Зять постачальником служив,

А батько в сторожі пошивсь;

Цей збіг обставин у наш час

Й була б гармонія для вас.

За мить сусіда знов до Федя:

— А що таке тоді «трагедія»?

— Сказати щиро, без прикрас,

Оця гармонія для вас,

Була б трагедія для тих,

Хто б їсти мав до вас прийти.

24.4.81

ХТО НАЙБАГАТШИЙ?

У Ялті Черчіль, Рузвельт, Сталін

Чимало пунктів розглядали

Й один вже зовсім непомітний:

Де найбагатший край у світі?

Говорить Черчіль: — У нас тричі

Вже обікрадено скарбницю,

Проте не меншає багатств, —

Є й для людей, є й на палац.

— У Штатах — Рузвельт запевня

Грабують банк один щодня,

І гангстерів до дідька є,

Та край бідніший не стає!

Підпрігсь тут Сталін: — Найбагатші

У світі ми — це кожен бачить, —

Бо всяк член нашої громади

Не проживе, якщо не вкраде,

І то вже літ чи не з півсотні,

Та розікрасти все не годні.

10.5.81

БУЛЬБА

За те, що був бійцем УПА,

Схопила Гриця шантрапа,

І з чарівного краю гір

Повезли хлопця на Сибір.

Лишилась Катря з дітьми вдома,

Картина кожному знайома,

І от по пошті, як не є,

Гриць лист від неї дістає:

«Гризоту маю я з гризот:

Нема скопати як город.

Коли чорти зайдюг не вхоплять,

Не посаджу цей рік картоплі».

Відписує дружині Гриць:

«Город копати не берись,

Там закопав я купу зброї —

Гранати, кріси та набої».

Ще не зайшов додому лист,

А дідько вже гостей приніс:

Енкаведистів цілий звод

Прийшов до Катрі на город,

І — нагла кров би їх залляла —

Город з кінця в кінець скопали.

Про все це Кася й пише Грицю,

А він назад до молодиці:

«Я мало зо сміху не вмер,

От бульбу і сади тепер!»

23.12.80

НЕ ТОЙ ЕФЕКТ

Один хитрюга-мексиканець,

Щоб не платити в ресторанах,

З кальсонів ґудзиків нарвав

І завжди у кишені мав.

Він в ресторані їсть та п'є,

А там з обуренням встає:

— Чим ви годуєте, панове?

Й, гукнувши шефа на розмову,

З тарілки ґудзик витяга...

Господар тут його й блага:

— Пардон! — Пробачте! — Будьте ша!

Мені не треба ні гроша,

Я заплачу вам ще від себе:

Нікому не кажіть — не треба!

Отак хлопчина шахрував

І гроші на турне зібрав.

Куди? «Поїду в СССР».

А сам, бач, ґудзиків надер,

Щоб економити надалі

У ресторанах та їдальнях.

Прийшов до ресторану «Київ».

Сідає. Страв із десять виїв,

А, пообідавши, встає

І ґудзик кельнеру дає:

— Оце знайшов у ваших стравах!

А втім ефекту і не справив.

— Знайшли ви ґудзик від кальсон?

Офіціянт підвищив тон —

За ваші гроші, любий пане,

З вас цього ґудзика і стане,

Невже ж ви думали, що ми

Вам цілі зваримо штани?

1.3.81

СПРОБУЙ — ЗАПАМ'ЯТАЙ!

В неділю у вечірній школі

Був вечір танців комсомольський,

І от, протверезившись, рано

Владлен і дзвонить до Світлани:

— Галльо! Пробач за клопіт, Свєто!

Учора, бач, підчас бенкету,

Коли погашено свічки,

Твоєї я просив руки,

Але тепер згадать не можу. —

Бо ж піднапивсь таки, дай Боже! —

Чи «так» сказала ти чи «ні»?

Будь ласка, пригадай мені!

— Ох! — дівчина йому на це —

Спали мене тепер живцем,

Коли я знаю, що сказати,

Твій телефон сьогодні п'ятий,

Й те саме кожен з вас питає,

А я, убий, не пригадаю!

22.5.81

БУДНІ ПЕКЛА

Коли помер товариш Мао,

Дискусій в небі було мало,

І за безбожницьку запеклість

Його призначили до пекла,

Та з огляду на старший вік

І за розрив з Кремлівським домом,

Йому полегшення дав Біг:

Тортури вибрати самому.

Іде по пеклу Мао й бачить:

Тут Маркс кипить в смолі гарячій,

Тут корчиться на дибі Сталін,

Тут Леніна печуть і смалять.

Тортури терплять всі страшні;

Коли це глип — на стороні

Сидить у затишку Хрушов...

І шо б ви думали? Любов

Ще й досі в голові у нього,

Бо на колінах у старого

Вмостилася Бріджіт Бардо.

Сказавши в їхній бік : «Пардон!»,

Спинився Мао: — Ці амури

Й мені підходять за тортури!

— Е, ні, — сміється чорт черговий

Це ж ми мордуєм не Хрущова,

Це за свою шалену пристрасть

Отак карається артистка.

9.5.81

ЧОМУ ВПАЛА НАРОДЖУВАНІСТЬ

Як приріст людности упав,

На ноги Брежнєв Кремль підняв:

— Чому у більшості сімей

Так мало родиться дітей?

Партійна тут і каже кліка:

— Дух Маркса треба нам покликать!

От Брежнєв і питає духа:

— Невже ж ми допустили ухил

Від провідних твоїх ідей,

Що мало родиться дітей?

А дух і каже: — Відібрали

Ви землю, банки, капітали,

Заводи, фабрики, крамниці, —

Всі засоби для виробництва.

В державу здавши все, як є,

Ви слово сповнили моє.

Та засіб виробу нащадків

Лишився ще в руках приватних...

Як ви його відберете

І у державний фонд здасте,

Тоді і вдасться малуватий

Ваш приріст людности підняти.

23.5.81