702

Кнокс, Джон (1505—1572) — шотландський реформатор, один з основоположників пресвітеріанства.

703

Фрідріх II Великий (1712—1786) — прусський король.

704

Франсія (Родрігес де Франсія, Хосе Гаспар, 1766—1840) — верховний диктатор Парагваю.

705

Сан-Мартін, Хосе де (1778—1850) — один з провідників Війни за незалежність іспанських колоній в Америці 1810—1826 рр., національний герой Аргентини.

706

Бекфорд, Вільям (1760—1844) — англійський письменник.

707

Мальстрем — місце дії одного з оповідань Е. А. По.

708

Гюїсманс, Жоріс Карл (1848—1907) — французький письменник голандського походження.

709

Д’Ербело, Бартелемі (1623—1695) — французький сходознавець.

710

Гамілтон, Антуан (1646—1720) — англійський франкомовний письменник.

711

Піранезі, Франческо (1758—1810) — італійський художник.

712

Маріно, Джамбаттіста (1569—1625) — італійський поет.

713

«Адоніс» — твір італійського поета Джамбаттісти Маріно (1569—1625).

714

Генлі, Семюел (1740—1815) — англійський теолог і перекладач.

715

Хадсон, Вільям Генрі (1841—1922) — англійський письменник, уродженець Аргентини.

716

«Золотий осел» — роман римського письменника Апулея (бл. 125— бл. 180).

717

«Сатирикон» — роман римського письменника Гая Петронія (?— 66 н. е.).

718

«Дон Сеґундо Сомбра» — роман про ґаучо аргентинського письменника Рікардо Гуїральдеса (1886—1927).

719

Руссо, Жан-Жак (1712—1778) — французький філософ і письменник доби Просвітництва.

720

«Пройдисвіт на ім’я Паблос» (точна назва: «Історія життя пройдисвіта на ім’я дон Паблос») — роман іспанського письменника Франсиско де Кеведо-і-Вільєгаса.

721

Маколей, Томас Бібінгтон (1800—1859) — англійський історик, літературознавець, державний діяч.

722

Міллер, Вільям (1795—1861) — аргентинський військовий діяч, англієць за походженням, учасник Війни за незалежність 1810—1826 рр., зокрема битви під Хуніном.

723

Канінґейм Ґрем, Роберт (1852—1936) — англійський письменник, автор оповідань з аргентинського життя.

724

Нікея — місто в Малій Азії, де імператор Константан 325 р. скликав І Вселенський християнський собор.

725

Григорій І Великий (бл. 540—604) — видатний церковний діяч, папа з 590 р.; канонізований як святий.

726

Луїс де Леон (1527—1591) — іспанський поет-містик, теолог, перекладач «Пісні над піснями».

727

Шанкара (кінець VIII—IX ст.) — індійський релігійний реформатор і поет, визначний представник веданти.

728

Драйден, Джон (1631—1700) — англійський поет, драматург-класицист.

729

Морґан, Моріс (1726—1802) — англійський шекспірознавець.

730

Яма — цар мертвих за індуїстською міфологією.

731

Харді, Едмунд (1852—1904) — німецький індолог.

732

Фуше, Альфред Шарль Огюст (1865—1952) — французький індолог.

733

Фа Сянь (IV—V ст. н. е.) — китайський чернець-буддист, який, здійснивши паломництво до Індії, залишив цікаві нотатки.

734

Ашока (період царювання 272—232 до н. е.) — індійський владар, покровитель буддизму.

735

Хокон Хоконарсон (XIII ст.) — норвезький конунґ, за наказом якого було вбито ісландського збирача скандинавських саг Сноррі Стурлусона.

736

Бароніо, Чезаре (1538—1607) — італійський кардинал, релігійний письменник.

737

Коуту, Дієго де (1542—1616) — португальський історик, автор твору «Декади» про приєднання Португалії до Іспанії.

738

Менендес-і-Пелайо, Марселіно (1856—1912) — іспанський культуролог, літературознавець, історик.

739

Кеппен, Карл Фрідріх (1808—1863) — німецький індолог.

740

«Буддхачаріта» («Життєпис Будди») — поема індійського письменника Ашвагхоші (II ст. н. е.), одного із засновників махаяни — північного напрямку в буддизмі.

741

Махаяна — північний напрямок у буддизмі.

742

Прозеліт — новонавернений до якоїсь віри.

743

Бек, Герман (1875—1937) — німецький індолог.

744

Санктіс, Франческо де (1817—1883) — італійський літературознавець.

745

«Визволений Єрусалим» — твір італійського поета Торквато Тассо (1544—1595).

746

Порфирій (234—бл. 305) — римський філософ-неоплатонік.

747

Росцелін, Іоанн (1050?—1120?) — французький філософ-схоласт.

748

Вулф, Моріс де (1867—1947) — бельгійський історик філософії.

749

Герман (1013—1054) — німецький історик-хроніст.

750

Абеляр, П’єр (1079—1142) — французький філософ, теолог і поет.

751

Луллій, Раймунд (інакше Рамон Луль, бл. 1235—бл. 1315) — каталанський філософ, богослов і письменник, один з родоначальників європейської арабістики.

752

Еррера-і-Рейсіґ, Хуліо (1875—1910) — уругвайський поет.

753

Ґайдегер, Мартін (1889—1976) — німецький філософ-екзистенціаліст.

754

Ясперс, Карл (1883—1969) — німецький філософ-екзистенціаліст і психіатр.

755

П’ятикнижжя — звід із п’яти книг, що складають Тору — священну книгу юдаїзму.