Про що йдеться? Усе просто.

Уявіть собі мій розклад. Якщо я вирушаю у відрядження, і мені треба за тиждень відвідати три або чотири міста, я зупиняюся за цей час у декількох готелях. У понеділок я проживаю в кімнаті 427, скажімо, у Празі, у вівторок я вже займаю кімнату 539 в Афінах і так далі. Відповідно до п’ятниці через величезну кількість черг у готелях, аеропортах та інших різних місцях, у черговому готелі чергового міста я забуваю, у якій кімнаті мешкаю! Я намагаюся прорватися в номер 427, бо запам’ятав його ще з Праги. Уявіть собі ситуацію: у п’ятницю опівночі, після цілого дня напружених зустрічей я, нарешті, приїжджаю в готель, на автопілоті піднімаюся на четвертий поверх, вставляю ключ у замок номера 427 і… двері не відмикаються! Я пробую знову й знову, натискаю на одвірок, смикаю ручку, лаюся – спочатку тихенько, а потім – і на весь коридор… Аж доки мені відчиняє сонний двометровий дядько в сімейних трусах і, здивовано дивлячись на мене згори, запитує з акцентом: «Сер, якого дідька ви претеся до мене? Ваша справа не може почекати до ранку? Я сплю!» Були випадки, коли я заходжувався обурюватися, мовляв, що він робить у моєму номері й коли встиг туди заселитися. Але потім я таки згадував, що в ЦЬОМУ готелі займаю номер 634 на шостому поверсі – адже від візиту до Праги минуло чотири дні і я вже в Парижі!

До чого ця історія? Це чудова ілюстрація нашого сучасного життя. Ми постійно перебуваємо в русі – навіть нікуди не виїжджаючи з країни. Нові проекти, ідеї, правила, емоції і переживання можуть знесилити кого завгодно. Тому й не дивно, що будь-які зачинені двері (особливо, якщо до них не підходить звичний ключ) можуть викликати стрес, паніку чи навіть депресію.

Про які зачинені двері йдеться? Про проблеми.

Проблеми. На жаль, говорити про це не подобається нікому. Адже для більшості з нас проблеми – це щось негативне, складне і малоприємне. Але тему вирішення проблем я ніяк не зміг обійти в цій книжці – адже саме воно допомагає кожному з нас досягати неможливого.

Ми з вами обговорили безліч ідей і прийомів для натхнення – застосовуючи їх, ви, я впевнений, змогли поставити свою долю на нові рейки. Але при цьому, хоч яким райдужним буде життя на основі цінностей, цілей і планів, проблем нікому не вдається уникнути. Проблеми впливають на настрій кожного з нас, змушують опускати руки, кидати почате – якщо не навчитися ефективно відкривати ці «зачинені двері».

Проблеми бувають різні і приходять з найнесподіваніших місць і напрямків. Часто проблеми приносять ті, від кого чекаєш їх найменше. Навіть рідні деколи, свідомо чи ні, стромляють палиці в колеса – від заздрості чи від нерозуміння…

Так, проблеми будуть збивати вас зі шляху – якщо дивитися на них як на негативні перешкоди. Але можна поглянути на них інакше! Адже проблема – це завжди не тільки проблема.

Не так давно я був на зустрічі з одним із моїх клієнтів, і на цій зустрічі була присутня моя команда й команда клієнта. Ми обговорювали результати дослідження, яке щойно завершили (черговий проект із due-diligence – аналізу ефективності компанії, які я регулярно проводжу для різних клієнтів). Думаю, ви розумієте, що звіт після такого аналізу не може складатися із самих похвал і висловлювання захоплення. Далеко не все, що я і моя команда говорили клієнту, було приємним, бо наше дослідження відкрило багато проблем. І ще до того, як ми підійшли до пропозиції рішень для кожної з них, почався справжній ґвалт – представники команди клієнта заходилися сваритися, намагаючись при керівникові перекласти провину за помилки в роботі компанії один на одного. Я чотири рази намагався перервати цей процес, але, на жаль, мене не чули. Начальник відділу маркетингу був переконаний, що винні в усьому фінансисти, а ті, у свою чергу, були переконані, що не обійшлося без відділу маркетингу. При цьому головними лиходіями всі вважали представників відділу логістики. І в результаті для того, щоб зупинити цей бедлам, я вдарив долонею по столу і сказав: «Хлопці! Вирішувати проблеми будемо?» – і всі замовкли.

