А сам на розгляди подався.
Тут до машини ізнічев'я
Підходять два знавці місцеві,
І перший з них: — Яка краса!
Оце машина! Чудеса!
Совєтська техніка могутня
Це наша сила і майбутність!
Озвався другий: — Ви пригляньтесь,
Машина це американська,
Невже ж так важко розібраться,
Де наша й де ненаша праця?
А перший: — Знаю я прекрасно,
Тут і сліпому, мабуть, ясно,
З якого ця машина краю,
Та я, пробачте, вас не знаю!
26.10.80
ЖИТТЄВИЙ РІВЕНЬ ТА ДОСТАТКИ
УСЕ НАВПАКИ
Один з Америки експерт
Відвідав якось СССР.
Коли ж вернувся він додому,
Його й запитують знайомі:
— Ну, як там? Враження які?
— Там все, — той каже, — навпаки
— Як так? — дивуються цікаві.
От їм експерт питання й ставить:
— Кому належать знані вам
Заводи Форд? — Директорам!
— А авта, що довколо брам?
— Відома річ — робітникам!
— От бачите, а у Союзі
Картина зовсім інша, друзі!
Який завод не візьмеш там,
Належить він робітникам,
Зате тих кілька авт при брамі,
Усі, як є, — директорам!
25.6.81
АВТОМОБІЛЬНИЙ ВИПАДОК
У канцелярії небесній
Померлі душі безтілесні
Небесний викликає клерк:
— Хто в автовипадках помер?
Виходять три: один еспанець,
Москвич один і парижанин.
Клерк кожного питає: — Хто?
— Якого виробу авто?
— У чім аварії причина?
Підходить перший бідачина:
— Я за походженням — еспанець.
«Форд» — моє авто. Я був п'яний
І сп'яну врізався у стовп.
За першим другий підійшов:
— Я родом парижанин є,
Моя машина — «Шевролє»,
Я від кохання втратив глузд,
І авто гнав, — признавсь француз.
— А я з Москви — говорить третій —
І жив постійно на дієті,
На «Волгу» гроші відкладав
І з голодухи дуба дав.
10.1.81 52
РЕАЛЬНО ЧИ НІ?
Колишній слідчий комітетський,
Часів сваволі ветеран,
Про ріжні напрями в мистецтві
Читав у школі школярам.
— От перед вами дві картини —
Говорить знатний педагог —
Одна з них зветься «Ім'янини»,
А друга має підпис «Бог».
Картина друга нереальна,
Бо ж Бога, знаєте, нема,
Зате вже перша геніальна —
Реалістичного письма:
Тут стіл і на столі миски,
І в кожній мисці — ковбаса.
Цей напрям надиха мистців
Творити справжні чудеса.
Аж тут один школяр встає:
— Гадаю я, що геніяльний
І перший твір є нереальний:
Бо ж ковбаса хіба в нас є?
30.8.81
ЯКА РІЗНИЦЯ?
На іспит в школу молочарства
Високе з'їхалось начальство,
І от одному з перших учнів
Попавсь такий квиток блискучий:
«Торгівля маслом в СССР
До революції й тепер».
Подумав хлопець й каже так: —
Я в красномовстві не мастак,
І наведу вам тільки приклад,
Що зміна сталася велика:
На вході в торговельну точку,
Де продававсь продукт молочний,
Тоді, як правив лютий цар,
Писали просто «Молочар».
Були там завжди масло, сир,
Сметана, молоко, кефір.
Коли ж настав новий закон,
На вході пишуть «Молоко»,
Зате в крамниці, як на жарт,
Самий в халаті молочар.
8.7.81
РОЗВ'ЯЗАННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОБЛЕМИ
Москва на науковий пленум
Скликає всіх своїх учених,
Ще й «розкріпачених братів» —
Румунів, чехів, німаків.
На розгляді одне питання:
Біда! З харчами відставання!
Яким, — хай хто порадить — робом
Таку, бач, вивести худобу,
Аби і м'яса й молока
Було б доволі у мисках.
Три дні точилися дебати,
Старався всяк своє сказати:
Хто схрещував козу й кита,
А хто — слониху і крота,
А хто божився: «,М'ясо буде!
Схрестіть-но мишу та верблюда!
Раз: буде плідне, як мишва,
Й води не питиме, це два."
Аж ось жюрі повідомля —
Проект затверджено Кремля:
«Схрестіть жирафу і корову,
З тим, щоб гібрид цей показовий
Міг пастись в Польщі чи в Литві,
Ну, а доївся б у Москві».
28.1 ЇМ
ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЯЩІРОК
На з'їзді ящірок в Сахарі
Були дискусії тривалі:
Хтось дав, бач, знати плазунам,
Що комуністи прийдуть там.
От і поклали ящірки
На інші вибратись піски.
Зустрівши тих, які тікали,
Одна гадюка і спитала:
— Чом ви, вік живши в цім краю,
Вітчизну кинули свою?
— Бач, там, де прийдуть комуністи,
Відразу все зникає чисто,
І, першим ділом, люди знають,
Пісок там цукор пропадає:
З піском зник хліб на Україні,
У Польщі — шинка, м'ясо, свині,
В Литві не стало молока,
Пропала риба по річках...
Нема піску й на Кубі цукру,
Така й на нас чекає мука,
Як Біг допустить їх до нас:
Пісок в Сахарі зникне враз.
Тим і поклали ящірки
На вільні вибратись піски.
19.4.81