І ще: дехто тепер навіть приписував Алексу заслугу в зникненні Відривача — з тієї ночі убивства припинилися. Побутувала думка, що перед тим, як сховатися, той був смертельно поранений Алексом.
Германові не хотілося про все це думати. Ні зараз, ні коли-небудь узагалі.
Його погляд зупинився на телефоні, і щось, що не давало йому спокою весь ранок, нарешті оформилося в конкретну думку.
«Адже сьогодні вихідний, правда?»
Герман зняв трубку й набрав номер.
— Алло! — Його голос звучав спокійно і впевнено. — Карина?
* * *
Через півроку.
У маленьку темну комірку, в підвалі житлового будинку, колись облаштовану самотнім бомжем, перевалюючись, зайшла безшия фігура.
— Амод!..
![Донор для небіжчика i_002.jpg](https://litlife.club/books/300542/read/images/i_002.jpg)