Изменить стиль страницы

Старенька від недавно почала читати інші твори, з щасливим кінцем. Всередині тліла маленька надія, те що залишилось від неї. В цьому світі бодай десь настає щасливий кінець. Дійти до такого мислення та читання більш позитивних творів дозволили роки, роки марних спроб втамувати горе.

Я побачила життя пані Кемс з іншого ракурсу, більше нікому незнайомому. ЇЇ образ змусив по-новому поглянути на життя. Я ж змогла забути про пошук на якийсь час. Я повернусь до магічного пошуку в будь-якому разі. Не здамся, не можу, занадто дорога ціна лежить на цій невідомій реліквії.

Хай там як, та поки я знаходилась під враженням від спогадів пані Кемс, то не могла нормально поміркувати щодо подальших дій. Закляття закінчились, підходящі закляття для пошуку просто вичерпалось. Звернутись за допомогою до батька не можу, особливо в світлі останніх подій з сімейним святом. До того ж моя родина не знає, що в маєтку можна чаклувати. Це буде шахрайство, і вони застосують міри, накладуть чари на маєток, чого я хочу найменше.

Минуло декілька днів, а я ніяк не можу придумати подальшого плану дій пов’язаного з пошуком. Кожен мій візит я розмовляю з Нейтом. Він сприймає мене за пані Кемс. Старенька на здивування дійсно не проти поговорити з юнаком. Не дуже яскраво, барвисто, емоціонально та деякі спроби внести пару фраз у їх розмову помічаються. Образ Клавдії дозволяє говорити речі, які ніхто до того не забажав слухати. Нейт виявився здатним слухати. Він тримався з останніх сил, намагаючись пережити смерть Меган — мою смерть. Мама та сестра єдині хто бодай утримують його від дурниць. На слові дурниць моє серце затріпотіло. Він не буде чинити жодних вчинків, про які думати страшно, — подумала я. Пані Кемс також не вчинила, її тримала родина, Марта та Альберт. Навіть думка про розлючену Луїзу не давала дозволу вчинити вкрай необачно і наважитись на самогубство.

Наші балачки, важко назвати балачками: майже монолог Нейтана з пані Кемс у моєму образі, все ж так звані розмови розчулили Лорейн і Роуз. Вони частенько співчутливо дивились на нас. Лорейн не витримувала. Вибігала геть зі сльозами на очах.

Нейт шукав розради у людини, що пережила подібне горе — втрату коханої людини. Його магнітом тягнуло до старенької, яка повинна зрозуміти, найкраще від усіх.

Лорейн повернулась до подруги вже із сухими очима, витираючи залишки зіпсованої сльозами косметики. Роуз критично глянула на нас та сказала дещо різкувато: шкода, що Клер не бачить цього. Тоді вона б зрозуміла до чого довела хлопця. Гучний голос Роуз ніби відлунням прокотився по приміщенню. Нейт проігнорував сказане. Я ж не могла ігнорувати ім’я Клер. Останнім часом мені не щастило в пошуку, та ось божевільна ідея з’явилась в моїй голові. Потрібно примірити новий образ, дуже потужної відьми, що знає сильні закляття. Настав час закляттю надати мені образ Клер.

Глава 18. Необміркований вчинок

Про що я справді думала, коли наважилась примірити образ Клер. Вона темна відьма. Яка різниця скільки заклять вона знає. Я світла відьма і не виконаю не одного закляття. Темна магія мені не під силу. В магічному світі володіти можна одним і лише одним напрямком.

Бути Клер потрібно обмежену кількість часу. Не більше години. Ніхто не повинен помітити двійника Кейтлін.

Поспішно іду до маєтку, високі підбори заважають іти зі звичною швидкістю та й про яку звичну швидкість може іти мова. Я постійно в образах Майкла, Сесилії, пані Кемс. Сесилія стильна жінка, але дуже практична. Великі підбори вона одягає на дуже важливі зустрічі, де повинна дійсно бути на «висоті». Пані Кемс старенька, що повільно пересувається, тому ясна річ не може йти мови про підбори.

Клер зовсім інша справа. Я бачила в своїй голові спогади численних туфлів. Виявляється в маєтку родини Рейнольдс знаходиться окрема гардеробна кімната. Після смерті батьків, приміщення повністю слугує Кейт.

Закляття діє добре. Я відчуваю емоції моєї вбивці. Все ж стримую себе, не хочу занурюватись у її образ надто глибоко. Хтозна які страхіття чатують там на мене? Я повинна зізнатись собі, страхіття не так мене лякають. Я не хочу занурюватись глибоко в її спогади, щоб ненароком побачити себе. Тільки з іншого ракурсу. Побачити власну смерть, повернутись до чаювання. Ні, тільки цього мені не вистачало.

