Поява надзвичайно важливих глобальних проблем, таких як танення льодовиків, взагалі ставить під сумнів залишки легітимності незалежних національних держав. Жодна суверенна держава не здатна впоратися з глобальним потеплінням самотужки. Давньокитайське благословення давалося небом для вирішення проблем людства. Сучасне ж благословення буде дано людству для вирішення проблем неба, приміром діри в озоновому шарі та накопичення парникових газів. Кольором прапору цієї глобальної імперії цілком може стати зелений.

На 2013 рік світ залишався політично роз’єднаним, але держави швидко втрачають свою незалежність. Жодна з них насправді не здатна провадити незалежну економічну політику, проголошувати та вести війни за власним бажанням або навіть вести свої власні внутрішні справи як вважає за потрібне. Держави дедалі більше стають відкритими для махінацій глобальних ринків, втручання глобальних компаній та неурядових організацій, а також контролю з боку глобальної громадської думки та міжнародної судової системи. Держави зобов’язуються дотримуватись глобальних стандартів фінансової поведінки, політики щодо довкілля та правосуддя. Надзвичайно потужні потоки капіталу, робочої сили та інформації легко перетворюють та формують світ, звертаючи все менше уваги на кордони та думку окремо взятих держав.

Нова глобальна імперія, що створюється на наших очах, не керується жодною конкретною державою або етнічною групою. Багато в чому подібно до пізньої Римської імперії, вона управляється мультиетнічною елітою та тримається купи за рахунок спільної культури та спільних інтересів. Усе більше й більше підприємців, інженерів, експертів, учених, юристів та менеджерів по всьому світі закликаються приєднатися до нової імперії. Відповісти на поклик імперії чи залишитися вірними своїй державі та своєму народові – вирішувати їм. Дедалі більше з них обирають імперію.

12. Закон релігії

На середньовічному ринку в Самарканді, місті, збудованому в середньоазійській оазі, сирійські торгівці розправляли на руках тонкі китайські шовки, люті степовики демонстрували найсвіжішу партію світловолосих рабів із далекого Заходу, а господарі крамниць розкладали по кишенях блискучі золоті монети, прикрашені екзотичними шрифтами та профілями незнайомих царів. Тут, на одному з головних перехресть нашої ери між Сходом та Заходом, Північчю та Півднем, об’єднання людства було фактом повсякденним і ні для кого не дивним. Той самий процес можна було спостерігали в дії, коли армія монгольського хана Кублая збиралась у 1281 році вторгтися в Японію. Монгольські вершники в шкірі та хутрах їхали поруч із китайськими піхотинцями в бамбукових капелюхах, п’яні корейські найманці шукали бійки з вкритими татуюваннями моряками з Південнокитайського моря, інженери з Середньої Азії, роззявивши роти, слухали старі байки європейських авантюристів, і всі вони підкорювалися командам одного імператора.

А проте навколо святилища Кааба в Мецці об’єднання людей відбувалося іншим чином. Якби ви були прочанином, який курсує навколо найсвятішої гробниці ісламу в 1300 році, то опинилися б у компанії людей з Месопотамії, роби яких напинав вітер, очі палали екстазом, а роти повторювали одне за іншим дев’яносто дев’ять імен Бога. Просто попереду ви могли б побачити побитого погодою турецького патріарха з азійських степів, який спирався на ціпок та задумливо поскубував свою бороду. Поряд, сяючи золотими прикрасами на тлі чорної шкіри, могла йти група мусульман з африканського царства Малі. Аромати часнику, куркуми, кардамону та морської солі вказували б на присутність братів з Індії або, можливо, із загадкових островів прянощів, розташованих далі на Схід.

Сьогодні релігія часто вважається джерелом дискримінації, незгоди та роз’єднання. Проте, фактично, релігія була третім великим об’єднувачем людства, нарівні з грошима та імперіями. Оскільки всі соціальні порядки та ієрархії є уявними, всі вони крихкі, і, що більше суспільство, то воно крихкіше. Ключова історична роль релігії полягала в тому, щоби дати законне право на ці крихкі структури надлюдині. Релігія стверджує, що наші закони не є результатом капризу людей, а призначені абсолютною та вищою владою. Це допомагає ставити, щонайменше, деякі фундаментальні закони поза сумнівами, таким чином, забезпечуючи соціальну стабільність.

