Липень подружжя Хемінгуеїв перебуває в Іспанії, відвідує фієсти й кориди.

Зиму наступного року Хемінгуеї живуть в Австрійських Альпах, де письменник напружено працює і займається лижним спортом.

У квітні, завдяки рекомендації молодого, але вже відомого письменника Ф. С. Фіцджеральда (твори Хемінгуея йому показав критик Едмунд Уїлсон), Хемінгуею запропоновано друкуватися у видавництві Чарлза Скрібнера. Шервуд Андерсон допомагає одержати аналогічну пропозицію від видавництва «Боні енд Ліврайт». Саме цю пропозицію і прийняв Хемінгуей. Того ж року в Парижі відбулося особисте знайомство Хемінгуея з Фіцджеральдом.

У липні Хемінгуей з дружиною і друзями їде до Іспанії. Знайомиться з видатним матадором Каетано Ордоньєсом і відвідує його кориди в Памплоні, Мадріді і Валенсії. Тут, у Валенсії, в кінці липня і було розпочато роман «І сонце сходить» («Фієста»). У вересні було завершено його перший варіант.

У жовтні «Боні енд Ліврайт» видає поширений варіант збірника «За нашого часу» тиражем 1335 примірників.

Перервавши роботу над «Фієстою», Хемінгуей створює пародійну повість «Весняні води». Але видавництво «Боні енд Ліврайт» відмовляється друкувати пародію на одного з своїх кращих авторів — Шервуда Андерсона. Угоду було розірвано, і Хемінгуей відтоді видає свої твори у «Скрібнерс», працюючи з редактором Максуеллом Перкінсом, який на все життя став його близьким другом.

У травні в Нью-Йорку виходять «Весняні води». В цей час у видавництві знаходився уже й рукопис «Фієсти», який видано в жовтні. Зиму подружжя Хемінгуеїв живе в Австрійських Альпах, у Шрунсі.

У січні письменник розлучається з Хедлі Річардсон. У березні здійснює подорож по Італії, внаслідок якої було написано оповідання «Che ti dice la patria?» — один з перших антифашистських творів Хемінгуея. У травні одружується з багатою американкою Полін Пфейфер, що деякий час працювала кореспонденткою журналу «Вог» у Парижі.

У жовтні в Нью-Йорку виходить збірка «Чоловіки без жінок».

В американській і англійській пресі з'являються схвальні рецензії, журнали друкують нові його оповідання.

На початку року Хемінгуей повертається до США і через якийсь час обирає місцем свого постійного перебування селище Кі-Уест у штаті Флоріда. Тут дружина письменника Полін Пфейфер орендує дім, де вони оселяються.

У червні народжується другий син Хемінгуея Патрік.

В грудні в Оук-Парку застрелився батько письменника Кларенс Хемінгуей. Причиною самогубства були фінансові труднощі і хвороба. Для Е. Хемінгуея це було великим ударом, він терміново виїздить до Оук-Парку.

Згодом письменник завершує перший варіант роману «Прощавай, зброє», задуманого в Парижі.

У квітні Хемінгуей з родиною вирушає до Парижа, де читає коректуру роману «Прощавай, зброє» й доопрацьовує його остаточно. Фінальну сцену, скажімо, було переписано 39 разів.

У травні роман почав друкуватися в «Скрібнерс мегезін».

У вересні роман вийшов окремим виданням.

Влітку Хемінгуей перебуває в Іспанії. Він відвідує кориди з участю Бельмонте і Каетано Ордоньєса.

Хемінгуей повергається на батьківщину. Оселившися знов у Кі-Уесті, часто їздить на риболовлю до берегів Куби і Багамських островів. Починає писати задуману ще в 1925 р. книжку-дослідження про кориду.

Під час одного з полювань сталася автомобільна катастрофа — перелом правої руки на п'ять місяців позбавляє Хемінгуея можливості писати.

Навесні і влітку письменник живе в Європі, переважно в Іспанії, де завершує роботу над книжкою про бій биків. Восени повертається до США. Хемінгуей з Полін Пфейфер купують будинок в Кі-Уесті.

