То зубий дряполап!
Не знайся з птицею Зу-зу
І велезнем Хап-Хап!»
Меча-штрича він в руки взяв,
Тропив ворожий слід,
І в думній тужі спочивав
Під дервом діодід.
Та раптом – цвист! оглушний цвист!
Кругом погонь вашить,
В тримучім лісі никне лист –
Курзу-Верзу телить!
Він раз мечем! він два штричем,
Аж кервиться торва!
І барбаризнула з плечей
Сміюцька долова!
«Ти вбив грозу Курзу-Верзу?
Ти, слинку, чудодець!
О лавний день! Стрибай пісень,
Тодімо у ханець!»
Був смажень, і швимкі яски
Спіралили в кружві,
І марамульки йшли в псашки,
Як трулі долові.
Переклад Марії Коливай (2004)
БОРМОГЛУП
Блищалось, слизі лабузьки
На хвиді кружали й спірли,
Дражнилки всі були дзузьки,
І миги застрімли.
«Не знайся з Бормоглупом, син!
Щелепи — бряк, когтяки — кряк!
Пташина Джуджуб — зась, і ще –
Сварлимий Бандохряк!»
Він в руку взяв вихрятель-меч
І довго ворога шукав,
Спочив під деревом Там-Там,
Там думу провтикав.
А поки він стояв-куняв,
Вже Бормоглуп — вогонь в очах –
Зі свистом лісом проганяв,
Бормочучи в кущах.
Раз-два, раз-два. І знов, і знов
Вихрятель-меч захрумотів.
Балду він зніс, в руках поніс, -
Стрибав і хихотів.
«То вбитий хижий Бормоглуп?
О, йди до мене, сяйний син!
Це знаний день! Дзелінь-Дзелень!»
Сміявсь він без зупин.
Блищалось, слизі лабузьки
На хвиді кружали й спірли,
Дражнилки всі були дзузьки,
І миги застрімли.
Переклад Інни Коваль (2004)
БУРМОЗВІЙ
Шов печір. Яштпорки слибкі
В трамичці дзигали якраз
Свистали свердлов'ї бідкі
І звинки мрюкали весь час.
«Бійсь Бурмозвія, сину мій –
Рвуть кігті, щелепи кліщать –
І страхожись його обійм,
Що все на світі вщент трощать».
У руку воїн меч стрий взяв:
Здавна шукав врага собі,
І попід теревом устав
З думками про майбутній бій.
Німчазно свій тягар він ніс,
А Бурмозвій з вогнем в очах
Зі свистом пролітав крізь ліс
І мимрив, туркотів, бурчав.
Раз-два! Раз-два! Наскрізь! Удар!
Навпіл стерний клинок рубав.
І взявши голову, як збар,
У радощах герой вертав.
«Ти Бурмозвія подолав?
Прилинь до серця, хлопче мій!
Знаметний день! Шесть і Гвала!
Святкуй, звитяжець, і радій!»
Шов печір. Яштпорки слибкі
В трамичці дзигали якраз
Свистали свердлов'ї бідкі
І звинки мрюкали весь час.
Переклад Галини Висоцької (2005)
ЖАБОХРЯК
В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.
«Ой сину, вкусить Жабохряк!
Зубами-гар! А клешні-хряп!
І Джумбоптах, і Бандохап,
Що їх бояться всяк».
Син вертомеч узяв до рук
І довго шуки ворогав,
Ліг коло дерева Тук-Тук
І думу думував.
А поки він думачив дум,
То Жабохряк з вогнем в очах,
Здійнявши дісом ликий шум,
Прилепетів, бурчах.
І штурх, і штрик! І раз, і два!
Стікає кров'ю змієгад.
Вже в сина в торбі голова,
І рад спішить назад.
«Ти Жабохряка поборов?
Радітися пора прийшла!
Іди цьом-цьом! Щоб був здоров.
Тобі хвара! Ула!
В яснечір слизіли штапки,
Кружли в деленій зелеві,
І фрусяли на всі боки,
І щурили кві-кві.
Переклад Тетяни Тарабукіної (2008)
БУРМОКОВТ
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
«Страши́ся Бурмоко́вта, си́ну!
Він щелепи́ст, лапти́ст!
Джубджу́б — це гнівопта́х страшни́й.
Скажа́ркий Брандашми́ст!»
І взя́вши гостроме́ч,
Він тут страшно́го во́рога чека́в,
Та й сів під де́рево Тумту́м,
Заду́мливо відпочива́в.
Він залиши́вся дратозли́ст,
А Бурмоко́вт вогне́м в оча́х
Заду́вся крізь глухму́рий ліс,
Розтереве́нів буркоча́.
Раз-два! Раз-два! І да́лі так,
То гостроме́ч стрика́че,
Він ме́ртвий: ось і голова́!
З гори́ галопоска́че.
«Ти Бурмоко́вта перемі́г,
Мій си́ну променся́йний!
Славга́рний день! Ува́! Уві́!»
Він був радосміха́йний.
Варчи́лось… Хли́в'язкі тхурки́
Викру́ли, све́рбчись навкрузі́,
Жасумнові́лі худоки́
Гриві́ли зехряки́ в чузі́.
Переклад Сергія Ковальчука (2009), зроблений для кінофільму Т. Бартона «Аліса в Країні Чудес» (2009)
ЖЕРБЕЛЬКОВТ
Смажнілось, і мляскі хвірки
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Мій сину, Жербельковта бійсь!
То гострозубий хаподряп.
І Гнівоптаха стережись,
І Бузогриза лап.
Зрублавмеча герой вхопив,
Здавняцько ворога шукав.
Під деревом СумДум спочив
Та мряко міркував.
Гримислив довго той герой,
Та чує — шолум’я кипить!
Сахний, жарливий вітрогон -
То Жербельковт летить!
І раз, і два! І ще, і знов!
Зрублавмечем штрикав-січив,
Зітнув його страшноголов
Та й домки поскачив.
Ти Жербельковта порішив?
Ти чудославний молодець!
«Префайний день! Гей-гу! Егей!
Страшидлеру кінець!»
Смажнілось, і мляскі хвірки,
Вихросверделили в часві.
Мізрешно псулись хабрюки,
Пихраючи в чужві.
Переклад Altair (2008)
ЗЯБРОВОВК
Брилялося. Сльозькі мухри
Тицялись у хвильбі.
Пацякали веретуни
Мов грибки у ставбі.
Мій сину! Зябрововк страшний!
Звів щелепи до дзьоба.
Страшися павиці Жум-Жум,
Трим ти від Бандер-жлоба.
Меча штрикучого схопив.
Знайшов у тумбо-ліс.
Припав на думку і стоїть,
Чи каючи під ніс.
Допоки він стояв-куняв
Настала свисна мить.
Крилає Зябрововк над ним,
Очима мерехтить.