Грицю, Грицю, молотити!
Гриць нездужає робити...
Грицю, Грицю, врубай дров!
Кахи-кахи! Нездоров...
Грицю, Грицю, роби хліб!
Кахи-кахи! Щось охрип...
Грицю, Грицю, до Марусі!
"Зараз, зараз уберуся!"
Грицю, Грицю, хоч жениться?
"Не можу одговориться!"
Грицю, Грицю, кого взяти?
"Краще Галі не зіскати!
Галю, серденько моє,
Чи підеш ти за мене?"
"Стидкий, бридкий, не люблю
І за тебе не піду!"
Десь тут була подоляночка
Десь тут була подоляночка,
Десь тут була молодесенька.
Тут вона сіла,
Тут вона впала,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой устань, устань, подоляночко,
Ой устань, устань, молодесенька!
Умий своє личко,
Та личко біленьке,
Біжи до Дунаю,
Бери молоденьку,
Бери ту, що скраю!
Дівка в сінях стояла
Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
"Ти, козаче, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє!"
Серце моє!"
"Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе батько лихий, (2)
Серце моє!"
Серце моє!"
"Батька дома немає,
У шиночку гуляє.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє!"
Серце моє!"
"Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе мати лиха, (2)
Серце моє!"
Серце моє!"
"Матері дома немає,
На хрестинах гуляє.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє!"
Серце моє!"
"Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе собаки лихі, (2)
Серце моє!"
Серце моє!"
"Я собакам угоджу,
Я їм хліба положу.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє!"
Серце моє!"
"Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе кішки лихі, (2)
Серце моє!"
Серце моє!"
"Я ж і кішкам угоджу,
Шматок сала підложу.*
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє!"
Серце моє!"
"Як до тебе ходити,
Тебе вірно любити?
В тебе миші лихі, (2)
Серце моє!"
Серце моє!"
"Коли ж мишей боїшся,
На воротях повісся,
Ізгинь, пропади,
А до мене не ходи,
Цур тобі, пек!"
Цур тобі, пек!"
Дівчино кохана, здорова була!
"Дівчино кохана, здорова була!
Чи вже ж ти на мене та не забула;
Приїхав до тебе, Бог тебе знає,
Чи твоє серденько мене кохає?"
"Козаче коханий, чого питаєш,
Хіба ж ти та мене іще не знаєш?
Скоріше, козаче, в могилі буду,
Ніж тебе, серденько, та позабуду".
"Спасибі, дівчино, за добре слово,
А може ти любиш кого другого?
Коли правдива мовонька твоя,
Так будеш, серденько, навіки моя".
"Ти добре то знаєш, що я сирота,
Не маю я срібла, не маю злота,
Опріч любові, що к тобі маю,
Я всім убога - того не таю".
"Не треба мні злота, я сам придбаю,
А треба дівчини, що я кохаю.
Ходімо до церкви, зв’яжемо руки,
Нехай в нас не буде на серці муки".
Дівчино-рибчино, здорова була!
"Дівчино-рибчино,
Здорова була!
Чи вже ж ти, серденько,
Мене забула?"
"Ні, не забула
І не забуду,
Любила, кохала,
Любити вік буду!"
"Дівчино-рибчино,
Серденько моє,
Якби ж ми з тобою
Жили обоє!
Жили ми з тобою,
Вік вікували,
Горенька й нуждоньки
В світі б не знали!"
"Ти б строїв хатинку,
Я б помагала,
Ти б косив соломку,
Я б загрібала!"
"Ти б шила та пряла,
Люба та мила,
Я б мотав пряженьку
На мотовила!"
Дівчинонька по гриби ходила
Дівчинонька по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила. (2)
Приблудила к зеленому дубу:
Ой тут же я ночувати буду. (2)
Я ж думала, що дуб зелененький,
А то стояв козак молоденький. (2)
І сказала: "Козаче-гультяю,
Виведь мене з зеленого гаю. (2)
Виведь мене з зеленого гаю,
Я ж, молода, дороги не знаю". (2)
Коли б дівка дороги не знала,
То б козака гультяєм не звала. (2)
А сказала б: "Козаче-соколу,
Виведь мене з зеленого бору. (2)
Виведь мене із темного бору
Та й проведи до самого двору". (2)
Добривечір, дівчино, куди йдеш
"Добривечір, дівчино, куди йдеш? (2)
Скажи мені правдоньку, де живеш?" (2)
"Чи то ж би я розуму не мала, (2)
Щоб я тобі правдоньку сказала?"(2)
"Добривечір, дівчино, чия ти? (2)
Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?" (2)
"Не питайся, козаченьку, чия я, (2)
Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!" (2)
"Дівчинонько-серденько, куди йдеш?" (2)
Скажи мені правдоньку, де живеш?" (2)
"Отам моя хатонька край води, (2)
З високого дерева, з лободи. (2)
Я ж до хати сінечки приплету (2)
З високого дерева, з черету". (2)
"Тепер же я догадався, чия ти! (2)
Пусти ж мене, серденько, до хати!" (2)
"Шкода теє, голубе, затівать, (2)
Бо ти будеш ніченьку ночувать!" (2)
"Та я ж тебе, серденько, не зведу, (2)
Пожартую трішечки та й піду!" (2)
Жартувала дівчина до зорі, (2)
Поки стало видненько надворі. (2)
"Ой уставай, козаченьку, та тікай, (2)
Та на мене славоньки не пускай!" (2)
Дощик, дощик
Дощик, дощик
Крапає дрібненько...
Я ж думала, я ж думала -
Запорожець, ненько!
Я ж думала, я ж думала -
Запорожець, ненько!
Коли б знала, коли б знала,
Відкіль виглядати,
То б найняла, заставила
Стежку промітати.
То б найняла, заставила
Стежку промітати.
Аж він іде, аж він іде,
Ступає дрібненько,
То ж то милий, то ж то любий,
Дивітеся, ненько!
То ж то милий, то ж то любий,
Дивітеся, ненько!
Дощик, дощик
Аж із стріхи капотить...
Розсердився мій миленький,
Аж ногами тупотить.
Розсердився мій миленький,
Аж ногами тупотить.
Розсердився, розгнівився
Мій милий на мене,
А як гляне - серце в’яне
І в його, і в мене!
А як гляне - серце в’яне
І в його, і в мене!
Е-е, коточок
Е-е, коточок
Украв в баби клубочок
Та поніс поза ліс
Та й до Галі приніс.
Стала його Галя бити:
- Ой не вчися, котку, красти,
А вчися робити,
Черевички шити.
Е, спать, люлі.
Женчичок-бренчичок
Женчичок-бренчичок вилітає,
Високо ніженьку підіймає.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Ой до схід сонечка женчик схопивсь,
Росою чистою женчик умивсь.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Зелене житечко в полі він жав,
Зранку до вечора не спочивав.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Ой по ланочку він весь день ходив,
Грудою гострою ніжку набив.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
Хоч стерня колеться, ніжка болить,-
Спати не хочеться - гулять кортить.
Приспів:
Якби-то набито,
Ніженьку пробито,
В зеленім лугу
Бери собі другу!
"Любий мій женчику, візьми мене:
Ніжка загоїться, біль той пройде!