Крокуючи більш-менш впевнено на підборах, наближаюсь до маєтку. Думки плутаються. Численні темні закляття, обличчя родини Рейнольдс, таємничий сад. Нарешті знову концентруюсь і повертаюсь до більш нейтральної, теми що не так близько знаходиться з плануванням мого вбивства. Повертаюсь до гардеробної кімнати. За численними вішаками знаходяться безліч суконь. Ажурна сукня матері Кейт. Сукня із атласу, дуже дорога. Вона належала бабусі Рейнольдс. Декілька суконь виконаних по ескізам 1910 року з мусліну, шовку, вельвету. Жінки Рейнольдс цінували гарне вбрання. Перебираю сукню за сукнею та знаходжу в спогадах місце улюбленого вбрання Кейтлін. Шифонові сукні — окремі вішаки, окреме місце. Сукні з шифону пристрасть дівчини. Шовковий шифон використовується майже в більшості суконь. Вбрання повинно змусити Кейтлін виглядати елегантно, підкреслити лінії фігури, зробити акцент на жіночність. Шифоном (точніше сукнями з цього матеріалу) Клер захопилась декілька років тому. Alberta Ferretti Blumarine, Christian Dior, Chanel, Kenzol, Etro, Alexander McQueen та багато інших брендів знаходяться в її гардеробі. Виглядаючи на найвищому рівні, дівчина намагалась завоювати серце свого друга. Здаватись для нього більш привабливою, допомогти позбутись клейма подруги дитинства.

Ненависть до Клер не змінить того факту, що вона справжня красуня. Довге чорняве волосся. Воно на дотик нагадує шовк. Великі зелені очі, тонкі та виразні губи, м’які контури. Плавні вигини тіла, струнка фігура. Позаздрити такій вроді могла б будь-яка дівчина. Дивовижно Нейтан вважав її тільки подругою і не більше.

Нарешті я прийшла. Туфлі здались напрочуд незручними, моє тіло не звикло носити підбори, магія в цьому випадку не дуже добре спрацювала.

Заходжу в маєток, власність Майкла Треаса в яку без проблем зможе увійти будь-яка людина. Майже…Заходжу в коридор та поглядом проводжаю будівлю. Відчуваю себе не дуже затишно в маєтку, ще в подібному образі. Проходжу повз різні кімнати, не поспішаючи. Причина затримки криється не в туфлях, а в образі Кейт. Якби вона опинилась би в маєтку ще раз, то непоспішно пройшлась по кімнатах. Заходжу у вітальню, роздивляюсь картини. Потім шукаю люстерко серед численних шкатулок. Сідаю в одне з крісел та починаю розглядати обличчя Клер. Проводжу кінчиками пальців по ніжній шкірі. Потім торкаюсь губ. Легенько дуже легенько. На губах лежить тоненький шар помади. Так, вона справді вродлива, занадто вродлива.

Нарешті я вирішила розглянути сукню, в якій знаходжусь. Темно бірюзова шифонова сукня, виконана в стилі 30-х років 20 сторіччя. Без зайвих прикрас, стразів, блискіток напівпрозора тканина в декілька шарів. Дуже гарна сукня, Кейт має хороший смак. Рейч неодмінно оцінила б вбрання. Вказавши на численні переваги такої сукні, особливо за наявності стрункої та підтягнутої фігури.

Повертаю люстерко на місце та починаю ходити, повільно розглядаючи маєток зсередини. Туфлі не видаються більше незручними. Навпаки я дуже комфортно почуваюсь на підборах. Проходжу до сходів. Вони починають нестерпно рипіти, нехай. Піднімаюсь дуже повільно, крокуючи поважно. Відкриваю двері знайомої кімнати — спальні. Кімната виглядає понуро, давно же потрібно зробити ремонт у ній та і решта будинку потребує косметичного догляду. Я завдяки магії чудово підправила будинок пані Кемс. На жаль старенька поки ще спить, її образ знаходиться в моєму арсеналі. Важко розстатись з таким надійним образом.

Присівши на край ліжка, розумію що піддалась емоціям характерним Кейт. Нічого не можу вдіяти, її образ дуже сильний. Я вже не надто сильно даю відбій спогадами цієї відьми. Серед можливих жахіть я хочу дізнатись деякі таємниці. Наприклад, справжні почуття. Чи має вона їх бодай до когось? Що вона відчуває посварившись з Нейтом?