Я дуже добре розумію, чому таке відбувається. Цілком очевидно, що накликати на себе гнів начальства не хочеться нікому. Але спроби знайти винного замість того, щоб вирішити проблему, дуже скоро стають звичкою, яка дається взнаки і поза межами професійного середовища. Із часом більшість людей починає використовувати цей підхід і в особистому житті. І якщо в компанії можна постаратися вижити, перекинувши провину на іншого, то в проблемах в особистому житті часто звинувачувати більше нікого. Як вирішувати проблеми, з якими ми стикаємося щодня? Очевидно одне: пошук винних у цьому не допоможе, він тільки забере дорогоцінний час, який можна було б присвятити пошуку рішення.

Так, я розумію, можливо, ви – людина, у якої вже не залишилося часу на експерименти, ваш стрес досягнув максимуму, ви перебуваєте на межі виснаження ресурсів та енергії. І, швидше за все, вас не раз відвідувала думка здатися, опустити руки. Я вас чудово розумію. І тому в цій книжці я (як ви вже, сподіваюся, зрозуміли) пропоную не голі теорії і не просто слова, покликані вас втішити. Я пропоную стратегії і рішення. І в цьому розділі я хочу подивитися на проблеми об’єктивно й навчити вас їх контролювати, вирішувати і навіть використовувати собі на благо.

Ви ніколи не замислювалися про те, чому деякі люди виходять неушкодженими з будь-якої, навіть найважчої ситуації? Чому їм вдається збирати волю в кулак і пробивати ним будь-які перешкоди? І головне – чому їм вистачає сил іти вперед, знову й знову відкриваючи «зачинені двері»?

Що ж, відповіддю на це запитання може бути практично кожний з уже прочитаних розділів цієї книжки. Але є у таких людей і ще одна особливість…

Вони по-іншому сприймають проблеми.

Про що я? Річ у тому, що ваше сприйняття проблем багато в чому визначає їхній вплив на вас і ваше життя. Занадто багато людей сприймають проблеми як неминуче зло, яке треба просто «перетерпіти», коли воно приходить. Таке ставлення перетворює людей на заручників обставин і жертв будь-якої неприємності. Але є й інші люди – які прагнуть контролювати не тільки своє життя, але й таку його складову, як проблеми. І їм це вдається.

Багато в чому тому, що вони засвоїли 5 принципів вирішення будь-якої проблеми.

Ми вже не раз говорили у цій книжці про те, що наша свідомість багато в чому визначає нашу реальність. Дуже часто ми стаємо жертвою власного мислення, думаючи, що тільки у нас є проблеми, а в усіх інших їх немає. Ми міркуємо так: «От якби я був багатим (красивим, знаменитим абощо), як N, – не було б у мене проблем, як у нього». Я знаю дуже багатьох заможних людей і можу точно сказати: що більше у вас грошей, то більше у вас проблем. Більше проблем із кар’єрою, більше проблем у бізнесі, більше проблем в особистому житті. І якщо ви в цьому сумніваєтеся, подумайте ось про що: у сьогоднішньому світі, якщо у вас є гроші – ви мішень. Частину ваших грошей хоче отримати уряд, друзі теж намагаються засунути руку до вас у кишеню, а коли у вас з’являються гроші – кількість так званих «друзів» зростає у декілька разів.

Тому думка тут досить зрозуміла: немає людей, вільних від проблем. Якщо вашою метою є життя без проблем, то ви просто витрачаєте час даремно. Цього все одно не буде. Але це не означає, що ви не можете контролювати проблеми, які підкидає вам життя.

Безумовно, коли на вашому шляху з’являється проблема, вона впливає на вас – або позитивно, або негативно. Проблеми ніколи не залишають нас без змін. Ви повинні тільки зрозуміти, що самі можете вибрати, якими будуть ці зміни. Я усвідомлюю, що проблеми, з якими ви стикаєтеся, вибирали не ви. Але ви можете вибрати свою реакцію на ці складнощі. Я спостерігав за поведінкою величезної кількості людей, яких знаю особисто. Коли вони стикалися з проблемами і важкими часами, багато з них, на жаль, ставали жовчними скептиками, починали засуджувати всіх навколо. Вони зробили свій вибір, дозволивши проблемі збити їх з ніг. Але є й інший шлях – постаратися знайти можливості, які відкриває подолання будь-яких труднощів. І це – основа третього принципу.