Каспіта! – Cáspita! – Вигук, яким виражається несподіванка, гнів або захоплення (ісп.).

«людина крокує, мов господар, по вітчизні неосяжній своїй» – «Человек проходит как хозяин Необъятной Родины своей» – рядки з другого куплету «Песни о Родине» з радянської кінокомедії «Цирк» (1936 р.) От увесь куплет:

От Москвы до самых до окраин,

С южных гор до северных морей

Человек проходит как хозяин

Необъятной Родины своей.

Дрібна філософія на глибоких місцях – «Мелкая философия на глубоких местах» – так називається вірш Володимира Маяковського, написаний ним 1925 року на пароплаві в Атлантичному океані під час подорожі до США.

... джаз загримів «Ріоріту». – «Для тебе, Ріо-Ріта» – пасадобль німецького композитора іспанського походження Енріке Сантеухіні, вперше записаний на грамплатівки у 1932 році; дуже популярний у багатьох країнах, зокрема у СРСР, у 30-х – 50-х роках двадцятого сторіччя. Композиція носить таку назву, бо була складена для берлінського нічного клубу, що іменувався «Rio Rita».

... «Діалектику природи», «Матеріялізм та емпіріокритицизм», «Питання ленінізму». – «Діалектика природи» – незакінчена праця Фрідріха Енгельса, в якій він намагається дати панораму природознавства на основі законів діалектики. «Матеріалізм і емпіріокритицизм. Критичні замітки про одну реакційну філософію» – головна праця Володимира Леніна з філософії. «Питання ленінізму» – збірка найважливіших праць Йосипа Сталіна.

… пливемо на «Марії Маґдаліні», сиріч – на повії… – Здавна існує думка, що до знайомства з Ісусом Христом Марія Маґдалина була повією. Але у Євангеліях ніде такого не сказано. Ця думка виникла через припущення, що три жінки, котрі фігурують у Євангеліях – Марія Маґдаліна, з котрої Ісус вигнав сімох бісів і котра першою зустріла його живим після смерті на хресті, а також Марія сестра Марфи та Лазаря, що воскрес, а також безіменна грішниця (блудниця), що витерла ноги Ісуса своїм волоссям – можуть бути однією і тою ж особою. І хоча для такого припущення не було вагомих підстав, образ Марії Маґдаліни як грішниці, котра покаялася і стала святою, більш припав до душі християнам (принаймні західним), аніж образ Марії Маґдаліни цілковито безгрішної.

... на Формозі опинишся. – Формоза – колоніальна назва Тайваня – острова у Тихому океані поблизу Китая.

Пропонтида – у буквальному перекладі з грецької «Передмор'я» – одна з назв Мраморного моря, розташованого поміж Середземним та Чорним і з'єднане з ними проливами Босфор та Дарданели.

Шаланды, полные кефали, В Одессу Костя приводил... – рядки з першого куплету пісні солдата Аркадія Дзюбіна у кінофільмі «Два бійця» (1943, режисер Леонід Луков), виконана Марком Бернесом у ролі Аркадія; музика Микити Богословського на вірш Володимира Агатова. Шаланда – вітрильний плоскодонний рибальський човен. Кефаль – морська промислова риба з подовженим і стислим з боків тілом. От увесь куплет:

Шаланды, полные кефали,

В Одессу Костя приводил,

И все бендюжники вставали

Когда в пивную он входил.

Я вовком би вигриз бюрократизм... – Я волком бы выгрыз бюрократизм... – Початок вірша Володимира Маяковського «Стихи о советском паспорте» (1929). От перша строфа:

Я волком бы выграз бюрократизм.

К мандатам почтения нету.

К любым чертям с матерями катись

любая бумажка. Но эту...

шпацірують (або шпацерують, або шпацирують) – те ж саме що «прогулюються».

… випити по гальбі пива. – Гальба – півлітровий кухоль.

коньяк КВ –Абревіатурою «КВ» на теренах СРСР позначався коньяк витримкою більше шести років; «КВ» означає – коньяк витриманий (російською – коньяк выдержанный). Такі коньяки відносилися до категорії марочних, колекційних.

