Плутаючись у дротах, вона квапилась «оживити» свій ноут, посилати з якого емейл значно зручніше. Та й з огляду на Новоріччя телефонна есемеска може блукати до ранку, адже кожен у цей час, засмічуючи ефір до неможливого, поспішав зробити приємне друзям та родичам. Тим, кому добре й без того. Увімкнутий комп'ютер повільно вантаживсь, а пальці Ірини подумки вже перебирали по клавішах, комбінації яких складалися в голові у слова і фрази.
...Я — Ірина. Це до мене припливла твоя «пляшка» з посланням у той час, коли нормальні люди вже тримають пляшку із шампанським. І мені не байдуже, що буде з тобою, хоча півгодини тому не цікавила навіть власна доля. Тепер усе інакше. Я тут. Благаю, не нароби дурниць і відгукнися негайно, я хочу знати, що ти мене чуєш...
Матеріалізовані в слова думки, котрі за кілька хвилин уже полетять до того, хто, незважаючи ні на що, чекає і сподівається на підтримку... І не буде у них нічого чудодійного або хоча б особливого — звичайне розуміння життя, те розуміння, яке іноді приходить до людини у нетиповому для подібних осмислень віці та у найнепередбачуваніші моменти. Втім, ці слова зроблять своє.
Бо світ людей справді подібний до океану. Цей світ — безмежний. А отже, у ньому не може не зможе бодай однієї людини, яка матиме бажання й зможе зрозуміти і врятувати тебе, якою б не була катастрофа та яким би не був ти сам. Ми міряємо світ своїми думками та уявленнями, і в цьому наша біда, адже за такого підходу навіть найдосконаліша людина не здатна на об'єктивність. І тоді лише надія спроможна до останнього зіграти роль рятівного кола, такого собі невидимого біополя, яке тримає на поверхні, підштовхуючи загублених у безпросвітному мареві одне до одного...
Січень 2013-Лютий 2016
Олексій Волков народився 1965 року у м.Тернополі. Лікар хірург за фахом. Літературною діяльністю займається зі студентських років. Друкується від 2000 року в жанрі гостросюжетного роману, детективу. Переможець найпрестижніших літературних конкурсів - «Золотий Бабай» (2002 р.), «Коронація слова» (2005р.), дипломант конкурсу «Гранд-Коронація» (2010, 2015 р.р.), володар першої в Україні спеціальної відзнаки «Золотий Пістоль» за внесок у розвиток гостросюжетної літератури. Найвідоміші романи Олексія Волкова: «Виконавець», «День відбуття», «Амністія для хакера», «Слід на воді», «Емісар», «Мертві квіти», «Вовчий місяць».
«Гра у три руки» - дванадцята книжка, була замислена як психологічний роман, де уперше головна героїня - жінка. Та як висловлюється сам автор - «я не можу написати не детектив». Герої книжок Волкова «неголівудського» типу. Це люди з натовпу, з якими читач мимоволі ототожнює себе. Втім, б'ються вони завжди до останнього, а кохають щиро. Тому перемагають.