Ґалардія – назва, придумана автором, у дійсності такої країни не існує. У цьому епізоді показана практика радянської влади допомагати харчами дружнім країнам третього світу у той час, як самим радянськім людям харчів не вистачало.

«хто не працює, той не їсть» – цей вираз був широко поширений у Радянському Союзі, як висловлення Володимира Леніна. В деяких його працях дійсно цей вираз присутній. Та походить він ще з античних часів. Наприклад, схожа фраза є у Новому Завіті – у Другому посланні апостола Павла до Солунян.

... довелося всім станцювати буґі. – Буґі-вуґі – західноєвропейський свінґовий танок, котрий був «забороненим плодом» для радянських людей.

... моя милиция меня бережёт. – Рядок з поеми Володимира Маяковського «Хорошо!». Хтось придумав жартівливе продовження, що поширилося у народі: «Моя милиция меня бережёт: сама сажает, сама стережёт».

«Партия – наш рулевой» – пісня на слова Сергія Михалкова, музика Вано Мураделі.

«Ты одессит, Мишка...» – рядок з приспіву пісні «Мишка-одессит» на слова Володимира Диховичного, музика Михайла Воловаца; великої популярності набула у виконанні Леоніда Утьосова (через що деякі вважають його помилково автором пісні). От увесь приспів:

Ты одессит, Мишка,

А это значит,

Что не стpашны тебе

Ни гоpе ни беда.

Ведь ты моpяк, Мишка,

Моpяк не плачет

И не теpяет бодpость духа

Никогда. 

Стіни Ієрихона впали! – Вираз із Біблії. Армія єврейського воєначальника Ісуса Навина захопила місто Ієрихон після того, як його стіни впали від звуку сурм. «Як тільки-но народ почув голос сурми, заволав грімким голосом; і рухнули мури міста до підмурку, і народ рушив до міста, кожний зі свого боку, і взяли місто». (Вітхий Заповіт. Книга Ісуса Навина, гл. 6).

… про королів Молдаванки – Беню Крика і Мишку Япончика. – Мишка Япончик (справжнє ім'я Мойше-Яков Вольфович Винницький, 1891-1919) – знаменитий одеський нальотчик, прототип Бені Крика в «Одеських оповіданнях» Ісака Бабеля.

Широка страна моя родная... – початок «Песни о Родине» з кінокомедії «Цирк» (1936, режисер Григорій Александров) на слова Василя Лєбєдєва-Кумача, музика Ісака Дунаєвського. От перший куплет:

Шиpока стpана моя pодная,

Много в ней лесов, полей и pек.

Я дpугой такой стpаны не знаю,

Где так вольно дышит человек.

... не страшна нам бомбёжка любая... – рядок з приспіву «Песенки фронтового шофёра» на слова Наума Лабковського та Бориса Ласкіна, музика Бориса Мокроусова. Набула популярності у роки Другої світової війни у виконанні Марка Бернеса. От увесь приспів:

Эх, путь-дорожка фронтовая!

Не страшна нам бомбёжка любая,

Помирать нам рановато —

Есть у нас еще дома дела.

Нікодим Дизма (або Никодим Дизма) – головний герой сатиричного роману польського письменника Тадеуша Доленґа-Мостовича «Кар'єра Никодима Дизми» – незначна пересічна людина, малоосвічений і малокультурний провінціал, котрий планував заробляти у столиці танцями та грою на мандоліні, але завдяки щасливим для нього випадковостям, властивості справляти на оточуючих враження особистості значної і впливової та звички видавати чужі думки за свої, зробив карколомну кар'єру, став високопосадовцем, улюбленцем уряду та аристократії, і навіть набув репутації рятівника держави. Опублікована 1932 року «Кар'єра Никодима Дизми» є одним з найпопулярніших у польській літературі твором сатиричного жанру і була перекладена іншими мовами, зокрема українською.

