Изменить стиль страницы

Лінка вгамувала в собі бажання погладити його по голові. Їй доводилося повсякчас стримуватися, щоб без кінця його не торкатися, не цілувати, не обіймати. Вона постійно відчувала бажання фізичної близькості, Адріана це навіть іноді дратувало. А Лінка не хотіла перетворитися на одну з тих дівчат, які намагаються своїх хлопців зацілувати й запестити до смерті, доки ті не починають почуватися, мов зацьковані. Щасливе кохання... Чарівне відчуття, що все це відбувається саме з нею, тут і тепер. Свіже, яскраве відчуття, як це буває навесні, коли все довкола яснішає й набуває барв. І водночас упевненість і почуття безпеки.

Адріан розплющив очі й усміхнувся до неї. Лінка хотіла його поцілувати, але хлопець показав на щіточку й пасту, які стирчали з косметички. Він не любив цілуватися, не почистивши зубів. Тож Лінка лише погладила його волосся (нарешті!). Тільки шкіра коханої людини може здаватися такою теплою та м'якою, гладенькою й ніжною наче шовк.

— Якби ми тепер померли, — тихо мовила Лінка, — це була б найпрекрасніша смерть на світі...

— Якби ми тепер померли, — похитав він головою, — то була б найгірша смерть на світі. Бо у нас стільки всього попереду.

Підняв ковдру, щоб застрибнути під неї, і вже обоє сміялися, бо вона виявилася для них закороткою. Зрештою, Адріан перекотився на середину ліжка й обгорнув їх обох ковдрою, мов дві горошинки в стручку.

Він і думати забув, що збирався почистити зуби.

Із блогу «Три дурненькі мавпочки».

Хель — зимова столиця Польщі

Здається, ми таки дуже ексцентричні. Бо лише справді ексцентрична особа вважає, що зимова столиця Польщі — це Хель, а не Закопане. Лише дуже ексцентрична особа замість того, щоб кататися на лижах у горах, воліє ходити пласкою поверхнею. Лише ексцентрик уважає, що зимова страва — це не панірований овечий сир із журавлиною і капусняк на реберцях, а смажена камбала. Але хто такий ексцентрик? Це той, хто перебуває поза центром. А ми й не хочемо бути в центрі. Або прагнемо створити власний центр, ні від кого не залежний.

Переваги зимової поїздки на море? Порожні пляжі, повніший гаманець. Людей обмаль, працюють лише два рибні кафе, зате житло дешеве й великий вибір, квитки на «Пендоліно» можна купити акційні (щоправда, мені через цю низьку ціну пошкодували вершків до кави, але ж не можна хотіти всього), а передусім відчуття, що ми зробили щось не так, як усі.

Усе бачили, причому без жодних черг: тюленів, які засмагали на січневому сонечку в хельському тюленарії, Будинок дельфіна, де ми приєдналися до шкільної екскурсії, і тепер знаємо практично все про білоносих, чорноносих і безносих дельфінів (інформацією готові поділитися за усмішку) і порт (ось вам фотка з моєю улюбленою яхтою Лоб-50, як на мене, то це розмір голови капітана, але мій супутник уважає, наче це щось інше).

До чого це я? Хель — нова столиця зимової Польщі! Радимо й сподіваємося, що цим текстом нікого не переконали, бо наступного року ми б хотіли поїхати знову й воліли б не побачити там натовпу.

Мідзару

Лютий

Зі щоденника Наталії.

Мені вдалося скласти все, крім латини. Мати на мене страшенно репетувала, коли дізналася. Звісно, її не цікавить, що я склала аж три предмети, а не склала лише один. Для неї важливо, що в мене одиниця за семестр. Вона відразу зателефонувала батькові. Ну, може, татусь нарешті зі мною зустрінеться. Варто було отримати цей кіл. Завтра любий татко прийде, щоб, як висловилася мати, «обговорити подальші кроки». Що ж, я радо послухаю.

Відколи я побачила Шимона із цією дівчиною, мені більше нічого не хочеться. Просто якось я прийшла до клубу, а там якась дівуля, блондинисте волосся до пояса й немовля на стегні в мініатюрних кросівочках, а він до них підходить і цьом-цьом у щічку. То й не дивно, що він не дуже звертав на мене увагу, якщо має дівчину й дитину, а може, це навіть його жінка. Я не бачила, щоб він носив обручку, але це, мабуть, через те, що вона б заважала піднімати штангу. Так чи сяк — а нічого з того не вийде.

Я залишилася зовсім сама, навіть Літа не дзвонить. Тобто дзвонила один раз, а я не взяла трубку. Певне, вона чекала, що я передзвоню. Якби справді хотіла поговорити, то намагалася б додзвонитися, а не так, задля годиться. Я добре відчуваю, коли справді комусь потрібна.

* * *

— І як усе було? — поцікавилася Зуза.

— Ой, справді чудово. Спасибі, що підстрахувала.

— Ну, на щастя, мене ніхто ні про що не питав.

— Однаково дякую.

— І що ви бачили там, на морі?

— А ти в блозі не читала?

— Читала. Кумедний цей твій фейлетон. Бо загалом я не знаю, як це назвати. Але в кількох місцях ти таки розписалася...

— От не знаю, чи не занадто. Просто в мене був такий гарний настрій на тому Хелі, що я не могла втриматися. Якось увімкнулося все моє почуття гумору. Коли я ходжу до школи, то воно якесь, наче приспане.

— Я знаю. На жаль, попереду наступний семестр. Моє почуття гумору саме впало в сплячку!

— Весняну?

— Здається, ні. Глянь у вікно.

