Якось на світовому з'їзді

Законодавців та юристів

Американський стрівсь експерт

З представником СССР.

Американець і питає:

— Чи люд у вас свободу має?

— О, так, — совєтський спец відрік —

В нас вільний кожен чоловік.

— Але ж нема, я знаю добре,

Недоторканности особи —

Свій сумнів янкі розгорта —

У вас це фікція пуста.

— Недоторканність для особи —

Свободи нашої оздоба, —

Совєтський мовить делегат —

Число осіб недоторканних

У нас росте безперестанно.

— То поясніть мені точніше —

Питання знову янкі вишкріб, —

Кого закон ваш і чому

Не дозволя садить в тюрму?

Язик юриста з СССР

Ні на секунду не затерп:

— Не вільно в нас арештувати

Всіх тих, хто вже попав за грати.

13.12.80

ХТО НАШІ ПРЕДКИ ?

З муллою рабин сперечався:

Від кого рід людський почався?

Питає рабин у мулли:

— Адам і Ева хто були?

І додає: — Були гебреї!

Це видно з Біблії всієї.

Мулла сміється: — Зовсім ні,

Ви речі кажете смішні,

Вони, як твердять дослідяни,

Були совєтські громадяни.

— Що? — рабин з посміхом на те

Байки Ви, голубе, гнете!

Мулла ж: — Я голову даю,

Що думку доведу свою:

Бо ні Адам, ні Ева, брате,

Не мали зовсім в що убратись,

А бувши голими обоє,

Не мали даху над собою,

І з яблуком на всю сім'ю

Гадали, що живуть в раю.

26.12.80

МУДРА РИБА

Стоїть на Ельбі пост німецький,

А проти нього пост совєтський..

(Назвати можуть німаки

Своєю тільки пів-ріки).

От на німецькій стороні

Ловити щуки й окуні

Виходить Ганс — німецький вояк

І риби низанок аж троє

З води виловлює щодня.

А після муштри-навчання

Солдат совєтський і собі

На Ельбу з вудкою прибіг.

Стоїть і ловить кілька днів

І хоч би був одну зловив...

Він вже і так і так сіда,

Та риба не клює — шкода!

— Камрад, — питає в німака —

Скажи, причина тут яка:

Ти тягнеш рибу раз-у-раз,

А я лише марную час?

А німець каже: — Шкода й праці,

Хоч сто пиши тут деклярацій,

Так, як і все у вашім світі,

Боїться й риба рот розкрити.

13.11.80

ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ

У смертній камері Луб'янки

Зустрілись двоє арештантів.

— Завіщо ти сюди попав? —

Старий молодшого спитав.

— Це вийшло так: у «Правді» якось

Друкує лист якийсь Собакин,

Сказавши м'яко, фантазер,

Бо пише там, що я помер.

Неправду в «Правді» прочитавши,

Я до редакції подався

Й кажу редакторові так:

«Я ще живий, я не мертвяк».

На то редактор: «Наша "Правда"

Друкує й пише тільки правду.

Коли ж і трапиться недогляд

Ми махом виправляєм огріх.

Спасибі, що зайшли до нас —

На завтра буде все гаразд».

Пішов я. В опівнічну ж пору

Прибув по мене «чорний ворон»,

І от тепер зустрілись ми

У смертній камері тюрми,

Щоб не подумав хто, що «Правда»

Друкує брехні та неправду,

Бо стану трупом я направду.

14.12.80

ВИСОКІ ПРЕМІЇ

В одному олімпійськім місті

Зустрілись двоє гокеїстів:

З Канади та з СССР,

І річ ведуть про те про се.

— У нас — канадець факт наводить

Є конкурси краси та моди

І навіть конкурс анекдотів,

Тож і нема нудьги й мертвоти.

— А що з тих конкурсів за зиск? —

Пита московський гокеїст.

Канадець: — Їхня проста суть:

Хто перший — премію дають.

— І що ті премії високі? —

Москвич зондує заздрим оком.

На то канадець: — Достобіса!

Буває, що і двадцять тисяч!

Що тут сказати москвичу?

— У нас про моду і красу

Я, правда кажучи, не чув.

Хто ж ма до анекдотів лас,

Дістане премію і в нас.

— Невже? — не вірить канадієць,

Бо щось не зовсім розуміє —

І що, — великі платять суми?

Совєтський гокеїст подумав

І каже, зиркнувши на боки: —

Буває, що і двадцять років!

4.1.81

ПРАВИЛЬНЕ ТЛУМАЧЕННЯ

Щоб світ здогнать демократичний,

Завів пан Сталін п'ятирічку,

І от з далекого села

Гонець до нього прибува

З таким питанням від селян:

«Для чого п'ятирічний плян?»

З гінцем йде Сталін до вікна

Й густу фіранку відпина:

— Дивись на площу — в цьому місці

Проходить авто раз на місяць,

Та хай скінчиться п'ятирічка,

Тут авта плистимуть, як річка.

За тиждень, може, або й два

Гонець додому прибува...

Щоб знати, нащо п'ятирічка,

Всі йдуть на сходини публічні.

Тоді якраз у тім селі

На цвинтар, бач, мерця несли,

Гонець і каже тут: — Селяни!

Нехай цей труп за приклад стане,

Глядіть на площу — в цьому місці

Мерця проносять раз на місяць,

Та хай скінчиться п'ятирічка,

Тут трупи плистимуть, як річка!

27.11.80

ЧИЄ АВТО?

До одного з совєтських міст

Прибув з Америки турист,

На вулиці поставив авто,