Більше відомостей Коло фіксував, коли був наляканий і, схоже, використовував щоденник як спосіб обміркувати виниклі проблеми в спробах знайти рішення. Досить довго він був наляканий тими відомостями, що надходили в замок про шимів. Подекуди Коло фіксував у щоденнику те, що прочитав у доповідях, ніби щоб виправдати свої страхи і заховати від самого себе ступінь своєї стурбованості.

Річард пам'ятав, що Коло згадав чарівника, якого відправили, щоб він розібрався з шимами, Андер. Хтось на ймення Андер. Повного імені Річард не пам'ятав.

Чарівник Андер гордо носив прізвисько «Гора». Напевно, великий був чоловік. Втім, Коло його явно недолюблював і в своєму щоденнику частенько називав «Горбом на рівному місці». З щоденника Коло Річард виніс враження, що цей Андер забагато про себе уявляв.

Річард відмінно пам'ятав, як в одному місці Коло обурювався, що люди не застосовують як належить П'яте Правило Чарівника: враховуй те, що люди роблять, а не тільки те, що говорять, щоби відсіяти брехню.

Коло був явно в люті, коли писав, що, незважаючи на багато фактів, люди не застосовують П'яте Правило до чарівника Андера, інакше давно б зрозуміли, що його цікавлять інтереси тільки себе, улюбленого, а зовсім не свого народу.

— Ти так і не сказав, що таке шими, — порушила роздуми Річарда Кара.

Порив вітру роздув золотий плащ Річарда, ніби підштовхуючи вперед. Тільки ось куди? Навколо літали жуки, в молодій траві сюрчали коники. Далеко на заході виразно виднілася летяча клином на північ зграя гусаків.

Коли на весіллі спливло питання про шимів, Річард не надав їм серйозного значення. Зедд тоді відмів їх страхи, та й до того ж думки Річарда тоді були зовсім про інше.

Але пізніше, коли біля будинку духів була вбита курка, а потім загинув Юні, а при наближенні тієї курячої тварюки у Річарда мороз пробігав по тілу, а потім ще й Зедд додав деяких відомостей, зростаюча тривога змусила Річарда пригадати все, що йому було відомо про шимів. Однак він переглядав щоденник Коло в пошуках інших рішень і не надто звертав увагу на відомості про шимів, але все ж зусиллям волі і за допомогою майже постійної зосередженості згадав досить багато.

— Шіми — стародавні істоти, створені в Підземному світі. Щоб закликати їх в світ живих, потрібно прорвати Благодать. Будучи породженнями Підземного світу, вони сотворені однієї лише Магією Збитку і тому, ледь з'явившись в світі живих, негайно порушують рівновагу. Будучи повністю творіннями Магії Збитку, для існування в нашому світі вони вимагають Магії Приросту, бо існування є форма прояву Магії Приросту, і тому шими, поки знаходяться тут, висмоктують магію з нашого світу.

Кару, яка мало що знала і розуміла в магії, ця відповідь явно заплутала ще більше. Річарду її розгубленість була цілком зрозуміла. Він теж мало що знав про магію і сам не дуже-то розумів те, про що сам їй тільки що сказав. Він навіть не був упевнений, що ці відомості точні.

— Але як вони це роблять?

— Уяви, що світ живих — це відро води. А шими — дірка у відрі, яку щойно відкрили і через яку витікає вода. Як тільки вся вода витече, відро спорожніє і розсохнеться і перестане бути придатною до подальшого вживання посудиною. Можна сказати, що воно відтепер порожня раковина, лише жалюгідна подоба того, ніж була раніше. Сама присутність шимів тут висмоктує магію зі світу живих, як дірка у відрі, але, щоб привести їх у цей світ, вони були викликані у вигляді істот. У них є їх власні властивості. Вони можуть вбивати. Будучи чарівними істотами, вони можуть, якщо хочуть, приймати вигляд того, кого вбивають — курки, наприклад, — але при цьому зберігають свою справжню могутність. Коли я всадив у курку стрілу, шим скинув свій курячий вигляд. Справжня ж курка з самого початку валялася б дохлою біля стіни. Шим лише прийняв її форму для маскування, щоб переслідувати нас.

У Кари з'явився не властивий їй заклопотаний вираз.

— Ти хочеш сказати, — вона глянула на що стоячих навколо, що шимом може виявитися хто завгодно?