І справді. За вікном шаленіла віхола й термометр показував чи не мінус п'ятнадцять. Але це ненадовго. Цього року погода виявилась мінливою, стовпчик ртуті стрибав, мов скажений, сніг змінювався дощем, а дощ — градом, і складно було вгадати, як краще одягтися.

— А ти про що писатимеш, Зу?

— Та от, не знаю, у мене якийсь творчий застій.

— Знаєш, що? Мені дуже сподобався той твій допис «П'ять ознак того, що ти залежиш від моди». Пам'ятаєш? Може, щось таке? Може, тобі варто написати цілий цикл: «Як визначити, що...»?

— Наприклад: «Як визначити, що твій хлопець — тиран»?

— Чудово! — зраділа Лінка. — Чом би й ні?

— Ти що, жартуєш? Усі ж зрозуміють, що це не вигадка.

— По-перше, не всі. Я б і гадки не мала, що там між вами було, якби ти не розповіла. По-друге, це таки важлива тема. А по-третє, я теж пишу про життєві випадки. Усе, про що я пишу — це просто мій власний досвід... Журналістський фейлетон завжди торкається тем, які певним чином пов'язані з тобою.

— Я подумаю, — відказала Зуза.

— Ти завжди можеш написати анонімно, — підказала Лінка. — Якщо, звісно, хочеш.

— Може й так, — погодилася Зуза. — Адже я однаково пишу тут від імені мавпочки, а не від себе.

Із блогу «Три дурненькі мавпочки».

Шість ознак того, що твій хлопець — тиран.

Усе зазвичай починається невинно. Ти закохана, і тобі здається, що він такий чудовий. Щоправда, ви іноді сваритеся, але хіба можна прожити без сварок? І все-таки може статися так, що за цими непорозуміннями криється дещо більше, тобто небезпечна для тебе особа. Тиран. Той, хто прагнутиме цілковито над тобою домінувати та контролювати тебе. Як це визначити?

1) Добре, коли твій хлопець звертає увагу на те, як ти виглядаєш. Погано, коли він хоче занадто на це впливати. Якщо він без кінця переконує тебе змінити зачіску або колір волосся й по-іншому вдягтися — тут щось не так. Стеж за фразами, як-от: «Зніми це міні. Не хочу, щоб ти виглядала як повія, ти ж ідеш зі мною». Або: «Одягни щось краще. Я хочу, щоб усі бачили, що в мене класна дівчина». Від цього лише крок до цілковитого контролю й за іншими сферами твого життя. Йому може не подобатися твоє хобі, спорт, яким ти займаєшся, те, як ти проводиш свій вільний час.

2) Тиранові можуть не сподобатися твої знайомі. Він зробить усе, щоб усунути їх із твого життя, бо вони йому загрожують. Він хоче бути єдиним. Критикуватиме твоїх подруг і родичів. Не дозволить піти на дівчачу вечірку. Його бісить, що ти можеш чудово розважатися й без нього. А ще він ревнує до інших хлопців. Ти не матимеш права поговорити з однокласником, лайкнути на ФБ фотки, які виставив знайомий по літньому табору. Зрештою, Фейсбук — це окрема розмова. Тиран уважає, що ти повинна переглядати й лайкати виключно його пости.

3) Коли нормальна людина бере участь у розмові, їй ідеться про те, щоб продемонструвати свої аргументи й дізнатися, що про це думає співрозмовник. Але не тиран! Йому в розмові йдеться про владу. Його аргументи завжди мусять переважити. Якщо в розмові хлопець не дає тобі й слова сказати, а потім ти почуваєшся переможеною — стережись! Ти можеш мати справу з тираном. Позаяк тиран зазвичай дуже розумний (треба чимало розуму, щоб бути витонченим тираном), він поведе розмову так, що ти почуватимешся дурнішою, ніж він.

4) За нормальних стосунків люди повинні пристосовуватися одне до одного. Раз поступаєшся ти, раз він. Якщо ти любиш піцу, а твій хлопець — голінку, то ви йдете раз на піцу, а наступного разу — на голінку, а найкраще туди, де подають і те, і те. Якщо ж ви завжди йдете на голінку, і тобі весь час доводиться вислуховувати, що піца — гидота, це означає, що хлопець домінує над тобою.

5) Тиран любить різним чином використовувати людей. Якщо ви поїдете разом на природу, може виявитися, що посуд митимеш лише ти. Може статися й таке, що ти місяцями допомагаєш йому з польською мовою, та коли в тебе самої з'явиться проблема з математикою, він якось викрутиться й тобі не допоможе. А ще він може використовувати тебе, бо ти маєш гроші. А найгірше те, що він відразу наведе тобі мільйон доказів, вислухавши які, ти повіриш, що він правий! Зверни увагу на фрази, як-от: «Справжня жінка повинна вміти прибирати» або «Це ж зрозуміло, що коли в тебе більше грошей, то ти й маєш платити».

6) Нормальна людина уникає конфліктів. Але тирана це не стосується. Тиран обожнює сваритися, бо це дозволяє йому щоразу вигравати. Якщо твій хлопець часто провокує конфлікти, і після кожної сварки ти почуваєшся мов побитий пес — будь обережною! Можливо, ти маєш справу з тираном. Цей різновид людей буває агресивним. У нього високий рівень тестостерону. Тиран може штовхнути тебе або й ударити. І якщо навіть потім попрохає пробачення, то неодмінно додасть: «Може, я й занадто різко відреагував. Але це ти мене спровокувала. Наступного разу стережись!»

Моя вам порада: обходьте тиранів десятою дорогою!

Івадзару