Изменить стиль страницы

Дон трішки засмутилась. Я ж сказала, що справді сильна відьма у своєму магічному напрямку, може виконувати прості закляття протилежного. Тому ми з нею активно прийнялись повертати пожовклі рози до життя. Кожна така спроба закінчувалась негативно для квітів, врешті бутони зовсім поникли і засохли. Їх неможливо повернути, Дон не засмутилась. Вона втомилась і вирішила час спати. Мені завтра в школу, тому також маю лягати. Не встигли ми заснути, як скрегіт в дверях проникнув скрізь темряву. Я сконцентрувалась на дверях і вони відчинились. Нічною гостею виявилась Дзвіночок. Звичайно чи може бути інакше, коли поряд знаходиться Дон. Дзвіночок швиденько пробігла повз кімнату, стрибнула на ліжко, і почала муркотіти до своєї улюбленої хазяйки. Малеча з радістю відреагувала на появу кішки, і притиснула її до себе. Мене б за такий жест Дзвіночок пошкрябала, але це ж я. Для мене не має таких переваг.

Дон швиденько заснула, я намагалась заснути і ні про що не думати. Здається останнім часом, мій мозок працював дуже напружено розмірковуючи над запитаннями, відповіді на які ніхто не може дати. Тому я притиснула до себе племінницю. Поринувши у сон, я нарешті відмітила прогрес. Жодного натяку на Пінс. У вісні я бачила Рейчел з новим хлопцем. Здається цей юнак повинен підкорити моє серце. Я знову все псую, поганим настроєм, достатньою відсутністю уваги. Хлопець не витримує подібної компанії, і покидає нас заради Аніти та Ліси. Сон нагадує попередні спроби Рейч познайомити мене бодай з кимось. Бідолашна Рейч здається знайти когось для своєї подруги не надто проста справа. Завтра можна підіграти під час зустрічі у торгівельному центрі. Нехай трішки покращу свій настрій для неї. Це ж не надто важко зробити.

Глава 9. Достатньо доросла

На початку року ніхто не сказав мені, що час так невблаганно пролетить. Я ж сама прагнула витрати побільше часу і якомога скоріше. На це маю не аби яку поважну причину, стерти з пам’яті Пінс. Та поки я боролась зі спогадами, справжнє життя продовжувало іти власним шляхом. Я знаходжусь за мить до вручення атестатів, вступу до університету. Я вже достатньо доросла для таких відповідальних речей. Всього лише рік і моє життя перевернулось на 180 градусів, як і власне життя однокласників. Навіть Рейч за численними романтичними пригодами, розуміє сутність закінчення школи. Вона вже обрала собі навчальний заклад в Парижі. Напевно романтика міста якось вплинула на вибір або молодий юнак на ім’я Крістофер. Рейч в цьому плані дійсно зняло стріху. Нехай там як Аніта, Ліса теж готові до вступу та дорослого життя. Цього року вони активно приймають участь в організації випускного, за тиждень нам вручать атестати. Тому усі з певним натхненням проводять останні шкільні хвилини.

Я дуже зраділа побачивши свою мантію для вручення атестатів. У нас вона не помаранчевого, червоного, або темно-синього кольору, як у решти. Ні, у нас доволі стримана темна мантія. Ми з мамою зберегли досить середні стосунки, після невдачі з пошуком, вона дивиться на мене трішки інакше. Напевно якесь розчарування криється в її серці, що я не надто хороша відьма, не така вправна і сильна у магічних тонкощах, на що можна було б відповісти: сама матуся не надто добре володіє закляттями. Я ж не маю виправдання. Аманда дійсно краще за мамин рівень магії, тому маю бути не гірше.

Сьогодні все ж ми з мамою поїхали вдвох у торгівельний центр. Вибрати потрібний одяг для вручення атестатів. Мама і собі вирішила підшукати новеньке вбрання. Вона поводила себе, немов прискіплива матуся, що надто опікується іміджем дочки. Врешті-решт обрала класичне вбрання, спідницю-олівець і білу блузу. Собі мама обрала сукню червоного кольору з невеличким вирізом і мереживними вставками знизу, та на талії. Досить гарна і сучасна сукня.

Закінченням школи я намагалась загладити деяку провину перед нею. Минулу магічну невдачу (повний провал пошуку) компенсувати успішним навчанням. Бажала лише одного аби в день вручення атестатів мама пишалася мною, незважаючи ні на що. Нехай моя важка праця на протязі усього навчального року розкриється особливим винагородженням — врученням золотої стрічки.

Рейч також гарно вчиться, її удостоїли промови.