— З того, що я зрозумів, шими — створені магією істоти, і у них немає душі, тому вони не можуть приймати людську подобу, тільки тваринну. За словами Зедда, вірне і зворотнє: у Джегана є душа, і тому він може проникати лише в людський розум, бо соноходцю вимагається хтось з душею. Коли чарівники створювали зброю з людей, у тих тварюк, яких вони творили, душа зберігалася. Саме тому ними можна було керувати — в деякій мірі, у всякому разі. Шимами ж, як тільки вони зявляються в світі живих, управляти неможливо. Це одна з причин, по якій вони так небезпечні. З тим же успіхом можна намагатися домовитися з блискавкою.

— Гаразд, — підняла Кара палець, ніби роблячи для себе замітку, — значить, людиною це бути не може. Відмінно. — Вона вказала на небо. — Але чи не може один з цих жайворонків виявитися шимом?

Річард подивився на пролетавших птах.

— Думаю, так. Якщо він міг стати куркою, то напевно може вбити будь-яку тварину і прийняти його форму. Хоча особливої необхідності в цьому немає. З тим же успіхом він може сховатися в калюжі біля твоїх ніг. — Річард вказав на вологий грунт. — Один з них виразно віддає перевагу воді.

Кара глянула на калюжу і відступила на крок.

— Ти хочеш сказати, що той шим, який вбив Юні, ховався у воді? Полював за ним?

Річард кинув швидкий погляд на Чандалена і кивнув.

— Шими ховаються або чекають в темних місцях, — продовжив він. — Вони якимось чином переміщаються по краях предметів, на зразок тріщин в каменях або по краях води. У всякому разі, так вважають. Коло писав, що вони ковзають по краю, там, де щось зустрічається з чимось. Деякі ховаються у вогні і можуть переміщатися в іскрах.

Він покосився на Келен, згадавши, як спалахнув будинок мертвих, де лежало тіло Юні.

— Якщо вони розсерджені або ображені, то можуть і спалити щось просто з шкідливості. Кажуть, деякі такі прекрасні, що при одному погляді на них у людини завмирає подих. Назавжди. Вони ледь помітні, якщо тільки ти не притягнеш їх увагу. З щоденника Коло випливає, ніби, як тільки жертва їх бачить, вони приймають вигляд самого великого бажання жертви, і це бажання нездоланне. Напевно, саме так вони спокушають людей і тягнуть їх до смерті. Можливо, якраз це і сталося з Юні. Може, він побачив щось настільки чудесне, що покинув свою зброю і забув про все, пішов за цим у воду, де й потонув. Інші ж, навпаки, обожнюють увагу і люблять, коли їх боготворять. Вважаю, раз вони прийшли з Підземного світу, то розділяють пристрасть Володаря до поклоніння. Кажуть, що деякі шими навіть захищають тих, хто шанує їх, але це вельми небезпечна справа. Коло говорить, що таке ставлення їх заколисує. Але якщо ти перестаєш поклонятися їм, вони тут же обрушуються на тебе. Найбільше вони люблять полювання, воно їм ніколи не набридає. Вони полюють за людьми. І абсолютно безжальні. Найбільше вони люблять вбивати вогнем. Грубий переклад їх назви з древнєд'харіанської означає «посланці долі» або «посланці смерті».

Дю Шайю мовчки виблискувала очима. Майстра меча бака-тау-мана по більшій частині примудрялися зберігати незворушний і розслаблений вигляд, але їх пози трохи змінилися, що не вислизнуло від погляду Річарда.

— Гаразд, — зітхнула Кара, — загальний сенс ми, здається, вловили.

Чандален, що уважно слухав розповідь, нарешті заговорив:

— Але ж ти не віриш в це, Мати-сповідниця? Ти віриш тому, що сказав Зедд, що це не ці посланці смерті?

Келен, перш ніж відповісти, подивилася Річарду в очі і м'яко сказала:

— Пояснення Зедда багато в чому схожі, і його версія з тим же успіхом пояснює те, що сталося, і не менш вірна. Але суттєва різниця між ними в тому, за словами Зедда, що коли ми доберемося до Ейдіндріла, то зможемо покінчити з цією бідою. Я змушена визнати, що вважаю правим Зедда. Я не вірю, що це шими.

— Мені б дуже хотілося, щоб це було так — правда хотілося б, — тому що тоді, діставшись до Ейдіндріла, ми змогли б цьому протистояти, — вимовив Річард. — Але це шими. Я думаю, Зедд просто хотів прибрати нас подалі від небезпеки, поки він буде намагатися знайти спосіб відправити шимів назад в Підземний світ.