Будь-який автор, що видав хоча б одну книжку, навчить вас писати однією порадою: «Сядьте і почніть писати!» Ви можете довго не сідати за роботу, виправдовуючи це відсутністю бажання. Та варто вам почати, і натхнення прийде!
Я написав безліч книжок. І скажу вам чесно, що більш ніж на половину з них спочатку у мене не було ані натхнення, ані часу. Але вже дуже давно я відкрив для себе це просте правило й дотримуюся його: я починав працювати, знаходив ідеї, складав слова у речення, і нічого не виходило. Але поступово я входив у потрібне русло, і далі все йшло як слід.
Я впевнений, ви чули вислів: «Навіть найвища гора підкоряється з першого кроку». Насправді запорука успіху – це початок дії. Рухайтеся вперед! Якщо ж ми не діємо, ми нічого не отримуємо. Ви поставили собі мету? То рухайтеся до неї!
Як писав Аристотель: «Усього, що ми вміємо, ми навчилися, роблячи це». Тож досить теорій – настав час практики. Зберіться й рухайтеся вперед.
Ви запитаєте: «А якщо я почну рухатися, а мої дії виявляться неправильними?» Не хвилюйтеся, ми підійшли до відповіді і на це запитання.
Почніть думати і діяти відповідно до своїх цілей.
Наведу вам одну з моїх найулюбленіших цитат. Вона належить засновнику IBM Томасу Вотсону. Вибачте за можливі неточності, я міг трохи її перефразувати, але звучить вона приблизно так: «Якщо IBM хоче коли-небудь стати потужною і по-справжньому великою компанією (у той час вона була ще маленька й молода), то нам доведеться почати думати й діяти відповідно вже зараз». Іншими словами, потрібно мислити й діяти відповідно до своїх цілей. Вам треба почати бачити речі інакше. Ми вже обговорювали це з вами в розділі про мислення. І ви здатні на це!
Візьмемо, скажімо, акторів. Вони роблять це постійно. Їм доводиться вживатися в образ у конкретній ролі. У кожного з нас є свої улюблені актори. Ми любимо дивитися на їх приголомшливу гру в кіно або на сцені театру, де вони входять у роль персонажів, що живуть тільки в їхній уяві. І своєю чудовою грою вони змушують цих вигаданих героїв оживати для нас.
Ця ж методика застосовується у тренуванні спортсменів. Вони постійно повинні тримати в голові кращий виступ у своєму житті – чи то найкращий забіг, чи найкращий стрибок, найкращий постріл. Тримаючи в голові ідеал, вони самі поступово починають змінюватися, переходити зі свого теперішнього стану в той, який ставлять своєю метою.
Пам’ятайте! У вас теж є ця ментальна сила. Як тільки ви почнете думати й діяти відповідно до поставлених цілей, то відчуєте швидкий рух уперед.
Можливо, ви думаєте: «Джоне, ти остаточно збожеволів? Як це – зазнавайте невдачі?» Для початку я знову процитую Томаса Вотсона, засновника корпорації IBM. Якщо раптом хтось підозрює приховану рекламу – ні, у мене немає акцій IBM і я не працюю на цю компанію. Просто саме IBM надихнула мене на написання цього розділу. Томас Вотсон сказав: «Хочете знати точну формулу успіху? Усе дуже просто. Якщо ви хочете швидко досягти великих успіхів, вам доведеться подвоїти питому вагу ваших невдач! Багато хто вважає провали своїм головним ворогом – але це не так. На невдачах можна обпектися, а можна – навчитися. Тому – робіть якомога більше помилок. Через терни до зірок».
Що він хотів сказати? Він хотів сказати, що часто ми вважаємо провал чимось ганебним, тоді як це зовсім не так. Почнемо з того, що невдачі – наші головні вчителі. Саме провали стають джерелами нашого особистісного зростання. Якщо ви зазнали невдачі, це допоможе вам тверезо оцінити ваші можливості надалі; це також свідчить про те, що ви не боїтеся життєвих труднощів. Я сформулював цю ідею так: якщо ви хочете домогтися успіху і на шляху до нього не маєте невдач – це ненормально. Тому що це єдиний спосіб чогось навчитися! Звичайно, ми вже розбирали весь процес розробки плану дій, і я давав конкретні поради з приводу того, як застрахуватися від невдач, звести до мінімуму ризик «недосягнення» поставлених цілей і зробити свою роботу якомога приємнішою і раціональнішою. У той же час, якщо ви готові до провалу, необхідно усвідомлювати, що в невдачі як такій немає нічого страшного – за умови, що ви знову встаєте на ноги і далі рухаєтеся вперед. Це головне! Не страшно впасти – страшно після цього не встати! І якщо ви зазнаєте невдачі, не варто клясти себе й ставити на собі хрест. Це несправедливо щодо самого себе! Необхідно знаходити в провалі його найкращу рису – можливість побачити, що майбутній успіх полягає в іншій тактиці чи стратегії. Ви досягнете своєї наступної мети, якщо збагнете урок минулої помилки.
