Немає нічого страшного в тому, щоб відзначити досягнення мети й виконання завдання, якщо ваша перемога справді підтверджена «контрольними приладами». Не варто себе мучити й чекати «великого фіналу». А коли ви все-таки досягнете головної заповітної мети – насолодіться нею повною мірою і не применшуйте своїх заслуг. Скажіть собі: «Так, я цього досягнув!» Усе, над чим ви так старанно працюєте, має одну мету – принести вам користь. Тому не забувайте винагороджувати себе. Сам себе не похвалиш – ніхто не похвалить.

І ще один момент, настільки ж важливий, як і винагорода себе за досягнення поставлених цілей. Нагадуйте собі періодично, за що саме ви боретеся, чого саме ви хочете від життя. У метушні й «запалі битви» дуже легко забути відповідь на запитання «Навіщо?» Саме тому звіряйтеся якнайчастіше зі своїми цілями.

Так, начебто все у нас йде як годиться: цінності є, цілі поставлені, план написаний, воля зібрана в кулак і мотивація заряджена… Але справа чомусь не рухається. У чому ж проблема? В опорі…

Непереборна сила у ваших руках

Коли у вашому житті з’являється необхідність щось змінити, особливо щось серйозне, ви незмінно стикаєтеся з опором. Цей опір може бути різним і виходити з багатьох джерел:

• від вас самих;

• від вашої підсвідомості;

• від рідних і близьких;

• від друзів і колег тощо.

І в боротьбі з подібним опором вам допоможе стратегія під назвою «НЕПЕРЕБОРНА СИЛА» (overwhelming force).

У чому ж полягає суть цієї стратегії?

Коротко кажучи: не заходьте у воду по кісточки – пірнайте одразу з головою!

Занадто часто, коли виникає проблема чи надходять серйозні зміни, люди шкодують на них ресурсів, виділяючи занадто мало сил і часу. І замість «маленької переможної війни» застрягають у «партизанських зіткненнях» на багато років.

Уявіть, що вам треба схуднути на 50 кілограмів або впровадити в компанії зовсім нові стандарти. Ви сідаєте на помірну дієту і приділяєте вправам по 20 хвилин на день. Або знайомите співробітників одного відділу з першою порцією стандартів. Спочатку все йде непогано, і ви насолоджуєтеся першими перемогами: скинули 10 кілограмів, один відділ став працювати по-новому. Але на цьому зміни поступово закінчуються…

Ви працюєте далі так само – та сама дієта і вправи, та сама неквапливість у впровадженні нових стандартів… Але оскільки з самого початку ви виділили небагато ресурсів, усе розтягується на тривалий час – забираючи у вас все нові сили, нерви й години… Та сама дієта і вправи – і 40 зайвих кілограмів протягом багатьох місяців чи й років… Безлад у компанії, де кожен відділ тепер працює за принципом «хто на що здатний» – на довгі роки…

І все через те, що ви вирішили йти шляхом найменшого опору!

Визначте всі ресурси, які ви можете задіяти, щоб створити для будь-якого опору прийдешніх змін «непереборну силу»: час, зв’язки, гроші, здібності, репутацію тощо. Давіть доти, поки від опору не залишиться й сліду! Зітріть у порошок будь-які перешкоди «молотом» своїх ресурсів!

Запитайте себе: «Що мені потрібно для того, щоб не просто досягти мети, а повністю підпорядкувати зміни собі?» Уявіть себе воєначальником, якому необхідно виграти бій за будь-яку ціну – «Відступати нікуди – за нами Москва». А тепер запишіть на папері все, що буде потрібно для беззастережної капітуляції ворога!

Якщо вам здається, що створена вами стратегія бездоганна, але вона чомусь не працює на всі 100 %, – значить, ви недооцінили силу опору. Не переживайте – усі великі полководці пройшли через це! Візьміть свою стратегію за основу – і зробіть її ще більш ефективною!

Записавши свою стратегію на папері, ви, швидше за все, подумаєте:

«Так, на вигляд – дуже переконливо! І цей план неодмінно має спрацювати… Але для цього доведеться дуже сильно попрацювати!» Вам може здатися, що обрана мета занадто «дорога» для вас – ви просто не можете собі цього дозволити! І тоді вам доведеться вирішити, чи варто все-таки рухатися вперед, зваживши всі плюси й мінуси.

