Изменить стиль страницы

75

Ландольфо Руффоло ― родина Руффоло і справді жила в XIII-XIV ст. у Неаполі, Мольфетті і Равелло, в останньому ― досить заможна та іменита її гілка, що мала зв'язки з Анжуйським двором. Історія такого собі Лоренцо, сина купця Маттео Руффоло, що торгував з Грецією та Єгиптом, ймовірно надихнула Боккаччо на створення цієї новели. Лоренцо після багатьох життєвих перипетій також робиться корсаром, але справжня історія має сумний кінець ― Лоренцо ув'язнюють і він помирає в 1291 році. >>>>

76

«…морське узбережжя між Реджо та Гаетою» ― узбережжя Тірренського моря між двома містами Південної Італії (охоплює частину Кампаньї і Калабрії). >>>>

77

Равелло ― містечко в області Кампанья, яке й зараз є одним з наймальовничіших куточків Середземномор'я. Тут жило багато друзів Боккаччо, а серед архітектурних пам'яток і досі зберігся собор, який відвідував письменник. >>>>

78

«…купив собі невеличке корсарське суденце…» ― корсарське ремесло в ті часи не вважалось ганебним. >>>>

79

«Як надплив він уже до Архіпелагу…» ― маються на увазі острови у Егейському морі. >>>>

80

Бріндізі ― місто в Апулії, області Південної Італії. >>>>

81

Трані ― ще одне апулійське місто, що мало велике значення в епоху панування на півдні Італії норманів і швабів. Ймовірно, ці місця були добре відомі Боккаччо. >>>>

82

Андреуччо з Перуджії ― документально засвідчена особа, був кур'єром Аденольфа Аквінського, потенційного батька Ф'ямметти ― коханої Боккаччо. >>>>

83

«…дівчина сицилійка, молода та хороша» ― у Неаполі XIV ст. мешкало досить багато сицилійських куртизанок. >>>>

84

вулиця Скверний Кут ― по-іт. Malpertugio, квартал у портовій частині Неаполя, де містились торгівельні склади і притони. Недалеко від нього був банк, в якому працював молодий Боккаччо. >>>>

85

Гвельфи ― прибічники королів Анжуйських, яких було вигнано із Сицилії у 1282 році після Сіцилійської вечерні. >>>>

86

Король Карл ― Карл II Анжуйський, неаполітанський король, противник Фрідеріка II. Помер у 1309 році. >>>>

87

Король Фрідерік ― Фрідерік II Арагонський, король Сицилії з 1296 по 1337 рік. >>>>

88

мадонна Фйордаліза ― саме в цьому кварталі проживала така собі сицилійка на ім'я Флора; можливо Боккаччо обіграв схожі «флористичні» мотиви імен (fiordaliso ― по-іт. волошка), а може це натяк на більш відому особу ― сицилійську куртизанку Янкофйоре (по-сицилійськи ― Біла Квітка). >>>>

89

Каталонська вулиця ― вулиця, що вела з порту до верхнього міста; під час панування Карла II там і справді мешкало багато каталонців. >>>>

90

Скарабоне Буттафуоко ― мається на увазі реальна особа, сицилієць, прибічник Анжуйських королів. Прізвисько Скарабоне (по-іт. Scarabone ― таракан) пояснюється тим, що так тоді називали в Неаполі нічних злодіїв. >>>>

91

Філіппо Мінутоло ― архієпископ Неаполя, помер 24 жовтня 1301 року. >>>>

92

«…повернувшися поспішно до Перуджії із перснем» ― новий «здобуток» не просто компенсував збитки Андреуччо: коштовний камінь рубін, вправлений у перстень, у середні віки був ще й символом щастя. >>>>

93

Луніджана ― область біля гирла р.Магри, між Тосканою та Лігурією, де розташовувались замки родини Маласпіна. >>>>

94

Манфред (1231 ― 1266) ― позашлюбний син імператора Фрідеріка II, з 1258 ― король Сицилії. >>>>

95

Арігетто Капече ― Капече ― одна з визначних родин Неаполя, багато членів якої були друзями і прибічниками Манфреда. Однак, документального свідчення про Арігетто Капече немає. >>>>

96

Берітола Караччола ― Караччола ― прізвище належить шляхетній неаполітанській родині; ім'я Берітола ― досить розповсюджене в ті часи серед неаполітанської аристократії. >>>>

97

«…король Карло убив Марфреда, перемігши його при Беневенто» ― відбулось це 25 лютого 1266 року. >>>>

98

«…і нарекла його Скаччато» ― не рідко в середні віки дітей називали іменами, що нагадували про обставини їх народження. >>>>

99

«…Куррадо з роду маркізів Малеспіні разом із дружиною своєю…» ― Коррадо II ді Віллафранка. Дружину його звали Орієтта. Маласпіна були гібеллінами, отже, противниками Анжуйського двору. >>>>

100

мессер Гваспарріно д'Орія ― точніше Дорія ― відомий генуезький рід, в якому на той час не було жодного представника з іменем Гваспарріно. >>>>

101

«…дітям могла б із того вийти шкода, якби люди дозналися, чиї вони» ― тому що генуезці були за Анжуйську династію. >>>>