Система «тягни-штовхай» описує рух інформації чи продукту між двома суб’єктами. На ринку або споживач «витягує» необхідні товари чи інформацію з постачальників, або постачальник «штовхає» товари чи інформацію в напрямку до споживача. Погляньте на свої обмежувальні погляди під цим кутом і зрозумієте, що з ними можна боротися.

Розглянемо для початку першу частину поняття – «тягни». Тут ми починаємо виставляти опозицію своїм негативним думкам, згодом змушуючи їх замовкнути назовсім. Психологи називають це «раціональною дискусією» і розуміють під цим систематичний процес вивчення власних поглядів та перевірки припущень. Така дискусія проходить у формі уявного діалогу із самим собою (запитання – відповідь), який і спонукає вас до серйозної переоцінки системи поглядів і переконань.

Так, ви правильно зрозуміли: говорити треба із самим собою. Ви ж і так постійно це робите. Ні, я не хочу сказати, що треба у велелюдних місцях на весь голос спілкуватися самому із собою. Зовсім ні. Але свідомість постійно веде з вами бесіду. Проблема полягає в тому, що ця розмова здебільшого виходить однобічною й негативною.

Є й інший погляд на «раціональну дискусію». Під час перевірки будь-якої теорії вчені проводять ретельний аналіз наявної інформації, перевіряючи кожне положення «на міцність». Чому б і нам, як це роблять учені, не спробувати проаналізувати наші припущення (думки й переконання), уважним чином вивчивши всі факти й докази. А в разі невдачі можна просто переформулювати наші думки й провадити подальше тестування.

Таким чином, щоб привести в порядок нашу систему поглядів, ми, як і вчені, використовуємо різні підходи до проблеми.

Візьмемо попередній приклад.

Свідомість каже вам: «І ще згадай випускний! Невже ти знову хочеш так само зганьбитися, виступаючи на публіці?»

Не миріться з такою позицією – почніть дискусію: «Від випускного минуло вже багато років. У мене за плечима великий досвід і нові знання. Я вже не припущуся таких помилок!»

Свідомість: «Які ще нові знання?»

Ви: «Я прочитав книжку з ораторської майстерності й прекрасно знаю матеріал доповіді!»

Свідомість: «Але ти ж розхвилюєшся і все зіпсуєш!»

Ви: «А чого мені хвилюватися? Я виступатиму перед своїми колегами, вони мене люблять і поважають. Їм цікава ця тема й потрібна нова інформація. Я – фахівець, добре знаюся на матеріалі і зможу дати відповідь на будь-яке запитання слухачів…» – і так далі.

Тут також важливо усвідомлювати, що будь-яка наша думка сама по собі не є фактом реальності. Згадаймо вислів: «карта й територія – це не одне й те саме». Нехай вам у голову раптом прийшла якась думка, цілком імовірно, породжена вашими ж переконаннями («Одного разу ти вже осоромився, тож усі наступні публічні виступи пройдуть за тим самим провальним сценарієм»). Це зовсім не означає, що вона істинна й адекватно відображає те, що відбувається. Дуже часто ми вважаємо, що наші думки або те, що про нас думають інші, абсолютно точно відображають реальність. Але це далеко не так!

Одним із ключів на шляху до щастя є усвідомлення того, що ви не зобов’язані жити, підлаштовуючись під очікування інших людей, і вони, у свою чергу, не зобов’язані жити, підлаштовуючись під ваші очікування. Таким чином, навчившись мислити більш гнучко, ви будете краще справлятися з різними ситуаціями та контролювати своє майбутнє. Ось де «раціональна дискусія» надасть вам неоціненну підтримку! З її допомогою ми викорчуємо глибоко вкорінену руйнівну систему переконань. Ваша свідомість навчиться генерувати ідеї, що відображають реальність. А це, у свою чергу, допоможе вам досягти стану емоційного здоров’я і захистить від безлічі розладів.

