Изменить стиль страницы

… в Піднебесній здурів Перший Мандарин і зажадав того ж від підлеглих (див. «Останній міліярдер»). – Мається на увазі лідер китайської компартії Мао Цзедун і, мабуть, влаштована ним у Китаї так звана «Культурна революція», під час котрої зокрема радикальна молодь (хунвейбіни) цькувала і била представників інтелігенції, руйнувала пам'ятки культури та історії тощо. «Останній міліардер» (1934) – французький кінофільм режесера Рене Клера, де зокрема голова держави, з'їхавши з глузду, наказує підлеглим робити божевільні вчинки. Проте якщо Рафальський дійсно мав на увазі китайську Культурну революцію, то це висловлення було написано ним не у першому варіанті рукопису, а додано пізніше, бо перший варіант було закінчено 28 лютого 1966 року, а постанова про початок Культурної революції була прийнята на пленумі ЦК Компартії Китаю 8 серпня того ж року.

… знали по-татарськи «ісамісес»… – Исәнмесез – добридень.

«чи нема країни, щоб загарбать і з собою взять у домовину». – Цитата з поеми Тараса Шевченка «Сон (У всякого своя доля…)» (1844).

«А ми дивились, і мовчали та мовчки чухали чуби, німїї, подлії раби». – Цитата з вірша Тараса Шевченка «Юродивий» (1857).

… на пам'ятнику, що навпроти Бессарабки… – Пам'ятник Володимиру Леніну, встановлений 1946 року на початку бульвара Т. Шевченка напроти Бесарабського ринку. 8 грудня 2013 року, під час Революції Гідності, гурт «активістів» знищив цей пам'ятник за власною ініціативою, не маючи на те згоди ані міської адміністрції, ані міської громади.

… після реформи нічого і не змінилось: як була петрушка по десять копійок; так і залишилася. – Грошова реформа була проведена з 1 січня 1961 року в СРСР в формі деномінації з девальвацією. Грошові знаки, введені в ході грошової реформи 1947, обмінювалися протягом першого кварталу 1961 року без обмежень на нові грошові знаки зменшеного формату в співвідношенні 10 до 1. Тобто старі 10 карбованців стали новим 1 карбованцем, старий 1 карбованець став новими 10 копійками тощо. Таким чином, якщо петрушка і до реформи і після продавалася по 10 копійок, то це значить, що її ціна насправді підскочила у десять разів.

Удав застрелився. – Голова Київської міськради Олексій Йосипович Давидов помер 20 жовтня 1963 року. Кияни подейкували, що він застрелився, але за офіційною версією – помер від інфаркту. З 1964 по 2016 роки на Русанівці був бульвар імені Олексія Давидова (тепер це бульвар Ігоря Шамо, на честь українського композитора).

… пішли на берег Казанки… – Казань побудована в місцевості, де річка Казанка впадає у Волгу.

«хорошо в степі скакать, вольним воздухом дишать». – Початок пісні «Ковбойская» з репертуару Держджазу Білоруської РСР під керуванням Едді Рознера. Складена між 1942 і 1944 роками композитором та співаком Альбертом Гаррісом (і ним же уперше заспівана) і поетом Юрієм Цейтліним. У серпні або вересні 1944 року записана на грамплатівки. От увесь куплет:

Хорошо в степи скакать,

Вольным воздухом дышать,

Лучше прерий места в мире не найти.

Если солнце не печёт,

И лошадка не трясёт,

И пивные попадаются в пути.

… зупинитися є де – у Бастамаку… – Взагалі-то у Казахстані немає населеного пункту з назвою Бастамак, натомість є три з назвою Бестамак. Але усі вони розташовані далеко від Семипалатинська, в інших областях країни.

… квитки до станції Жангиз-Тобе… – Правильніше – Жангізтобе. Селище у східній частині Казахстану, відносно недалеко від Семея (тобто бувшого Семипалатинська).

