… можна порівняти лише з почином Ізотова, Стаханова, Демченко, Хетагурової, сестер Виноградових і Гаганової. – Шахтарі Микита Олексійович Ізотов (1902-1951) і Олексій Григорович Стаханов (1905-1977), агрономка Марія Софронівна Демченко (1912-1995), креслярка Валентина Семенівна Хетагурова (1914-1992), ткалі Євдокія Вікторівна Виноградова (1914-1962) і Марія Іванівна Виноградова (1910-1990) (насправді не сестри а однофамільниці), Валентина Іванівна Гаганова (1932-2010) – герої соціалістичної праці, ініціатори трудових починів (стаханівського, хетагурівського, виноградівського…)

Сьогодні в клюбі «Більшовик» «Чудова сімка» – Будинок Культури заводу «Більшовик» розташований у Києві на проспекті Перемоги 38. «Чудова сімка» – “The Magnificent Seven” – американський кінофільм 1960 року, у жанрі вестерну, режисера Джона Стерджеса. Знятий за мотивами японського кінофільму режисера Акіро Куросави «Семеро самураїв». Одну з головних ролей зіграв Юл Бріннер (Юлій Борисович Брінер), виконавець ролі Тараса Бульби в американській екранізації повісті М. Гоголя. Фільм «Чудова сімка» потрапив 1961 року до радянських кінотеатрів і мав у СРСР гучний успіх (навіть увійшов до числа абсолютних лідеров радянського кінопрокату за весь час його існування), тим більше, що американські і взагалі закордонні фільми демонструвалися у СРСР дуже дозовано і радянські глядачі були до них спраглі.

Поїхали в Тарасівку. – У Київській області мають місце 12 населених пунктів із назвою Тарасівка. Мабуть, мається на увазі Тарасівка у Києво-Святошинському районі, котра до 1924 року називалася Бояркою.

… ніби їх ухопив танець святого Вітта. – Танець святого Віта (лат. Chorea sancti viti) або хорея Cіденгама або мала хорея – розлад центральної нервової системи, що характеризується мимовільними рухами тулуба, кінцівок, голови, м'язів обличчя; ознака уражень мозку при ревматизмі або дегенеративних змін у корі головного мозку.

… голова київської міськради товариш Удав. – Вигадане автором прізвище, під яким у романі зображений голова київської міської ради Олексій Йосипович Давидов (що обіймав цю посаду з грудня 1947 по жовтень 1963 років). Можливо, В. Рафальський назвав його Удавом через схожість слова «Давидов» зі словом «давити».

… чули ви останній анекдот про голову колгоспу, який купив доїльний апарат? – Напевно мається на увазі не дуже пристойний анекдот про голову колгоспу, котрий, купивши доїльний апарат, вирішив випробувати його на собі та надів на статевий член; апарат запрацював, голова отримав задоволення і «кінчив»; але спроба вимкнути і зняти прибор виявилася марною – він продовжував активно смоктати; зазирнувшу у інструкцію, голова із жахом прочитав, що апарат вимкнеться автоматично тільки після того, як надоїть десять літрів.

– Що? – підскочив мер. – Куренівка? – Далі йдеться про Куренівську трагедію – техногенну катастрофу, що сталася в Києві 13 березня 1961 року, коли потужний селевий потік із Бабиного яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку й призвів до численних жертв. Куренівка – історична місцевість, промислова зона, житловий масив міста Києва. Розташована між Подолом, Оболонню, Пріоркою і Сирцем.

И пусть у гробового входа Младая будет жизнь играть – рядки з останньої строфи вірша О.С. Пушкіна «Брожу ли я вдоль улиц шумных…» (1829). От уся строфа:

И пусть у гробового входа

Младая будет жизнь играть,

И равнодушная природа

Красою вечною сиять.