Розглянемо це на ще одному прикладі.

Уявімо, ви почули, що у вашій компанії відкривається нова вакансія і відділ кадрів уже почав збирати заяви. Ваші перші думки можуть бути такими: «О, мені так хотілося б отримати це місце! Але у мене немає шансів: мені бракує кваліфікації / тут є інші, більш достойні люди / мене тут не люблять / я не дуже хороший спеціаліст».

Якщо ви відразу ж зможете ідентифікувати цей шаблон мислення та віднести його до типу обмежувальних, копнути глибше й побачити біля його витоків ті погляди й переконання, що обмежують вас, знижують вашу самооцінку, то у вас з’явиться можливість змінити ситуацію!

Ви можете зробити дві речі.

Перше: відразу ж можете спробувати перефразувати у свідомості вашу попередню думку. Наприклад: «Я зможу отримати це місце, бо я добре розбираюся в…», або «Я можу отримати це місце, бо маю навички…», чи «У мене непогані шанси на цю посаду, адже…» Замість крапок поставте які завгодно причини, тільки вони неодмінно повинні бути позитивними й відображати вашу реальну сутність. На додаток до всього цього я запитав би себе про таке:

«Як я можу довести, що зазначені мною причини відповідають реальності?» (Адже довести це доведеться не тільки собі, а й відділу кадрів на майбутній співбесіді.)

Просто замінити одні думки іншими може виявитися не так легко.

У такому разі можемо піти інакшим шляхом: перевіряти все, що ми собі кажемо. Я дам вам список запитань, які допоможуть вам перевірити себе і заповнити свідомість раціональними поглядами. Це буде для вас своєрідною інструкцією зі зміни мислення.

Запам’ятайте! Якщо ви хочете почуватися краще, мисліть реалістичніше. Хочете змінитися на краще – звикайте до постійних самоперевірок.

Ось список запитань для використання згідно з розглянутим прикладом:

1. Чи можу я навести який-небудь доказ на підтримку своїх переваг?

• Чи можу я підтвердити правомірність мого прагнення обійняти цю посаду?

• Чи можу я довести, що недостатньо кваліфікований?

• Чи можу я довести, що не є хорошим фахівцем?

• Чи можу я довести, що до мене ставляться з упередженням?

Можна довести, що ви недостатньо кваліфіковані і вам потрібна додаткова підготовка. Усе можливо. Та все ж відповідаючи на такі запитання, не завадить мислити більш позитивно. І сприймати необхідність додаткового навчання як новий щабель для кар’єрного руху.

Але як ви зможете довести, що хтось інший справді кращий за вас чи «усі проти вас повстали»? Ви впевнені, що ваш начальник дотримується такої ж думки?

2. Як ви можете довести неправильність свого погляду?

Наприклад, ви вважаєте себе не дуже хорошим фахівцем. Але таким чином ви заявляєте, що добре бачите фаховий рівень усіх інших працівників і точно знаєте, що ви – гірші за всіх! Навряд чи можна сказати про це з повною упевненістю.

3. Чи служить ваш доказ обґрунтуванням істинності погляду?

Ви можете навести конкретні приклади, які доводять вашу некомпетентність? Дуже часто люди просто обмовляють себе, не вдаючись у деталі.

4. Що поганого станеться зі мною, якщо я не отримаю цієї посади?

Можливо, ви просто залишитеся на своїй старій позиції й будете шукати інші шляхи для подальшого зростання. Навіщо себе накручувати, вважаючи, що цей шанс – останній?

5. Які хороші наслідки того, що я не отримаю цього місця?

Наприклад, вам може випасти шанс на іншу, ще цікавішу й вигіднішу роботу. Або ви можете дістати можливість професійно зрости на своєму старому місці.

Розглянувши всі можливі варіанти, ви отримаєте змогу оцінити, чи справді ви так хотіли зайняти це місце.

У чому сенс усіх цих запитань?