… що буцімто казахів атомом позаражали, бо бомби атомні в степу випробовують. – Мається на увазі Семипалатинський ядерний полігон – перший ядерний полігон у СРСР та один із найбільших полігонів у світі. З 1949 по 1989 рік на Семипалатинському ядерному полігоні було здійснено не менше 468 ядерних випробувань, в яких було підірвано не менше 616 ядерних і термоядерних пристроїв, в тому числі: 125 атмосферних (26 наземних, 91 повітряних, 8 висотних) та 343 під землею (з них 215 в штольнях і 128 в свердловинах). Були проведені також десятки гідроядерних і гідродинамічних випробувань (так звані «НЛР» – неповні ланцюгові реакції). Сумарна потужність ядерних зарядів, випробуваних в період з 1949 по 1963 роки на Семипалатинському полігоні, в 2500 разів перевищила потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. За межі полігону вийшли радіоактивні хмари 55 повітряних і наземних вибухів і газова фракція 169 підземних випробувань. Саме ці 224 вибухи зумовили радіаційне забруднення всієї східної частини території Казахстану.

… не пищати, по-макаренківському. – «Не пищати!» – гасло вихованців колонії імені Горького (для безпритульних і неповнолітніх правопорушників), котру очолював видатний український педагог і письменник Антон Семенович Макаренко (1988-1939), і про котру він написав документальній роман «Педагогічна поема». Колонія була 1920 року заснована у Полтавській області, а 1926 переведена у селище Куряж біля Харкова (сучасна назва – Подвірки).

Де ноче ен Архентіна алехада… – De noche en Argentina alejada – Ніч у далекій Аргентині… (ісп.)

… що біля Скали-Подільської. – Скала-Подільська (до 1939 – Скала-над-Збручем) – селище Борщівського району Тернопільської області України (на західному Поділлі). Розташоване на правому березі річки Збруч.

Ейдетизм (від грецького εἶδος – образ, зовнішній вигляд) – особливий вид пам'яті, переважно на зорові враження, що дозволяє утримувати і відтворювати в деталях образ сприйнятого раніше предмета або явища. В цей образ можуть і часто входять також насичені образи і інші сенсорні модальності (слухові, тактильні, рухові, смакові, нюхові). Ейдетичні образи відрізняються від образів сприйняття тим, що людина як би продовжує сприймати предмет за його відсутністю.

... в мене перед очима стояв Димша у тій ролі... – Польский актор Адольф Димша (1900-1975) зіграв головну роль у екранізації роману «Кар'єра Никодима Дизми», знятій 1959 року режисером Яном Рибковським (кінофільм називався «Никодим Дизма», але у радянському прокаті він ішов під назвою «Незвичайна кар'єра»). Взагалі ж роман екранізувався у Польші тричі: два кінофільми (1959 і 2002 років) і телесеріал (1980 р.). До речі, і серіал зняв той же Ян Рибковський (1912-1987). У екранізації 2002 року дія роману перенесена з 20-х у 90-ті роки XX сторіччя.

А життя – то складна комбінація, як казав Костя Капітан. І як казав Мендель Маранц... – Костя-капітан – персонаж п'єси Миколи Погодіна «Аристократи» (1934) та знятого за нею кінофільму «Ув'язнені» («Заключённые», 1936) режисера Євгенія Червякова. Мендель Маранц – персонаж роману «Мендель Маранц» (1925) американського письменника Девіда Фрідмана.

… до речі, я там устромив вірш Галанскова, най небіжчик на мене не гнівається… – Неточність: Рафальський там «устромив» вірш Юлія Головатенка, а поему Юрія Галанскова лише згадав.

У тридцятих роках на Україні був нарком освіти Бухало, в Президії Верховної Ради – Гикало, в Уряді – Кекало. – Сергій Максимович Бухало (1907-1988), Микола Федорович Гикало (1897-1938), а от якого Кекала має на увазі автор роману, автору коментарів наразі невідомо. Якийсь Лука Кекало був депутатом Української Центральної Ради, але ж вона працювала не в 30-х роках, а у 1917-18, ще до встановлення в Україні більшовицької влади, тож, мабуть, йдеться про іншого.