Відповідно релігію можна визначити як систему людських норм та цінностей, яка ґрунтується на вірі в надлюдський порядок. Це визначення включає в себе два різні критерії:

1. Релігії стверджують, що існує надлюдський порядок, який не є продуктом примх чи згод людей. Професійний футбол не є релігією, бо, попри багато його законів, обрядів та часто дивних ритуалів, усім відомо, що футбол винайшли людські істоти, а ФІФА може в будь-який момент збільшити розмір воріт або скасувати правило офсайду.

2. Спираючись на надлюдський порядок, релігія встановлює норми та цінності, які вважає сполучними. Багато мешканців західних країн сьогодні вірять у привиди, фей та реінкарнацію душі, але ці вірування не є джерелом стандартів моралі та поведінки. Як такі, вони не створюють релігію.

Незважаючи на їхню здатність легітимізувати поширені соціальні та політичні порядки, не всі релігії реалізують цей потенціал. Щоб об’єднати під її егідою велику територію, населену окремими групами людських істот, релігія повинна володіти ще двома якостями. По-перше, вона має підтримувати універсальний надлюдський порядок, який є справедливим завжди та скрізь. По-друге, вона має наполягати на поширенні цієї віри на всіх людей. Іншими словами, вона повинна бути універсальною та місіонерською.

Найвідоміші релігії в історії, такі як іслам та буддизм, якраз і є універсальними та місіонерськими. Відповідно, люди мають тенденцію вірити, що всі релігії схожі на них. Фактично ж, більшість давніх релігій були місцевими та ексклюзивними. Їхні послідовники вірили в місцеві божества та духів і не були зацікавлені у наверненні всієї людської раси. Наскільки відомо, універсальні та місіонерські релігії почали з’являтися лише в І тисячолітті до нашої ери. Їхнє виникнення стало однією з найважливіших революцій в історії та зробило життєво важливий внесок в об’єднання людства, великою мірою як і виникнення універсальних імперій та універсальних грошей.

Мовчання ягнят

Коли домінантною системою вірувань був анімізм, норми поведінки та цінності людей мали враховувати світогляд та інтереси розмаїття інших істот: тварин, рослин, фей та привидів. Наприклад, одна група мисливців-збирачів у долині Гангу могла мати правило, що забороняло людям рубати надвелике фігове дерево, щоби його дух не розлютився й не почав мститися. Інша група мисливців-збирачів, що жила в долині Інду, могла забороняти людям полювати на білохвостих лисиць, бо одна така лисиця колись відкрила мудрій старій жінці, де знайти дорогоцінний обсидіан.

Такі релігії зазвичай були дуже локальними за територією вірування та підкреслювали унікальні особливості певного місця, клімату та явища. Більшість збирачів усе своє життя проводили в межах району, що не перевищував тисячу квадратних кілометрів. Щоби вижити, мешканці певної долини мали зрозуміти надлюдський порядок, що регулював життя їхньої долини, та скоригувати відповідним чином власну поведінку. Марно було переконувати дотримуватись тих самих правил мешканців якоїсь іншої віддаленої долини. Люди з Інду не переймалися тим, щоби відправити місіонерів до Гангу, аби переконати місцевих не полювати на білохвостих лисиць.

Схоже на те, що Сільськогосподарська революція супроводжувалась революцією релігійною. Мисливці-збирачі збирали дикі рослини та полювали на диких тварин, яких не можна було вважати рівними Homo sapiens за статусом. Той факт, що людина полювала на дикого барана, не робив барана нижчим за людину, так само як і факт полювання тигрів на людей не робив людей нижчими за тигрів. Усі істоти спілкувалися між собою напряму та узгоджували правила взаємодії їхнього спільного місця існування. Натомість землероби мали рослини та тварин за свою власність, маніпулювали ними на власний розсуд та навряд чи сходили до якихось перемовин зі своїм майном. Таким чином, першим релігійним ефектом Сільськогосподарської революції стало перетворення рослин і тварин з рівноправних членів духовного круглого столу на безправну власність людей.