… понапихали в кожну кімнатку модерних меблів гедеерівського і чеського виробництва… – Радянські люди зазвичай не мали можливості придбавати меблі та багато інших речей, вироблених у так званих капіталістичних країнах; лише те, що вироблялося у СРСР та інших так званих соціалістичних державах. Але й меблі з НДР – Німецької демократичної республіки (російською – ГДР – Германская демократическая республика) та ЧССР – Чехославацької соціалістичної республіки – були дефіцитними та престижними, купувати їх могли переважно люди впливові, заможні, привілейовані.

… боженківські шафи… – Тобто вироблені на Київській меблевій фабриці імені Боженка, названій на честь Василя Назаровича Боженка (1869?-1919) – більшовицького польового командира та військового діяча часів війни 1917-1921 років, учасника боротьби за встановлення радянської влади в Україні за допомоги російських більшовиків.

Важкувато з таким прізвищем, міняли б. – Просив уже, не змінюють. Нема, кажуть, такого закону. – Насправді такий закон був і радянські громадяни мали право за власним бажанням змінювати прізвища, імена та по батькові. Уперше декрет про це підписав ще Володимир Ленін 4 березня 1918 року. І з тих пір таке право радянським громадянам надавалося протягом усього часу існування СРСР. Виключенням були лише випадки, якщо людина перебувала під слідством, судом, або мала судимість, а також якщо проти зміни прізвища, імені, по батькові були заперечення з боку зацікавлених державних органів. Якщо у Семена були негаразди з законом або з «зацікавленими органами», то тоді йому дійсно могли відмовити у зміні прізвища.

… аж під Семипалатинськом. – Семипалатинськ – так до 2007 року називалося місто Семей у східній частині Казахстана, що серед мешканців того казахського міста було чимало українців. До речі, у Семипалатинську народився відомий український боксер Володимир Кличко.

Спочатку майнемо до Корнія… – Мається на увазі Олександр Євдокимович Корнійчук (1905-1972) – український радянський компартійний письменник, драматург, публіцист, державний та громадський діяч; член Президії ЦК Компартії України, голова Верховної Ради УРСР, нарком закордонних справ УРСР, голова Урядового комітету з присудження премій ім. Т. Шевченка; академік АН СРСР (1943), Герой Соціалістичної Праці (1967), п'ятикратний лауреата Сталінської премії (1941, 1942, 1943, 1949, 1951), голова Спілки письменників УРСР у 1938-1941 та в 1946-1953 роках.

Сирець – історична місцевість, житловий масив у Подільському районі міста Києва, із Сирецьким гаєм – живописною місцевістю, що слугувала улюбленим місцем відпочинку киян.

… в курсє дєла, як каже герой нашого Корнія. – Мається на увазі Галушка, голова колгоспу «Тихе життя» – персонаж комедії Олександра Корнійчука «В степах України».

Остер — місто районного значення Козелецького району Чернігівської області на берегах річок Остер та Десна.

Йосип Швейк, до ваших послуг. – Якби Йозеф Швейк був не придуманим Ярославом Гашеком персонажем всесвітньовідомої книги, а реальною людиною, то в час подій роману про Обормотів йому було б більше 70 років, тож він напевно не продовжував би служити в армії, та ще в мирний час. Але персонажі світових шедеврів не старіють, тож можна прийняти цю умовність, не вважаючи її анахронізмом. Те ж саме можна сказати й щодо двох персонажів, що їх Віктор Рафальский також «позичив» у інших сатириків, – Остапа Бендера та Никодима Дизми.

Сьогодні тут сам маршал Чуй. – Мається на увазі Василь Іванович Чуйков (1900-1982) – радянський воєначальник, маршал Радянського Союзу (1955), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), головнокомандувач Групою радянських військ в Німеччині (1949-1953), командувач Київським військовим округом (1953-1960), головнокомандувач Сухопутними військами СРСР, заступник Міністра оборони СРСР (1960-1964), начальник військ цивільної оборони СРСР (1961-1972), член ЦК КПРС (1961-1982).