День вручення атестатів — особливий день. Моя родина зібралася біля школи в очікуванні такої грандіозної події. Мама одягнута в сукню вибрану разом зі мною в торгівельному центрі. Аманда в чорному коротенькому піджачку та фіолетовій простій сукні. Дон поряд з нею у пишній рожевій сукні з численними атласними складками. Стівен разом з татом у костюмах, напрочуд офіційні. Звичайно ж я у своїй чорній мантії.

На сцену споруджену на шкільному подвір’ї раз по разу входять учні. В нашій школі на останок залишають учнів, що відрізняються від решти видатними заслугами. Так сказати для хвилини слави. Атестати встигли отримати Аніта, Ліса. Вони такі яскраві з надзвичайно блискучим макіяжем. Нарешті підійшла моя черга. Я з завмиранням піднялась на сцену. Зі сцени усі гості здаються якимось віддаленими. Мене радісно зустрічають татові очі. Я чую численні оплески і гарні слова від директора. Спускаючись, я кидаю погляд на Рейч. Вона хвилюється адже її залишили під кінець. Ця чудернацька дівчина встигла прийняти участь не водному соціальному проекті, тому також заслуговує похвалу у власну адресу.

Її промова дозволила всім учнів на мить замислитись над багатьма речами.

Я попросила дослівно представити мені промову, на що Рейч прислала по електронній почті повністю весь текст.

«Стоячи на цій сцені я усвідомлюю на скільки стала дорослою. Я вже не маленька Рейч, що прийшла до школи. Та маленька дівчина була справжньою боягузкою, дуже нерішучою. Зараз же я зовсім інша, більш доросла. Достатньо доросла аби приймати власні важливі рішення, вирішувати ким я хочу бути, в якому закладі навчатись, з ким спілкуватись, кого кохати.

(Під час промови на словах з ким спілкуватись і кого кохати Рейч зробила особливий акцент.)

Що ж до решти моїх однолітків я хочу їм побажати одного. Відкиньте свої страхи, просто живіть цієї миті, рухайтесь далі, приймаєте власні рішення. Нехай вони будуть неправильними, але це будуть ваші досягнення. Врешті-решт проживіть своє життя так як забажаєте. Батьки повинні лише допомогти в вирішенні питань, основна ж відповідальність падає саме на вас, думаю ви впораєтесь як і я. Ми вже достатнього дорослі для цього. Дякую».

Ця промова пройшла через мій мозок електричним імпульсом. Я повинна залишити страхи і рухатись далі. Пінс, будь-які невдачі в магічному плані. Не так важливо.

Після вручення атестатів я з однокласниками фотографувалась. Рейчел поспішно підійшла до кожної із своїх подруг, і під кінець до мене. Я стисла її у обіймах. Вона тепер летить у Францію.

— Я сумуватиму за тобою, — прошепотіла я. До нас підійшли Аніта та Ліса. Численні обійми з дівчатами перервалися спалахом фотокамери, Аманда з’явилась невчасно.

— Вибач, що руйную епічний момент та мить дійсно надзвичайна, таке просто необхідно зберегти у світлинах.

Я кинула на сестру невдоволений погляд. Нехай це була б найкраща у світі фотографія, та вона не в праві руйнувати моє прощання з дівчатами.

Рейч пообіцяла ще зустрітись з нами після закінчення школи, необхідно обов’язково попрощатись з нею до відльоту у Францію. Дівчата побігли далі фотографуватись, Мітч з Джошем захопили всезагальну увагу.

Мама підійшла обійняти мене, потім тато Стівен, Дон і Аманада.

— Насолоджуйся святом, — сказав тато, — іди до однолітків, ми ще встигнемо відсвяткувати дома.

— Я поцілувала його у щоку, і побігла до Майка, Джен і Амбер, що робили чудернацьке фото. Сьогодні мій день, і я повинна встигнути провести якомога більше часу зі шкільними знайомими. Буквально за декілька днів, наші шляхи сильно розійдуться, тому використати останню можливість побути в школі дуже важливо.

Піднесена чудовим днем я повернулась додому під вечір. Вдома вже очікувала святкова вечеря. Величезний стіл з білою скатертиною, сервірований дуже вишукано. Пляшка шампанського, та дорогого вина, численні прибори, кришталеві фужери. Аромат страв заполонив весь перший поверх, тушковане ягня в кисло-солодкому соусі, курячі кульки в сирно-сметанному соусі, сирний суп з грибами. Улюблена страва тата делісьез з сиру. Медово-лимонні курячі грудки, голландський рулет, свинина в клярі. Приготовані Амандою часниковий хліб, палички з індички, салатний соус. Широкий вибір десертів печиво чізкейк, шоколадний мус з кремом, пиріг з творожною начинкою та брусницею, шоколадний штрудель. Мама постаралась на славу разом з Амандою. Мабуть, не обійшлось без магії. Суттєво це звичайно ж не порушить правила.