Маргарита не була певна, чи це було навсправжки, чи тільки їй наснилося. Так чи інак слухавка лежала біля подушки поряд із телефоном і тихенько пікала.

Цієї середи Маргариті зовсім не хотілось іти на зустріч із мамою. Дівчині не виходив із голови «Макс», і вона не знала, що їй робити. Зізнатися мамі, що вона в курсі? Чи вдавати, ніби вона вірить у якогось телефонного ідіота, не вартого того, щоби про нього говорити? Мама завжди казала, що, коли сумніваєшся, треба поводити себе так, як «спонтанно» підказує тобі серце. «Якщо так, – подумала Маргарита, прямуючи до «малого італійця», – то найкраще наразі про цю справу просто забути. Чого мене мають обходити мамині проблеми? Я не знаю жодної доньки, котра була би порадницею власній матері в любовних справах! Хоча мама – точно не єдина мати, яка має любовні справи! Матері – дорослі та мудрі. Вони самі знають, що робити, – сказала собі Маргарита. – Проте, з іншого боку, – заперечила вона сама собі, – якщо вони ховаються з телефоном у туалеті, це свідчить, що вони, властиво, не знають, що їм робити. І що вони зовсім не мудрі!»

Зайшовши до «малого італійця», Маргарита вирішила залишити розв'язання проблеми для мами. Якщо мама має потребу поговорити про Макса, вона, напевно, це зробить! А якщо вона цього не зробить, то це означатиме, що в неї немає такої потреби!

Мама не мала потреби говорити про Макса. Натомість вона мала потребу говорити про Гінцеля. Гінцель зранку телефонував їй на роботу.

– Було дуже погано чути, – сказала мама, ріжучи свою піцу. – Доводилося страшенно кричати. Зв'язок з такими маленькими островами завжди поганий! – Мама поклала до рота шматочок піци. – Мабуть, – сказала вона з повним ротом і невинним поглядом, – мабуть, учора ввечері то був Гінцель, який намагався додзвонитись і ніяк не міг прорватися!

Маргарита опустила ніж і виделку і з розкритим ротом витріщилася на маму. Це було справді нечувано!

– Принаймні сьогодні я розібрала номер телефону, за яким йому можна подзвонити! – мама зазирнула у свою торбинку, витягла звідти папірчик і тицьнула його Маргариті. Маргарита не взяла записки.

~ Подзвони йому сьогодні ввечері, – порадила мама, – він сказав, що вечорами його завжди можна там застати. Він чекає твого дзвінка, правда!

– Якщо він хоче зі мною поговорити, – сказала Маргарита, -то сам може подзвонити мені!

– Вчора він намагався. Кілька годин поспіль! – Мама знову заходилася пиляти піцу. – Він тому мені сьогодні й зателефонував, що вчора не зміг до нас додзвонитися!

– Мамо, а тепер, будь ласка, зупинися, – вигукнула Маргарита, – і припини бавитися в службу шлюбних знайомств! Фіг він вчора дзвонив! Його ж звуть не Макс!

– Я просто подумала, що так уб'ю відразу двох зайців, -розгублено сказала мама.

– Яких двох зайців? – спитала Маргарита.

Мама відсунула тарілку з піцою. Апетит у неї, очевидно, випарувався.

– Заєць номер один, ~ сказала вона, – я би пояснила ті дурнуваті дзвінки, а заєць номер два – помирила би тебе з Гінцелем.

– На зайця номер один не купиться навіть Меді, – саркастично зазначила Маргарита. – До речі, то саме вона просвітила мене щодо існування Макса. – Маргарита побачила, як на маминому обличчі з'явився розпачливий вираз, і швидко додала: -Але дитина сприймає це спокійно! Мене вона попросила нічого не розповідати татові, бо він лабільний!

– Це жахливо, – пробурмотіла мама.

– Що жахливо? – не зрозуміла Маргарита.

– Але ж моя наймолодша донька не може бути мені союзницею в моїх позашлюбних зв'язках! – сказала мама. Вона зітхнула. – Напевно, мені треба про все розповісти Закмаєрові!

– В жодному разі! – вигукнула Маргарита так голосно, що Марі-Луїза, яка сиділа за кілька столиків од них, здивовано поглянула в їхній бік. – Ти не можеш завдати бідному чоловікові такого удару, – продовжила Маргарита набагато тихіше, та дуже переконано. – Саме зараз, коли він так тішиться, що поїде з тобою у відпустку в Шотландію, і ширяє від щастя, мов надувна кулька!