... хто був нічим, той стане всім. – Nous qui n'étions rien, soyons tout. – Рядок з французької пісні «Інтернаціонал», що стала всесвітнім гімном комуністів, а також соціалістів і анархістів. Музика П'єра Деґейтера (1888) на вірш Ежена Потьє (1871). Такий рядок присутній у російському перекладі Аркадія Коца:

Весь мир насилья мы разрушим

До основанья, а затем

Мы наш, мы новый мир построим, —

Кто был ничем, тот станет всем.

В українському ж перекладі Миколи Вороного цей куплет виглядає так:

Ми всіх катів зітрем на порох,

Повстань же, військо злидарів,

Bce, що забрав наш лютий ворог,

Щоб повернути, час наспів.

Але Вороний переклав не з французького оригіналу, а з німецького перекладу, тож російський переклад більш точний. Є також переклад Євгена Григорука, де цей куплет виглядає так:

Навік минулеє зітремо,

Юрба рабів, повстань як грім!

Ми світ увесь перевернемо:

Тепер – ніщо, будемо – всім!

Є також переклад невідомого перекладача, але, схоже, зроблений з російського перекладу. Там цей куплет такий:

Весь світ насильства ми зруйнуєм,

З корінням вирвем, а потім,

Своє, нове життя збудуєм:

Хто був нічим, той стане всім.

... дістало кілька куль у живіт біля самого управління Органів, як у свій час панотець Костельник перед кафедральним собором. – Гавриїл Теодорович Костельник (1886-1948) – священик УГКЦ (після 1946 р. – священик Російської православної церкви, протопресвітер), український богослов, церковно-громадський діяч, письменник, мовознавець та історик, доктор філософії, був убитий 20 вересня 1948 року у Львові на Краківській вулиці перед Преображенським собором. Радянська пропаганда звинуватила у вбивстві підпілля ОУН. Вбивця під час утечі з місця злочину був застрелиний агентом НКВС, за кілька десятків метрів від храму. Організатори та виконавці вбивства священика залишаються невідомими. Не виключено, що таким чином сталінські спецслужби прибрали отця Костельника як небажаного свідка ліквідації УГКЦ.

... сам Берія надіслав телеграму... – Лаврентій Павлович Берія (1899-1953) – радянський державний і політичний діяч, за посередництвом якого проводився терор радянського народу. Входив у найближче оточення Сталіна. Голова НКВС (1938-1945), Генеральний комісар державної безпеки СРСР (30 січня 1941 – 6 липня 1945), Маршал Радянського Союзу (9 липня 1945), Герой Соціалістичної Праці (1943), лауреат Сталінської премії (1949). Після смерті Сталіна вже в червні 1953 Берія був заарештований за обвинуваченням у шпигунстві та змові з метою захоплення влади. За офіційним повідомленням, розстріляний за вироком суду в грудні 1953 р., хоча ймовірно був вбитий одразу після чи під час арешту у червні 1953 р.

... хтось якогось письменника стукнув обухом по голові. – Натяк на вбивство Ярослава Галана (1902-1949). Письменник був убитий у своєму кабінеті 24 жовтня ударами сокирою по голові (11 ударів, більшість нанесені вже після його смерті). За офіційною радянською версією, Галан був умертвлений двома бойовиками ОУН-УПА. Але існує версія, що вбивство організували аґенти радянських спецслужб задля дискредитації бандерівців. Після вбивства були заарештовані десятки студентів львівських вузів. Хоч Ярослав Галан був за переконаннями комуністом і прихильником радянської влади, все ж він критикував її за русифікацію Західної України та інші «помилки».

... обценьками з них нічого б не витяг. – Тобто жодним чином не довідався б від них правди. Обценьки – металевий інструмент для видирання цвяхів.

... зафайданий Перегінськ. – Перегінськ – гірське селище у Івано-Франківській області, багато чоловіків з котрого були членами УПА. Зафайданий – тобто забитий (від слова «файда», що означає – батіг).