У газеті The Times Чирол написав некролог зі словами: «Усі Ґертрудині якості, які стояли в одному ряду зі словом „відважна”, поєднувалися в ній з високим рівнем шарму, жіночної витонченості; і хоча цей її останній бік відкривався далеко не для всіх, напевно, лише для найближчих серед найближчих, у ньому таївся цілий океан ніжності й навіть пристрасної прив’язаності». Для тих, хто любив Ґертруду дужче за всіх, назавжди закарбуються слова Флоренс, які вона сказала дещо раніше: «Насправді, основою Ґертрудиної сутності була її схильність до глибокого переживання. У житті у неї була як велика радість, так і велика скорбота. Та хіба ж могло бути якось інакше в жінки, темперамент якої був настільки жадібним до пізнання? Її палка та магнетична особистість втягувала у своє життя долі інших людей, повз яких вона проходила».

Г’ю та Флоренс прогнулися від удару, якого їм завдала доля, і переїхали з Морісом до маєтку Маунт Грейс, а Раунтон залишився на поталу вітрів торф’яної місцевості. З часом цей мальовничий будинок, який тепер став занадто великим і пишним для родини Беллів, перетвориться на груду руїн. Дуже скоро хрускіт заліза по черепиці та каменю навіки заглушить раунтонський спів дзвіночків, який кожну чверть години лунав біля конюшні; перетвориться на щебінь аркова галерея, в якій вирішувалися міжнародні справи й у якій ще опівночі гості їли яйця з беконом. У порожньому кабінеті, де Ґертруда з професором Ремзі працювала над книгою «Тисяча й один храм», збиратимуться мертві мухи. Крізь розбиті вікна виднітиметься зарослий травою та деревами великий сад каміння, який колись зробила Ґертруда; вода ставка, на якому діти каталася на ковзанах, застоїться і стане зеленою, а тенісний корт заросте високими бур’янами.

В їдальні гулятимуть вихори протягу й гойдатимуть гобелени Морріса та Берн-Джонса «Роману про Троянду», алегорію про закоханого лицаря, який пройшов через перешкоди та каяття, щоб зрештою возз’єднатися з досі недосяжною трояндою. А на другому поверсі будинку, у кімнаті, де однієї ночі Ґертруда лежала з Діком Доті-Вайлі, тримаючись за руки у непроглядній пітьмі, шпалери відсиріють і повідстають від стін.

Порівняльна вартість грошових одиниць

Нижче вказані примітки були зроблені для того, щоб порівняти деякі суми коштів, згадані у книзі, та інші, пов’язані з ними розміри грошових одиниць, з сьогоднішньою вартістю англійського фунта-стерлінга, зважаючи на зміни в індексі роздрібних цін (PRI) Великобританії 2004 року (£1 еквівалентний $1.80). Суми заробітних плат та окладів також скоректовані відповідно до змін розміру середнього доходу в Об’єднаному королівстві.

Приблизно в 1900 році, коли Флоренс Белл писала книгу «Навколо заводу: нутро промислового міста Мідлсбро», звичайна сім’я з двома-трьома дітьми із заробітком нижче середнього витрачала в рік близько 50 фунтів-стерлінгів на орендну плату, обмежене харчування, опалення та одяг, страхування та тютюн, — окрім цього коштів більше ні на що не залишалося. Досвідчений робітник-металург отримував приблизно таку саму зарплату, як і офісний працівник — у середньому 100 фунтів-стерлінгів на рік. Ця сума могла збільшуватись у зв’язку з позанормовим робочим тижнем (якщо людина працювала більше восьми годин на день), плюс премії, і становити понад 150 фунтів. Зважаючи на сьогоднішній індекс роздрібних цін, ця сума забезпечує купівельною силою на £9 600 ($17 300). Якщо врегулювати цю суму, зважаючи на зростання середнього доходу, вона складатиме £50 тис. ($90 тис.), відображаючи зовсім інший рівень життя подібних робітників у розвинутих країнах сьогодення.

У 1904 році Г’ю Белл успадкував статки свого батька у розмірі 750 тис. фунтів-стерлінгів — £45 млн. ($81 млн.), PRI-врегульованих.

