Я ж не варила,
А йшла по водиченьку -
Відра побила.
А йшла по водиченьку -
Відра побила.
Я ж не побила -
Постановила,
З гори покотились
Та й самі побились.
З гори покотились
Та й самі побились.
В мене вечеря -
Рибка печена,
Не для тебе, серденько,
Приготовлена".
Не для тебе, серденько,
Приготовлена".
Ой горе тій чайці
Ой горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Ой ішли чумаки,
Весело співали,
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється,
Об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
"Ой ви, чумаченьки,
Ви ще молоденькі,
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі".
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі".
"Ой чаєчко наша,
Неправдонька ваша:
Поварили чаєняток,
Добра була каша!"
Поварили чаєняток,
Добра була каша!"
"Бодай ви, чумаки,
Щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Бодай ви, чумаки,
На Дін не сходили,
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!"
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!"
Ой джигуне, джигуне
Ой джигуне, джигуне,
Який ти ледащо,-
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.
Тоді будеш знати,
Як будуть карати:
І на руки, і на ноги
Диби набивати.
І на руки, і на ноги
Диби набивати.
Ой на руки диби,
На ноги диб’ята:
Оце ж тобі, джигуне,
Молоді дівчата!
Оце ж тобі, джигуне,
Молоді дівчата!
Ой на руки диби,
На ноги дибиці:
Оце ж тобі, джигуне,
Гарні молодиці!
Оце ж тобі, джигуне,
Гарні молодиці!
На вулиці не була,
Конопельки терла,
Не бачила джигуна,-
Трохи ж я не вмерла.
Не бачила джигуна,-
Трохи ж я не вмерла.
А у того джигуна
Вишивані рукава,
А у мене, молодої,
Вишивані подола.
А у мене, молодої,
Вишивані подола.
Зеленая юпка,
Червона запаска.
"Люби ж мене, джигуне,
Коли твоя ласка.
"Люби ж мене, джигуне,
Коли твоя ласка.
Люби ж мене, джигунець,
Пожартуймо, молодець,
Бери мене за рученьку.
Веди мене у танець".
Бери мене за рученьку.
Веди мене у танець".
"А хто любить грибки,
А хто печерички,
А хто любить дівки,
А я - молодички!"
А хто любить дівки,
А я - молодички!"
Ой дівчина-горлиця
Ой дівчина-горлиця
До козака горнеться,
А козак, як орел,
Як побачив, так і вмер.
А козак, як орел,
Як побачив, так і вмер.
Умер батько - байдуже,
Вмерла мати - байдуже,
Умер милий, чорнобривий,
Жаль мені його дуже.
Умер милий, чорнобривий,
Жаль мені його дуже.
Я за батька книш дала
І за матір книш дала,
А за свого миленького -
Цуцика рябенького.
А за свого миленького -
Цуцика рябенького.
Ой з-за гори кам’яної
Ой з-за гори кам’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки -
Вже літа минають.
Не зазнала розкошоньки -
Вже літа минають.
Запрягайте воли сірі,
Коні воронії,
Доганяйте літа мої,
Літа молодії!
Доганяйте літа мої,
Літа молодії!
Ой догнали літа мої
На калиновім мості:
"Гей, вернітесь, літа мої,
До мене хоч в гості!"
"Гей, вернітесь, літа мої,
До мене хоч в гості!"
"Не вернемось, не вернемось -
Не маєм до кого:
То було б нас шанувати,
Як здоров’я свого!"
То було б нас шанувати,
Як здоров’я свого!"
Ой за гаєм, гаєм
Ой за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Орала, орала,
Не вміла гукати,
Та й найняла козаченька
На скрипочку грати.
Та й найняла козаченька
На скрипочку грати.
Козаченько грає,
Бровами моргає...
Вража ж його матір знає,
На що він моргає.
Вража ж його матір знає,
На що він моргає.
Чи на мої воли,
А чи на корови,
Чи на моє біле личко,
Чи на чорні брови?
Чи на моє біле личко,
Чи на чорні брови?
Воли та корови
Усі поздихають,
Біле личко, чорні брови
Повік не злиняють!
Біле личко, чорні брови
Повік не злиняють!
Ой зацвіла рожа край вікна
Ой зацвіла рожа край вікна...
Ой мала я мужа, ой мужа, я мала
Ой мала я мужа пияка.
Нічого не робить, тілько п’є,
А прийде додому, а додому прийде,
А прийде додому - жінку б’є.
"Не бий мене, муже, не карай!
Бо покину тебе, ще й маленьких діток,
А сама поїду в чужий край".
Ой як на лодочку сідала,
Правою ручиной, білою хустиной
Білою хустиной махала.
Ой вернися, жінко, додому.
Не буду бити, а буду любити,
Ой бо горе жити самому.
Ой вернулась жінка уночі.
Горшки побиті, а миски не миті,
А діточки плачуть на печі.
Ой зацвіла червона калина
Ой зацвіла червона калина над криницею...
Горе ж мені, моя матусенько, жити за п’яницею! (2)
Що п’яниця п’є, не кається, і день, і ніч п’є,
А як прийде із шинку додому, мене, молодую, б’є! (2)
В неділеньку, рано-пораненьку, мати моя йде,
Питається діточок маленьких, чи дома п’яниця є. (2)
"Потихесеньку, полегесеньку, матусю, іди:
Спить п’яниця в рубленій коморі, гляди ж, його не збуди!" (2)
"Ой нехай він спить, та й нехай же спить, щоб уже й не встав,
Щоб твоєї бідної головоньки та не клопотав!" (2)
"Ой не клени, моя матусенько, п’яницю мого:
Єсть у мене діточки маленькі,- горе буде без його!" (2)
Ой зійди, зійди, ти зіронько вечірняя
- Ой зійди, зійди,
Ти зіронько вечірняя!
Ой вийди, вийди,
Дівчинонько моя вірная!
Ой вийди, вийди,
Дівчинонько моя вірная!
Рада б зірка зійти -
Чорна хмара наступає;
Рада б дівка вийти -
Так матуся її не пускає.
Рада б дівка вийти -
Так матуся її не пускає.
Ой зіронька зійшла -
Усе поле й освітила,
А дівчина вийшла -
Козаченька та й звеселила.
А дівчина вийшла -
Козаченька та й звеселила.
- Ой ти, козаче,
Ти, хрещатий барвіночку!
Хто ж тобі постеле
У дорозі та постілоньку?
Хто ж тобі постеле
У дорозі та постілоньку?
- Ой стелеться мені
Широкий лист бурковина,
А під голови -
Голубая та жупанина.
А під голови -
Голубая та жупанина.
Ой через межу
Зелений горошок слався;
Козак до дівчини
Через люди та й поклонявся:
Козак до дівчини
Через люди та й поклонявся:
"Ой і поклоніться,
Ой ви, добрії люди,
Нехай моїй милій
Там легесенько буде!
Нехай моїй милій
Там легесенько буде!
Ох і поклоніться,
Ой ви дівчині-небозі,
А що мені добре
У далекій дорозі!"
А що мені добре
У далекій дорозі!"
Ой зійди, зійди, ясен місяцю
"Ой зійди, зійди, ясен місяцю,
Як млиновеє коло,
Ой вийди, вийди, серце-дівчино,
Та промов до мене слово".
Ой вийди, вийди, серце-дівчино,