Зблискує змія,

І краса пропаща

Вабить солов'я.

В ту ману пташина

Вірить, сліпо лине

І жорстоко гине,

Як загинув я.

РЯДКИ НА ЧЕСТЬ ЕЛЮ

Лий бурштин у білій піні,

Знову кухоль наливай,

Знову одчайдушні тіні

В мозку юрмляться нехай.

Безтурботна влада хмелю,

Дивний легкості екстаз.

А за повним кухлем елю

Що для мене важить час?

ЕПІГРАМА НА УОЛЛ СТРІТ

Скажу, як вам розбагатіти вмить,

Не нидіючи в банківській роботі:

Візьміть банкнот, на палець накрутіть,

І ваші гроші будуть в обороті!

Ваш капітал без ризику й турбот

Готівкою в руках — не страшно воєн —

Зігніть іще упоперек банкнот,

Хіба не ясно? — Гроші ваші вдвоє!

Примітки

Вибрані вірші Едґара По в українських перекладах Анатолія Онишка, Григорія Кочура і Максима Стріхи представлено тут за виданням «Едґар Аллан По. Провалля і маятник. Оповідання, поезії», Харків, «Фоліо», 2006.

До Палладиного бюста... — Паллада — друге ім’я давньогрецької богині мудрості Афіни.

... бальзам у Галаадах... — Галаад, область Палестини, відома своїм бальзамом, цілющою маззю. У Біблії читаємо: «Чи немає бальзаму в Галааді...?» (Єремія, 8, 22). «Чи є бальзам в Галааді?» — все одно що сказати: «Чи є борщ в Україні?». Це риторичне питання.

Ясна ріко... — Річка По на півночі Італії, найбільша в країні за площею водозбірного басейну і протяжності. Сам Едґар По ніде не уточнював, що має на увазі саме ріку По, але дослідники його творчості дійшли висновку, що йдеться про неї; що має місце гра слів (схожість назви ріки з прізвищем автора) та відголосок вірша Джорджа Байрона «Станси до По» (де По — назва річки).

Isola d'oro, fior di Levante! — Золотий острове, квітко Леванту! (італ.) «Квітка Леванту» — поетичний варіант назви одного з іонічних островів, котрий італійською називається Занте, а грецькою Закінф. Левант (від середньовічної франц. Soleil levant — «схід сонця») — загальна назва країн східної частини Середземного моря.

На місяцем залитому Гермоні... — Гермон або Еш-Шейх — гірський масив на Близькому Сході. У старозавітній апокрифічній Книзі Еноха говориться, що ангели, забажавши увійти до людських дочок, скріпили свої наміри саме на цій горі: «І вони спустилися на Ардіс, який є вершина гори Гермон; і вони назвали її горою Гермон, бо поклялися на ній і висловили один одному закляття» (Книга Еноха, 2: 1-6). Ряд сучасних богословів вважає, що гора Гермон була горою Преображення Ісуса Христа. Наприклад, такої думки дотримується автор популярних «Коментарів до Нового Завіту» Вільям Барклі.

Де Уїра жахна глушина... — Уїр (англ. Wear) — річка в Північно-Східній Англії.

Астарта — грецький варіант імені богині любові і влади Іштар, запозиченої греками з шумеро-аккадського пантеону через культуру фінікійців.