Ця книжечка варта ста томів, як казав наш незабутній вождь. – Натяк на рядки з поеми Володимира Маяковського «Во весь голос»:

Я подниму как большевистский партбилет 

Все сто томов моих партийных книжек...

Остап Бендер іронізує, приписуючі ці слова поета якомусь «незабутньому вождю» (Леніну чи Сталіну), пародіюючи манеру радянських пропагандистів будь-який значний вислів приписувати «вождям».

Українська п'ятдесят четверта. – У Кримінальному кодексі УРСР, затвердженому ЦВК УРСР 8 червня 1927 року, те, що називалося «контрреволюційними злочинами», підпадало під дію статті 54, пунктів від 1 до 14. Кодекс був прийнятий напередодні 10 річниці жовтневого перевороту. У частині «контрреволюційної діяльності» кодекс УРСР відрізняється від кодексу РРФСР тільки нумерацією статей: стаття 54 КК УРСР, за якою було репресовано найбільшу кількість осіб, відповідає статті 58 Кримінального кодексу РРФСР.

Все мине, як з білих яблунь дим – Всё пройдёт, как с белых яблонь дым... – другий рядок вірша Сергія Єсеніна «Не жалею, не зову, не плачу» (1921), та пісень на цей вірш, складених декількома композиторами. От перша строфа:

Не жалею, не зову, не плачу,

Всё пройдёт, как с белых яблонь дым.

Увяданья золотом охваченный,

Я не буду больше молодым.

Живём мы весело сегодня, А завтра будет веселей... – рядки з приспіву пісні-маршу «Ну как не запеть!» з фільму «С новым годом!» (1936 рік), на слова Василя Лєбєдєва-Кумача, музика Зіновія Дунаєвського (не плутати з Ісаком Дунаєвським). От увесь приспів:

Растём всё шире и свободней!

Идём всё дальше и смелей!

Живём мы весело сегодня,

А завтра будет веселей!

... до свого ЗІМа... – ЗІМ (або ГАЗ-12) – перша представницька модель Горьковського автозаводу. Переважно він використовувався як службовий автомобіль («персоналка»), призначений для радянської, партійної та урядової номенклатури – на рівні заступника міністра, секретаря обкому, заст. голови облвиконкому, заст. голови Раднархозу, але не перших осіб. В окремих випадках продавався і в особисте користування.

... квазі уна фантазія. – quasi una fantasia – майже фантазія (італ.)

Ізмалечку я був страшна дитина… Та все ще елеґантний макінтош! – Цю пародію на одеські блатні пісні склав українською мовою напевно сам В. Рафальський. А за основу взято широко відому у свій час пісню невідомого автора:

Я с детства был испорченный ребёнок, о боже ж мой!

На папу и на маму не похож.

Я женщин обожал уже с пелёнок – ша!

Жора, подержи мой макинтош!

Однажды, в очень хмурую погоду, о боже ж мой!

Я понял, что родителям негож.

Собрал свои пожитки, ушёл от них я к ворам – ша!

Жора, подержи мой макинтош!

Канаю раз с кирюхой я на дельце, о боже ж мой!

Увидел я на улице дебош.

А ну-ка, по-одесски всыплем мы им перца – ша!

Жора, подержи мой макинтош!

Ударом сбит и хрюкаю я в луже, о боже ж мой!

На папу и на маму не похож.

А Жоре подтянули галстук туже – ша!

И шопнули вдобавок макинтош.

Я с детства был испорченный ребёнок, о боже ж мой!

На папу и на маму не похож.

Я женщин обожал уже с пелёнок – ша!

Жора, подержи мой макинтош!

Макінтош (англ. mackintosh) – плащ з непромокаючої прогумованої тканини, а також літнє (зазвичай габардинове) чоловіче пальто за типом такого плаща. Назва походить від прізвища шотландського хіміка Чарльза Макінтоша (1766-1843), котрий, крім іншого, винайшов вологонепроникну тканину, з котрої стали шити такі плащі, що були популярними з середини XIX сторіччя.