У середині червня рукопис книжки про бій биків під назвою «Смерть пополудні» було завершено і відіслано Максуеллу Перкінсу. Народжується третій син Грегорі. Весну, літо і осінь Хемінгуей живе в Кі-Уесті, в Вайомінгу, в Арканзасі.

У вересні виходить друком «Смерть пополудні», холодно зустрінута в Америці, яка переживала важку економічну кризу.

На початку року Хемінгуей повертається до Кі-Уеста, працює над новими оповіданнями. Починає готуватися до великої мисливської експедиції в Африку — сафарі. Влітку перебуває в Іспанії, де, після того як у 1931 р. було скинуто монархію і проголошено республіку, назріває громадянська війна. В нарисах для «Есквайра» письменник відзначає, що іспанська «трагедія дуже близька».

З Іспанії вирушає до Парижа. Хемінгуей писав про свої тодішні паризькі враження: «Найгірше почуваєш себе, бачачи, як абсолютно спокійно усі розмовляють тут про майбутню війну. З нею змирилися і ставляться до неї, як до чогось неминучого». На той час владу в Німеччині вже захопили фашисти.

Письменник починає працювати над оповіданнями про флорідського рибалку й контрабандиста Гаррі Моргана. В жовтні виходить збірка «Переможець нічого не здобуває».

В листопаді подружжя Хемінгуеїв вирушає пароплавом до Африки — у перше сафарі. Зиму (грудень — лютий) проводить переважно в Кенії і Танганьїці.

Під час полювання Хемінгуей захворів. Літаком був доставлений у Найробі, в лікарню. Одужавши, повертається до Танганьїки.

В березні Хемінгуей перебуває на африканському узбережжі Індійського океану.

В квітні через Францію подружжя Хемінгуеїв повертається до Кі-Уеста. Тоді ж у журналі «Космополітен» з'являється перша новела про Гаррі Моргана «Один рейс». В «Есквайрі» друкуються африканські нариси з фотографіями, зробленими під час сафарі.

Повернувшись до США, Хемінгуей купує риболовецький катер і називає його іспанським жіночим ім'ям «Пілар». Тепер він має змогу ходити до кубинських берегів, відвідувати острів Біміні, рибалити, ні від кого не залежачи. Тоді ж письменник починає роботу над книжкою про Африку, де, змальовуючи не знайомий досі йому континент, прагне викласти власні роздуми, спостереження, відчуття. Літо і осінь він живе у Гавані.

Восени Хемінгуей допомагає організувати в Нью-Йорку виставку гравюр Луїса Кінтанільї — свого близького друга, іспанського прогресивного художника, кинутого до в'язниці за участь у Віденському революційному повстанні 1934 р.

В лютому письменник закінчує роботу над книжкою «Зелені узгір'я Африки». Вона друкується спочатку в «Скрібнерс мегезін», а в жовтні виходить окремим виданням. Літо Хемінгуей проводить на Кубі.

Влітку на Кубі зазнало поразки повстання проти диктатора Мачадо. Багато нових друзів Хемінгуея, учасників визвольного руху на Кубі, кинуто до в'язниць.

У вересні Хемінгуей пише гнівну статтю «Хто вбив ветеранів?», у якій звинувачує в цій трагедії американський уряд; друкує статтю в комуністичному журналі «Нью Мессіс».

Восени Хемінгуей відвідує Нью-Йорк. Працює над оповіданням про Гаррі Моргана.

У січні в журналі «Есквайр» Хемінгуей друкує статтю «Крила над Африкою», в якій протестує проти вторгнення італо-фашистських військ в Ефіопію. У лютому в тому ж журналі надруковано другу новелу з серії про Гаррі Моргана — «Повернення контрабандиста».

У липні фашисти вчинили заколот в Іспанії. Відтепер увагу Хемінгуея прикуто до країни, де розпочинається громадянська війна. Письменник поспішає закінчити роботу над третьою новелою про Гаррі Моргана, об'єднуючи їх у роман «Маєш і не маєш». Водночас він організовує допомогу іспанським республіканцям: на власні кошти закуповує для них санітарні машини та медикаменти, створює групу «Сучасні історики» для фінансування фільму про антифашистську боротьбу в Іспанії — до неї входять американські письменники Ліліан Хеллман, Арчибальд Макліш, Джон Дос Пассос.