Сьогодні ж режим природного добору, який нараховує 4 мільярди років, постав перед іншим викликом. У лабораторіях усього світу вчені займаються створенням живих істот. Вони безкарно порушують закони природного добору, навіть незважаючи на вихідні характеристики організму. В 2000 році бразильський біохудожник Едуардо Кац вирішив створити новий витвір мистецтва: флуоресцентного зеленого кролика. Він звернувся до однієї французької лабораторії та запропонував їй гроші за створення кролика, що буде світитися за його планом. Французькі вчені взяли ембріон звичайного білого кролика, ввели до його ДНК ген зеленої флуоресцентної медузи – і вуаля! Один зелений флуоресцентний кролик для месьє. Гарненька така зелененька кролиця. Кац назвав її Альба.

Існування Альби неможливо пояснити за допомогою законів природного добору. Вона цілком і повністю є продуктом раціонального проектування. Вона також є провісницею майбутнього. Якщо потенціал Альби буде повністю реалізований (і якщо людство до того часу само себе не знищить), Наукова революція може виявитися значно більше, аніж просто черговим поворотом історії. Вона може виявитися найважливішою біологічною революцією з часів виникнення життя на Землі. Після 4 мільярдів років природного добору Альба стоїть на зорі нової космічної ери, життя в якій управлятиметься раціональним проектуванням. Якщо це станеться, вся історія людства до цього моменту буде переглянута як процес експериментів та навчання, що змінив самі правила гри під назвою «життя». Такий процес розглядатиметься з космічної точки зору мільярдів років, а не людських тисячоліть.

Біологи всього світу ведуть наполегливу боротьбу проти запровадження в школах ідеї раціонального проектування, яка суперечить еволюційному вченню Дарвіна та заявляє, що сама складність біології підтверджує наявність Творця, який наперед продумав всі біологічні деталі. Біологи праві щодо минулого, але іронія долі полягає в тому, що в майбутньому правими можуть виявитися якраз прихильники раціонального проектування.

Зараз, коли я пишу ці рядки, витіснення природного добору раціональним проектуванням може відбутися будь-яким із трьох способів: біоінженерії, створення кіборгів (кіборги – це істоти, що поєднують органічну та неорганічну частини) або неорганічного життя.

Про мишей та людей

Біоінженерія являє собою зумисне втручання людей на біологічному рівні (наприклад, введення нових генів), спрямоване на зміну форми, можливостей, потреб або бажань організму для реалізації якоїсь заздалегідь сформованої культурної ідеї, на кшталт художніх смаків Едуардо Каца.

Загалом, у біоінженерії як такій немає нічого нового. Люди використовували її тисячоліттями для зміни самих себе та інших організмів. Простим прикладом є кастрація. Люди кастрували биків упродовж, мабуть, 10 тисяч років, щоби створити волів. Адже воли менш агресивні, а тому їх легше привчити тягнути плуг. Люди також кастрували власну молодь, створюючи співаків сопрано з дивовижними голосами та євнухів, яким можна було безпечно довірити нагляд за гаремом султана.

Але нещодавні успіхи науки в розумінні роботи організмів, аж до клітинного та ядерного рівня, відкрили перед нами раніше небачені можливості. Наприклад, сьогодні ми можемо не просто каструвати чоловіка, але й змінити за допомогою хірургії та гормональної терапії його стать. Але й це ще не все. Уявіть собі подив, відразу та жах, з якими в 1996 році люди розглядали наведену нижче фотографію, що з’явилася в газетах та на екранах телевізорів.

45. Миша, на спині якої вчені виростили «вухо» з хрящових клітин корови. Моторошне відлуння статуї людинолева з печери Штадель. Люди фантазували про поєднання різних видів іще 30 тисяч років тому. Сьогодні вони можуть створювати такі химери насправді

Ні, фотошоп тут не винен. Це нічим не оброблене фото справжньої миші, на спину якої вживили клітини коров’ячого хряща. Вчені зуміли проконтролювати зростання нової тканини, надавши їй, у цьому разі, форму, схожу на людське вухо. Цілком можливо, що скоро ця технологія дозволить виробляти штучні вуха, які потім можна буде пересаджувати людям.[122]

Ще більші дива може продемонструвати генна інженерія, через що вона й викликає стільки етичних, політичних та ідеологічних суперечок. Причому проти неї заперечують не лише благочестиві монотеїсти, стверджуючи, що людина не повинна узурпувати роль Бога. Багато переконаних атеїстів не менш шоковані ідеєю, що вчені підміняють собою природу. Зоозахисники засуджують страждання лабораторних тварин в експериментах генної інженерії, а також сільськогосподарських тварин, яких легковажно видозмінюють, абсолютно незважаючи на їхні потреби та бажання. Борці за права людини побоюються, що генна інженерія може бути використана для створення суперменів, які зроблять решту з нас рабами. Деякі песимісти пропонують апокаліптичні бачення біодиктатур, які клонуватимуть безстрашних солдатів та слухняних робітників. Загальний настрій полягає в тому, що надто багато можливостей сьогодні відкриваються надто швидко і що наша здатність модифікувати гени випереджає нашу здатність користуватися цим умінням мудро та далекоглядно.

У результаті використовується лише невелика частина потенціалу генної інженерії. Сьогодні переважно модифікуються ті організми, які мають найслабше політичне лобі – рослини, гриби, бактерії та комахи. Наприклад, були виведені спеціальні лінії E. coli, бактерії, що веде симбіотичний спосіб життя в кишках людини (та потрапляє в газетні заголовки, коли покидає звичне місце, викликаючи смертоносні інфекції), для виробництва біопалива.[123] Крім того, E. coli та кілька видів грибів були модифіковані для виробництва інсуліну, що знизило вартість лікування діабету.[124] Картоплі пересадили ген арктичних риб, зробивши цю рослину більш морозостійкою.[125]

Іноді генній інженерії піддаються й ссавці. Щороку молочна промисловість несе мільярдні збитки через мастит, хворобу, що вражає вим’я дійних корів. Тому наразі вчені експериментують з генетично модифікованими коровами, молоко яких містить речовину лізостафін, що вбиває бактерію, відповідальну за цю хворобу.[126] Свинарство, що постраждало від падіння продажу через те, що споживачі непокояться про нездорові жири в шинці та беконі, сподівається на поки що експериментальну лінію свиней, яким вживлено генетичний матеріал хробаків. Нові гени змушують свиней перетворювати шкідливу жирну кислоту омега-6 на її здорову кузину омега-3.[127]

При цьому схоже на те, що наступне покоління генної інженерії зробить переробку свинячого жиру дитячою забавкою. Генетикам вдалося не просто в шість разів подовжити середню тривалість життя хробаків, але й вивести геніальних мишей, які демонструють значно кращу пам’ять та здатність до навчання.[128] А ще були досліди на полівках – маленьких, пухкеньких гризунах, схожих на мишей, більшість різновидів яких нерозбірливі в статевих зв’язках. Але є один різновид, у якому дівчатка та хлопчики підтримують тривалі й моногамні стосунки. Генетики стверджують, що виділили гени, відповідальні за моногамію полівок. Якщо додавання одного гену може перетворити мишачого донжуана на вірного й люблячого чоловіка, то чи далеко нам до того, щоб навчитися генетично коригувати не лише індивідуальні особливості гризунів (та людей), але й їхні соціальні структури?[129]