Нарешті — здається, що минуло десять хвилин, але насправді, мабуть, усього десять секунд — вона киває та відпускає мою руку.

Я усміхаюся.

— Ідемо вниз. Я за тобою.

Вона киває знову, іде не обертаючись.

Лорі виросла, а я цього не бачив. Час і мені зробити те саме.