Ґертрудина подорож до Хаїля в 1913 році обійшлася їй в бої фунт стерлінгів (разом із вартістю зворотної дороги через Сирійську пустелю), це 35 тис. фунтів (594 777 доларів), PRI-врегульованих. Сімнадцятеро її верблюдів з усім спорядженням, які обійшлися Ґертруді по 13 фунтів за голову, зараз би коштували по 221 фунту, однак усю цю суму вона повернула, коли після подорожі всіх їх продала — сьогодні це було б близько £13 тис. ($23 тис.). Ґертруда описує вартість своєї подорожі, чиста сума якої сьогодні склала б £22 тис. ($40 тис.), як «весь мій дохід за наступний рік». Цей дохід вона отримувала з інвестицій і виручки від своїх книг, а також із фінансової допомоги свого батька.

Лоуренс запропонував командувачу турецької армії 2 млн. фунтів, щоб той припинив облогу міста Ель-Кут — сьогодні ця сума становила б приблизно 100 млн. фунтів (180 млн. доларів); приблизно таку ж суму в 1914 році Черчилль виділив для британського адміралтейства, щоб воно могло придбати 51% акцій англо-перської нафтової компанії.

У 1921 році Черчилль мав намір зменшити витрати британської армії з £20 млн. до £7 млн. на рік, за сьогоднішнім курсом скорочення становило б £287 млн. ($517 млн.), PRI-врегульованих.

Станом на 1921 рік Британська адміністрація Іраку витратила 8 млн. фунтів на управління та розвиток країни, уся сума була стягнута з місцевих податків — 200 млн. фунтів (360 млн. доларів), PRI-врегульованих.

У 1925 році Ґертрудина заробітна плата складала £835 на рік — £69 тис. ($124 тис.), PRI-врегульованих, а якщо врахувати підвищення середнього доходу у Великобританії, ця сума становила б £120 тис. ($216 тис.). Її пожертва 6 тис. фунтів на заснування британсько-іракської школи археології сьогодні становила б 208 тис. фунтів стерлінгів ($374 тис.).

Хронологія

1807 Прадід Томас Белл, виробник лужних металів компанії Jarrow, засновує чавуноливарний цех спільно з Джеймсом Лошем та Джорджем Вілсоном у Волкері поряд з Ньюкасл-на-Тайні.

1816 У Томаса та Кетрін (уродженки роду Лоутіанів) у Вашингтоні народжується син, дід Ґертруди, (Ісаак) Лоутіан Белл, старший брат Джона та Тома.

1832 У британському парламенті розглядають першу реформу виборчої системи Англії.

1836 Лоутіан приєднується до свого батька працювати в чавуноливарному цеху у Волкері і згодом стає його партнером.

1837 Королева Вікторія переймає трон після Вільгельма IV.

1842 Лоутіан одружується на Маргарет Паттинсон, доньці Г’ю Лі Паттинсона, ФРС.

1844 У Волкері народжується батько Ґертруди, (Томас) Г’ю Белл, старший брат Чарльза, Мері (Мейсі), Флоренс, Ади та Софі; Також народжується матір Ґертруди, Марія Шилд (Мері).

1845 Після смерті свого батька Лоутіан Белл бере в свої руки керівництво чавуноливарним цехом.

1850 Лоутіан відкриває Вашингтонську хімічну компанію разом з Г’ю Паттинсоном; Фірма Newall уперше починає виробляти сталеві троси та підводні кабелі (у 1872 компанія змінила назву на Brunner Mond).

1851 Розкішна виставка в Кришталевому палаці, Лондон; У професора сера Джозефа та леді Оліфф (уродженки міста Кубіт) народжується майбутня мачуха Ґертруди, Флоренс.

1852 Лоутіан Белл разом зі своїми братами Джоном і Томасом відкриває чавуноливарний цех братів Белл.

1854 Лоутіана обирають лорд-мером міста Ньюкасл (у 1863 його знову переобрали); він відкриває чавуноливарний цех у Кларенсі, Мідлсбро.

1857 Прокладають перший атлантичний кабель, використовуючи 2059 кілометрів вашингтонського кабелю.

1860 У Вашингтоні Лоутіан починає виробляти алюміній.

1865 Лоутіан приєднує свою Клівлендську залізничну компанію до Північно-східної залізничної компанії (пізніше Лондонська північно-східна залізнична компанія).

1867 23 квітня — Г’ю Белл одружується з Марією (Мері) Шилд.

1868 14 липня — у будинку свого дідуся, Вашингтон-Нью-Голл, у графстві Дарем, народжується Ґертруда Маргарет Лоутіан Белл (ҐЛБ).

1869 Лоутіан Белл засновує Інститут чорної металургії.

1870 Г’ю Белл з родиною переїжджає до щойно збудованого будинку в Редкарі, поруч з Мідлсбро.