Занадто часто ми не досягаємо поставлених цілей, бо не усвідомлюємо повністю, наскільки велика їхня ціна… Ми вибираємо шляхи найменшого опору, підсвідомо намагаючись «шахраювати», заплатити за результат менше… І часом нам це вдається! Але в більшості випадків наші цілі так і залишаються наполовину досягнутими, відбираючи в нас сили й емоції протягом багатьох років…

Уявіть, яким було б ваше життя, якби всі цілі досягалися з першої спроби… Просто створенням «непереборної сили»! Вам вдалося скинути вагу з першого разу – адже на допомогу прийшли дієта, вправи, нове середовище спілкування, нові смаки й нові захоплення. Ви знайшли хорошу роботу з першої спроби. Після першого проходження програми ви остаточно кинули курити. Ніяких переробок, перерахунків, перепланувань… Узагалі ніяких «пере»! Саме цьому сприяє «непереборна сила».

Отже, цілі та цінності визначені, плани створені, «непереборна сила» зібрана у ваших руках – і ви робите перший крок!

Прекрасно! Уже за це вас можна привітати!

Ви рухаєтеся вперед, крок за кроком наближаючись до мети, і раптом… На вашому шляху постає шлагбаум!

Проблеми!

Без них не обходиться жодна справа… Та це зовсім не означає, що через них справу треба кидати. Проблеми можна не тільки розв’язати, але й запобігти їм, роблячи свій шлях до мети максимально простим!

Як? Дізнайтеся з наступного розділу!

Розділ 8

Рішення – ключ до неможливого

Розв’язуємо проблеми: швидко, ефективно, а головне – раз і назавжди!

Чим довше я живу, тим більше переконуюся в тому, що з нашою реальністю ніякої фантастики не потрібно! Справжнє життя часом значно неймовірніше за вигадки.

Чим же так фантастичне моє життя? Що ж, підстав так стверджувати – безліч. Але найчастіше фантастичні історії стаються зі мною під час подорожей.

Більшість людей скажуть вам, що дуже люблять подорожувати й хотіли б подорожувати більше. Але зізнаюся вам відверто, на цьому етапі мого життя подорожі й особливо відрядження задоволення мені не приносять. І якщо ви так само багато їздите, то добре розумієте, про що я. Із сучасними заходами безпеки й застарілими методами управління пасажиропотоками пригоди починаються задовго до приземлення в пункті призначення – ще в аеропорту вильоту! Перерахуємо всі пригоди за порядком. На шляху в аеропорт нас очікує величезний затор – точніше, це ви в ньому очікуєте (незрозуміло чого). Після приїзду в аеропорт вам доведеться відстояти в декількох чергах: спочатку контроль безпеки на вході, потім реєстрація, потім паспортний контроль, митниця і, звичайно, ще один контроль безпеки. Але й на цьому – після невеличкого перепочинку до оголошення посадки – ваші пригоди не закінчуються. Адже слід відстояти ще в декількох чергах! Спочатку відстояти чергу там, де перевіряють квитки (виникає запитання: навіщо? Вони ж уже кілька разів усе перевірили!). Потім, можливо, на вас чекає черга в телескопічному трапі-тунелі з будівлі аеропорту в літак. Або, що ще гірше, – черга на автобус, який відвезе вас до літака. Потім, знову ж, черга на трапі. І, звичайно, як же без черги всередині літака, коли всі намагаються знайти своє місце! Й ось нарешті літак злітає. Кілька годин ви «відпочиваєте» – якщо отримали вдале місце й саме повітряне судно не найстарішої моделі. А потім приземляєтеся – і вас знову чекає те саме!

Якщо вам не пощастило з готелем, то й там вас змусять чекати.

Якщо ви їздите стільки, скільки їжджу я, вас, напевно, зводить із розуму вся ця тяганина.

Ось тут і починається фантастика. Після всіх описаних переживань не дивно, що сил ні на що не залишається – голова гуде, хочеться лягти й відразу заснути. Але під час подорожей мені це далеко не завжди вдавалося. Чому? Бо надто багато часу я витрачав на те, щоб проникнути в чужі номери!