Дозвольте мені сформулювати це таким чином. Страх невдачі – один із найбільш поширених серед людей. Дуже часто ми бачимо, як люди, які зазнали поразки, звалюють на себе нищівну критику, від чого у них самих просто опускаються руки. Однак негативний результат – теж результат. Думайте про це саме так! Негативний результат – теж результат! Більше того, я скажу, що нам властиво зазнавати невдачі, але ми – не невдахи. Я вважаю, що це дуже важливо, бо якщо ви подивитеся на успішних людей, то помітите, що вони ставляться до своїх помилок як до джерела нових знань, а не як до поразок. І вони не приймають невдачі близько до серця. Неуспішні люди, навпаки, сприймають свої помилки як щось постійне і беруть їх близько до серця. А цього не повинно бути! Згадайте, що все, чого зуміло навчитися людство, було освоєне саме методом спроб і помилок. Люди вчаться тільки на своїх невдачах.
Люди обмежують себе, не вірячи у свої можливості. Вони не досягають і малої частини того, на що здатні, тому що бояться зробити перший крок – і зазнати поразки. Я маю сказати: якщо ви щось робите – невдачі час від часу неодмінно будуть. Проте важливо чітко усвідомлювати, що один із головних плюсів діяльної активності полягає в тому, що ви можете змінити обставини, які вас оточують. Необхідно навчитися долати інерцію.
Ось яке питання я дуже часто ставлю на своїх тренінгах (запитайте й себе про це): а що ви робили б, якби заздалегідь точно знали, що ні за яких обставин не зазнаєте невдачі? Чого ви могли б досягти?
Не бійтеся! Зробіть перший крок і викиньте з голови думки про можливу поразку. А якщо ви справді зазнаєте невдачі, головне – не здаватися, підійматися знову й знову. Пробуйте різні способи й шляхи досягнення мети, аж поки її досягнете. Неуспішним людям властиво зробити одну спробу, побачити, що нічого не виходить, і сказати: «Ну от! Я так і знав, що нічого не вийде!» Це неправильний підхід! Й особливо сумно те, що я бачив, як дуже багато людей відступало, стоячи буквально на порозі успіху.
Тому не приймайте невдачі близько до серця. Поразки покликані допомогти нам скоригувати нашу поведінку. Невдача – це подія, а не особистісна характеристика людини. Ви можете зазнати невдачі, але ви не невдаха. І якщо ви не змогли отримати чогось прямо зараз, це не означає, що ви не отримаєте цього ніколи. І якщо ви зробили помилку, це не означає, що вона буде йти за вами хвостиком до кінця вашого життя, – у житті можна змінити що завгодно.
Ще раз нагадую: якщо ваш метод неефективний – спробуйте інший. Є стара приказка: якщо ви завжди робите те, що робили завжди, ви завжди будете отримувати те, що завжди отримували. Якщо ви не отримуєте бажаних результатів, спробуйте підійти до завдання з іншого боку. Головне – не впадайте у відчай! І якщо ви все ж зазнали поразки, дивіться на це як на можливість навчитися чогось нового. Особисто я вважаю, що ми вчимося на своїх помилках. Коли розмова заходить про поразки, мені спадає на думку такий крилатий вислів: «Невдачі – це наша плата за навчання в Університеті Життя». Спробуйте поглянути на речі саме в цьому світлі: я вчився в університеті, і для мене це було важливо, оскільки я хотів посісти певне соціальне становище, і дотепер навчання триває – ми вчимося в Університеті Життя.
Отже, зазнавши невдачі, запитайте себе, які уроки ви можете отримати з цього досвіду? Як ви можете використати цей досвід для покращення свого становища? Ось чотири запитання, на які слід знайти відповідь: