Ну що? Котигорошко витягнув обойму з пістолета, залишивши одну кулю в патроннику, і направив на себе порожнє око люфи. Треба!
Він поволі почав тиснути великим пальцем на спусковий гачок, але не дотиснув. Несподівано різко задзвонив телефон. І то не простий, а урядовий, із золотим тризубом.
— Осавул Котигорошко? З вами буде розмовляти президент. Це справді був президент України сам пан Вернидуб. Справа в тому, що доведена до крайньої межі Небослава напросилася на візит до президента і все геть чисто розповіла йому. Як, мовляв, спивається Герой України і що, мовляв, робити? До того ж пані Небослава досить детально розповіла президентови через КОГО спивається Герой України. Президент усе зрозумів і в нього виник дуже хитромудрий план, як одним махом врятувати Героя України і заодно суттєво ушкодити недобиту опозицію.
— Пане Котигорошку, як ся маєте? Як здоров'я? Як дружина? Як діти?
— Дякую, пане президенте, все добре.
—Все?
— Все… — невпевнено пробурмотів Котигорошко.
— Я радий за вас, — президент перейшов на офіційний тон: — Маю до вас, осавуле, цікаву пропозицію щодо вашої службової кар'єри, коли би ви знайшли час прибути до мене на розмову?
Знущається, подумав Котигорошко і відкарбував:
— Коли накажете, пане президенте!
— Тоді чекаю на вас за десять хвилин.
— Гаразд, пане президенте.
Президент Вернидуб прийняв осавула Котигорошка у кімнаті для відпочинку. Запропонував гельського коньяку. Котигорошко відмовився. Президент здивувався.
— Ви знаєте, сподіваюсь, осавуле, що коїться у державі? — спитав президент Котигорошка, зробивши ковток коньяку.
— Що ви маєте на увазі, пане президенте? — насмілився перепитати Котигорошко, — економіку чи…
— Чи, осавуле, чи, — перебив його президент, — не про економіку мова, йдеться про значно страшніше — про загрозу ідеологічним підвалинам нашої державности. Донедавна небезпеку становили лише так звані дисиденти із знахабнілими журналістами, там різні газети, телеканал КГБ (Котигорошко здригнувся, президент це помітив і ледь помітно посміхнувся), Інтернет, радіо неконтрольоване, словом, це була загроза, але ми її ідентифікували і знали, як їй протистояти. Але останнім часом з'явилися конкуренти в офіційної церкви. Я маю на увазі цього новопосталого пророка Телесія, у якого з кожним днем з'являється все більше і більше послідовників, що самі себе називають телесиками. Патріярх вчора сидів ось тут на цьому місці, де ви сидите, і плакав, як дитина, мовляв, що буде з Церквою, з Вірою, із Законом, якщо парафіяни спокусяться на цю єресь телесіянську? Мене, осавуле, не надто вже турбує, що буде з нашою офіційною церквою, знаю, що нічого не буде, але ці єретики-телесики знюхалися з тими десидентами-журналістами, а це вкупі вже становить загрозу не стільки церкві, скільки — державі! Розумієте мене, осавуле? Котигорошко розумів.
— А ви знаєте, який символ у цих телесиків?
— Щось типу навскісного хреста, пане президенте.
— Так, це прямокутник, перехрещений по діагоналі, а у верхньому сегменті — тупий кут, знаєте, що це означає, осавуле?
— Кажуть, що так цей Телесій графічно пояснює своє вчення, пане президенте, мовляв, прямокутник — це всесвіт, а двома схрещеними лініями він показує, що усе це ілюзія, цього, мовляв, нема, але є я, ти, він, вона — людина тобто, що є — вже і тут — і це буття Телесій передає знаком тупого кута чи галочки такої у верхньому сегменті. Десь так, пане президенте.
— Це все правильно, осавуле, з точки зору філософії, але чи ти знаєш, що цей символ є сепаратистським гербом Старої Европи, який в Україні заборонений під страхом в'язниці?
— Справді? — здивувався Котигорошко. — А я на це якось не звернув уваги.
— Ось у цьому й біда, осавуле, — зітхнув президент, — як аналітик ти не можеш не розуміти, що релігійно-філософське вчення Телесія у Старій Европі може легко трансформуватися у політичну течію сепаратистського штибу, яка кине гасло політичної незалежности Старої Европи. Що тоді?
— Справді біда, — почухав потилицю Котигорошко.
— А тепер слухайте мою пропозицію, осавуле. — Президент посерйознішав, Котигорошко теж. — За моїм конфідентним указом створюється нова закрита силова структура. За профілем — це ідеологічна поліція. Не всупереч ТАДЕПО, а на її підсилення. Називатися вона буде просто: «Наглядовий контроль за вірою і законом», скорочено — НКВЗ. Я пропоную вам очолити цю структуру у чині полковника поки що. Скільки просите часу на обдумування?
— Ніскільки, — посміхнувся Котигорошко, — я згоден.
— А чого ви посміхаєтеся?
— Вибачте, пане президенте, уявив собі, як нас називатимуть ваші піддані, не інакше ж як — енквізитори.