... поставили очі в слуп. – Ідіоматичний вираз, що означає – дивилися нерухомими очима. Слуп – стовп.

Станіславів (або Станіслав) – так до 1962 року називалося місто Івано-Франківськ.

… в Тужилові, Голині, Довгій і Яворівці… – Названі села Калуського району Івано-Франківської області. Повна назва третього – Довге-Калуське.

… в члени кепес? – Тобто в члени КПРС – Комуністичної партії Радянського Союзу. Російською – КПСС – Коммунистическая партия Советского Союза.

Місто, перед яким і Київ – пас: у такій давнині губиться його генезис. – Таке ствердження залишається на совісті автора, бо перші документальні згадки про Калуш на сторіччя пізніші, ніж про Київ.

... ощасливила своєю присутністю королева Ядвіґа... – Ядвіґа Анжуйська (1374-1399) — польська королева. Її вважають національною героїнею Польщі. 1997 року канонізована як католицька свята. Цікаво, що королевою її називали неофіційно, а офіційно вона носила титул короля. Була коронована у десятилітньому віці, заміж була видана у дванадцятирічному, а прожила усього двадцять п'ять років.

... а Ян Собеський навіть каштан посадив... – Мабуть, мається на увазі польський король Ян III Собеський (1629-1696), національний герой Польщі.

... аж до всесвітньої атомної гекатомби. – Гекатомба – у сучасному значенні, жорстоке і безглузде знищення або загибель великої кількості людей (під час воєн, стихійних лих, епідемій і т п.). Слово походить із давньогрецької літератури, де воно означало жертвоприношення сотні биків чи інших тварин. В авторському машонописі роману, за котрим тут представлено цей твір, це слово у даному місці, на жаль, надруковане з помилкою: «гетакомби»; але в інших місцях твору надруковане правильно.

... кажуть, навіть бравий солдат Швейк бував. – Можливо, так дійсно кажуть, але ані у романі Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояки Швейка», ані в романі Карела Ванєка «Пригоди бравого вояки Швейка у російському полоні» Калуш, на жаль, не згадується.

Цімус – товар високої якості. Слово походить від назви єврейської страви.

... сам Менелік Другий Етіопський... – Менелік II (ім'я при народженні Сахль Маріам, 1844-1913) – неґус-неґесті (імператор, «цар царів») Ефіопії (Абіссінії) з 1889 року. Знакова постать ефіопської історії.

... на мові хаус... – Правильно не «хаус», а «хауса». Хауса – найбільша за кількістю носіїв мова чадскої сім'ї. Поширена в Західній Африці, широко використовується як мова міжетнічного спілкування, особливо серед мусульман.

... пивну кухву... – Кухва – бочка.

... на вулиці Ватутіна (вона ж – Собєського, і вона ж – Цвинтарна). – Ця одна з найдавніших вулиць Калуша, розташована у центрі міста, 14 березня 1947 року отримала назву на честь радянського генерала армії Миколи Ватутіна (що 29 лютого 1944 року був поранений у ногу партизанами УПА, а 15 квітня того ж року помер від гангрени через відмову від хірургічної операції), а до того називалася Урядовою. 25 грудня 1990 вона отримала назву вулиці Павла Ковжуна, на честь талановитого художника.

… райком мунсомолу. – Тобто райком комсомолу – комуністичного союзу молоді.

Лента за лентою набої подавай, Вкраїнський повстанче, в бою не відступай! – Рядки з приспіву пісні, що була популярна серед бійців Української повстанської армії, складена 1945 року бійцями Миколою Сорокалітом (текст) та Василем Заставним (музика).

... удалині, над Сивулею... – Сивуля – гора в Карпатах.

... у кущах, на Лімниці. – Лімниця – назва річки.

Хотінь – у описаний час – село біля Калуша, в наш час – район Калуша.

... як вона надрукована у Дельбрюка... – Ганс Ґотліб Леопольд Дельбрюк (1848-1929) – німецький військовий історик, автор зокрема чотиритомної «Загальної історії військового мистецтва в рамках політичної історії». Зрозуміло, твердження, що стратегичний план полковника Комаринця надрукований у книзі Дельбрюка, є лише жартом.

Автор ще раз просить пробачення за деякі, можливо, недоречності в дальшому викладі, пов'язані з вилученням того кліше. – Таке зображення, де замість карти бойових дій лише суцільна порожнеча, може викликати асоціацію з гумористичною поемою Льюїса Керролла «Полювання на Снарка» (1876), де герої користуються мапою, на котрій немає нічого, суцільний білий простір. Але навряд чи В. Рафальський запозичив це в Керролла, адже в час написання роману про Обормотів «Полювання на Снарка» ще не було перекладено ані українською, ані російською мовами, і взагалі було практично недоступним для радянських читачів.

... звинувативши у шпигунстві і протиприродньому зв'язку з Джоном Пірпонтом Морґаном-молодшим. – Джон Пірпонт «Джек» Морґан (молодший) (1867-1943) – дуже впливовий і заможний американський банкір.

Паніка згубила французів під Азенкуром і під Седаном, англійців – під Орлеаном, австріяків – під Аустерліцем, українців – під Берестечком, росіян – під Ляояном і Шахе. – Маються на увазі битви, що сталися між французами та англійцями 24 жовтня 1415 року, французами та німцями 1 вересня 1870 року, англійцями та французами 7 травня 1429 року, австрійцями (із союзниками) та французами 20 листопада 1805 року, українцями та поляками 10 липня 1651 року, росіянами та японцями 3 вересня та 17 жовтня 1904 року.

... до села Підмихайля. – Підмихайля – село у Калуському районі Івано-Франківської області, на березі річки Лімниці. Назва походить від монастиря святого Михайла, що містився на горі, під котрою розташоване село.

... витягує контокорентну книжку... – Контокорент – єдиний рахунок, який відкривають установи банку своїм постійним клієнтам для взаємного розрахунку. 

Грали у... довгої лози... – Довга лоза – народна гра, де гравець має перестрибнути через інших, що стоять уряд нахилившись. Ця гра є у багатьох народів, але низивається по різному; наприклад, у англійців – ліпфроґ, а у росіян – чехарда.

... кожен позбавляється такої мороки, як паспорт, а отже, й ще одної мороки – податися кудись на завод чи деінде. – Аж до 1974 року селяни у СРСР (більшість котрих були колгоспниками), на відміну від городян, не мали паспортів, через що при суворій паспортній системі не могли вільно покидати свої села і колгоспи, немовби були закріпачені. Повна паспортизація селян закінчилася лише у кінці 1981 року.

Пійло – село у кілометрі від Калуша.

Вістова – село у Калуському районі на березі річки Лімниці.

«Ех, махорочка-махорка, породнілісь ми с тобой...» – рядки з приспіву пісні «Махорочка» (1940), що стала популярною в СРСР у часи Другої світової війни у виконанні Вадима Козіна; він же є й автором музики; а текст Михайла Рудермана. От увесь приспів:

Эх, махорочка, махорка,

Подружились мы с тобой.

Вдаль дозоры смотрят зорко,