– Але ж це неможливо, щоби діти були краще поінформовані про мої інтимні справи, ніж Закмаєр…

– Тільки твої доньки, – перервала маму Маргарита. – Назвімо це «жіночими таємницями». Через кілька днів Меді поїде з Пепі до Зальцбурга, а восени це все перетвориться на позаторішній сніг. А що обходить тата позаторішній сніг? Нічого не обходить!

– Якщо ти так думаєш… – пробурмотіла мама.

– Саме так я і думаю, – сказала Маргарита і кивнула Маріо. їй захотілось еспресо. Маріо підійшов, Маргарита замовила два еспресо.

– Ще щось? – спитав Маріо.

Мама сказала: «Дякую, ні», – і звернулася до Маргарити:

– Якщо я, стара корова, слухаюся твоєї поради, то послухайся ти, молоде теля, моєї! Подзвони Гінцелеві! Ти ж його любиш!

Маргарита похитала головою.

– Не будь така вперта, – сказала мама. – Кожен може трохи показитися!

Маргарита знизала плечима так, ніби ця тема її зовсім не цікавить.

– Яка ти затята! – сказала мама. Маріо приніс еспресо.

– Я би ще випила ґрапи, – сказала йому мама.

– Так, так, – невдоволено пробурчав Маріо, – завжди одне замовлення за одним, аби мої ноги, не дай Бог, не розівчилися ходити!

Маргарита почекала, поки Маріо приніс ґрапу, поставив ке-лішок перед мамою і відійшов, а тоді сказала:

– Я тільки хочу таких стосунків, при яких партнер з повагою ставився би до моїх потреб.

– Ти говориш, як підручник з етики сімейного життя! -вигукнула мама.

Маргарита подивилася на годинник, допила каву і сказала:

– Мамо, це нічого не дасть. Крім того, я вже мушу бігти. Я зустрічаюся з Конні, ми йдемо викуповувати квитки!

– Ну, тоді до вечора, – сказала мама.

– Ти ввечері будеш вдома? – здивувалася Маргарита.

– Маєш щось проти? – спитала мама.

– Та ні! – Маргарита встала. – Тільки мене не буде. Ґабріела влаштовує вечірку!

– Ну, то веселої забави! – мама взяла келішок із ґрапою і свою торбинку й пішла до столика Марі-Луїзи, де її радісно зустріли.

Сумно було Маргариті, коли вона поверталася від «малого італійця». Вона завжди важко переживала непорозуміння у стосунках із мамою.

Перш ніж вирушити ввечері на «забаву», Маргарита з'ясувала з татом фінансові справи. Тато був значно щедріший, аніж вона сподівалася.

– Мені ведеться просто блискуче, – пояснив він. – Гансика я позавтру відвезу до бабусі. Меді з Пепі від'їжджають в понеділок, і бабуся Пепі теж не хоче брати грошей за Меді. На дітиськах я заощаджую кругленьку суму. Знаєш, у що би мені обійшлися ці ненажери в Португалії?

Тато був у дуже доброму гуморі. Маргарита була схильна пояснити це не стільки його «блискучим» фінансовим становищем, скільки тією обставиною, що його кохана дружина вже другий вечір поспіль сиділа вдома.

– А ми двоє, – сказав тато й підсів до мами на канапу, – ми проведемо розкішну відпустку з усіма прибамбасами. То невже ж я залишу мою Маргаритку в біді! Рівні права для всіх членів родини! – Тато нахилився до мами і закарбував смачний поцілунок на її шиї.

Мама скривилася так, ніби в неї раптом розболілися зуби.

– Ми будемо їсти лососів і омарів, – сказав тато, – ми візьмемо напрокат велику машину і будемо зупинятися в п'яти-зіркових готелях! – тато знову поцьомав маму в шию. – І полетимо першим класом!

– Слухай, Закмаєре! – мама відклала в'язання й відіпхала татову голову зі свого плеча. – Летіти першим класом? Ти збожеволів? На дідька ці понти?

– За спеціальним тарифом, – сказав тато.

– Все одно! – вигукнула мама. – Скасуй замовленняі

– Вже викуплено! – сказав тато. – Нічого не можна змінити.

Мама знову взяла в'язання.

– Не нервуйся, моя красунечко! – тато хотів поцілувати її ще раз, але мама відсунулась, і тато поцілував повітря.