102

мессер Нікколо да Гріньяно ― васал Маласпіни, жив у Вал ді Гріньяно, поруч з містом Каррара. >>>>

103

Педро Арагонський (1236-1285) ― зять Манфреда, що, розбивши у 1282 році Карла Анжуйського, став королем Сицилії. >>>>

104

король альгарбський ― король північної частини Марокко, де існувала колись могутня держава, що простилалася на більшу частину Північної Африки і частину Піренейського півострова. І сьогодні ще так зветься найпівденніша провінція Португалії. >>>>

105

султан Бемінедаб, красуня Алатіель ― вигадані імена. >>>>

106

Перікон да Візальго ― вигаданий персонаж; ім'я Перікон ― змінене каталонське Пере (П'єтро). >>>>

107

герцог афінський ― прототип цього персонажа ― Гвалтьєрі VI ді Бріенне, з яким Боккаччо познайомився у Неаполі. >>>>

108

«…прислані цісарем візантійським син його Костянтин та братинич Мануйло» ― Костянтин ― син візантійського імператора Андроніка, Мануйло ― його небіж. >>>>

109

цар турецький Узбек ― власне не турецький цар, а хан Золотої Орди (1313-1340), що підтримував венеціанську та генуезьку торгівлю на Чорному морі. >>>>

110

Васан, цар кападокійський ― вигаданий персонаж і царство. >>>>

111

Акваморта ― місто на півдні Франції, де часто бували флорентійські та генуезькі купці, в тому числі і небожі Боккаччо. >>>>

112

граф Антверпенський ― графи Антверпенські були родичами французьких королів. >>>>

113

«Як перейшла імперія римська од французів до німців…» ― король франків Карл Великий (742-814) коронувався у 800 році на римського імператора. По його смерті імперія, що займала майже всю Західну Європу, розпалась, але у 962 році папа коронував і проголосив імператором німецького короля Оттона І (912-973) і відновив «Священну Римську імперію» (в XII ст. до цієї назви було додано: «германської нації). >>>>

114

Бернабо Ломеллін з Генуї ― у Генуї насправді були досить відомими купці і шляхетні особи з прізвищем Ломелліні. >>>>

115

торговець із П'яченци, на ім'я Амброджуоло ― багато п'ячентинських купців торгували в XIII столітті у Франції. >>>>

116

«…став миль за двадцять…» ― генуезька миля дорівнювала приблизно 2500 метрам і використовувалась як міра довжини майже в усій північно-західній Італії. >>>>

117

сеньйор Енкарарх ― точніше Ен Карарх ― типово каталонське ім'я, частка Ен відповідає італійському Дон. У XIII― XIV ст. каталонські купці часто об'єднувались з генуезькими проти венеціанських. >>>>

118

Акрі ― місто у Сирії (зараз в Ізраїлі), укріплення і порт, останній бастіон хрестоносців. Впало 14 серпня 1291 року, викликавши апокаліпсичну депресію у християнському світі. >>>>

119

мессер Річчардо ді Кіндзіка ― вигаданий автором персонаж, однак у Пізі є історичний район Кіндзіка. >>>>

120

мессер Лотто Гваланді ― аристократична родина Гваланді була одною з найіменитіших і найвпливовіших у Пізі. >>>>

121

«…почав навчати дружину календарю, що найкраще згодився б школярам і був укладений не інакше, як у Равенні». ― У Равенні було стільки церков, скільки днів у році. Школярі часто заглядали до календаря, щоб відшукати якесь свято. >>>>

122

Паганіно да Маре ― представник знатної генуезької родини да Маре чи де Марі. В часи Боккаччо члени навіть найіменитіших родин вдавались до корсарства через безкінечні міжусобиці. >>>>

123

Монако ― оплот тогочасного піратства, що мав дружні зв'язки з Анжуйським двором. >>>>

124

«…до чудового розкішного палацу, що стояв на пригорку…» ― Вілла Скифанойя, або Тре' Візі, або Вілла Пальм'єрі, на пагорбі Камерата під Флоренцією. Однак, усі три ― значно віддаленіші від Поджо Герарді, ніж це зазначає Боккаччо («не пройшла вона й двох тисяч ступенів»). >>>>

125

Мазетто з Лампореккіо ― Лампореккіо ― містечко поруч з Пістоєю. Мазетто ― змінене від Томазо. >>>>

126

«У наших краях був, та ще й тепер є, дівочий монастир…» ― реального прототипу цього закладу так і не було знайдено. >>>>

127

Агілульф ― король лонгобардів, правив з 592 по 615 рік. Зійшов на трон завдяки одруженню з Теодоліндою, принцесою баварською, вдовою короля Автаріха. Лангобарди («довгобороді») ― германське плем'я, що жило на Ельбі, а в VI ст. оселилось у Північній Італії. Від них походить назва області Ломбардія. >>>>

128

«…пішла до того святого отця; сіла в церкві коло ніг його…» ― сповідалень на той час у церкві ще не існувало, як елемент інтер'єру вони з'являються лише в XVI столітті. >>>>