Морлі простягнув пляшку. Напитися як слід вдасться лише пізно вночі, але ковтнути разок-другий можна і зараз. Несан зробив пристойний ковток. І миттєво закашлявся, мимоволі виплюнувши більшу частину.

— Казав же тобі, що воно міцне! — Розсміявся Морлі. Несан витер рукавом мокре підборіддя.

— Ти був правий. Де ти це роздобув? Відмінна випивка! — Несан ніколи ще нічого такого міцного не пив. Напій дер горлянку. Наскільки йому доводилося чути, якщо спиртне ось так пробирає, значить дійсно гарне. Говорили, що якщо доведется коли-небудь таке спробувати, він буде повним ідіотом, якщо відмовиться. Несан знову закашлявся. Горло дерло жахливо. Морлі нахилився ближче:

— Хтось із важливих панів велів віднести це назад. Заявив, що це помиї. Всі вони намагаються показати себе один перед одним. Піт, чашник, прибіг назад на кухню і залишив пляшку на столі. Коли він схопив іншу і помчав нагору, я, поки ніхто не бачив, поцупив цю і сховав за пазуху.

Несан звик пити все, що вдавалося поцупити. Він допивав майже порожні графини і пляшки, збирав недопиті залишки з келихів. Але ніколи ще йому не попадалася така відмінна випивка, як ця.

Морлі підштовхнув пляшку до його губ. Несан набагато більш обережно сьорбнув ще й проковтнув, примудрившись не поперхнутися. У шлунку забушував вогонь. Морлі схвально кивнув, Несан з таємною гордістю посміхнувся.

З відкритих вікон на галереї долинали сміх і голоси присутніх в очікуванні бенкету.

Несан почав відчувати дію спиртного. Пізніше, коли вони з Морлі закінчать з прибиранням, можна буде напитися грунтовно.

Несан потер руки, що покрилися мурашками. Музика, що доносилися з вікон, привела його в дивний стан. Музика завжди так впливала на нього, що йому здавалося, ніби він може встати і зробити щось. Що саме — Несан не розумів, але знав: щось дуже значне.

Морлі простягнув руку. Несан передав пляшку і поспостерігав, як з кожним ковтком кадик у Морлі ходить вгору-вниз. Музика звучала все голосніше, все швидше. І викликала тремтіння.

За спиною Морлі Несан побачив, як стежкою до них наближається чиясь висока постать. Людина йшла цілеспрямовано, не як на прогулянці, а по якійсь справі. У жовтому світлі, що лилося з вікна, блиснуло срібло піхов. І тут Несан упізнав цю благородну поставу і риси.

Далтон Кемпбелл. Прямує прямо до них.

Несан ткнув Морлі ліктем у бік і встав. Піднявся, обсмикнув туніку. Всі груди були залиті вином, яке він вихлюпнув, закашлявшись. Він швидко пригладив волосся. Знову ткнув ногою Морлі і рухом пальців руки звелів підніматися.

Далтон Кемпбелл обійшов стіг і попрямував прямо до них. Здавалося, високий андерець прекрасно знає, куди йти. Несан з Морлі, коли їм вдавалося вкрасти яке-небудь спиртне і втекти, ніколи нікому не казали, куди йдуть.

— Несан, Морлі! — Гукнув Далтон Кемпбелл.

— Добрий вечір, майстер Кемпбелл, — сказав Несан, вітально піднімаючи руку.

Він подумав, що в яскравому світлі, що ллється з вікон, не так вже важко розгледіти, що тут відбувається. У всякому разі, він чудово бачив, як Морлі ховає за спину пляшку. Напевно, помічник міністра побачив з вікна, як вони йдуть до дровітні.

— Добрий вечір, майстер Кемпбелл, — привітався і Морлі.

Далтон Кемпбелл оглянув обох, як прискіпливий сержант новобранців. А потім простягнув руку.

— Можна мені?

Морлі, скривившись, витягнув з-за спини пляшку і простягнув андерцю.

— Ми… Це…

Далтон Кемпбелл зробив здоровенний ковток.

— Ух! — Видихнув він, повертаючи пляшку Морлі. — Вам пощастило, що ви роздобули повну пляшку відмінного вина. — Він заклав руки за спину. — Сподіваюся, я нічому не завадив?

Несан з Морлі, приголомшені тим, що Далтон Кемпбелл пив з їх пляшки, а ще більше — тим, що він повернув її назад, відчайдушно замотали головами.

— Ні, пане, майстер Кемпбелл, — зумів видавити Морлі.

— Ну що ж, гаразд — відповів Кемпбелл. — Я вас шукав. У мене тут виникли деякі складнощі.

— Складнощі, майстер Кемпбелл? — Ледь нахилившись ближче і знизивши голос, перепитав Несан. — Не можемо ми чимось допомогти?

Кемпбелл пильно подивився в очі Несану, потім — Морлі.

— Ну, взагалі кажучи, так. Саме тому я вас і шукав. Розумієте, яка штука, я тут подумав, що можливо, вам обом сподобається думка отримати шанс проявити себе. І ви захочете продемонструвати, що у вас дійсно мається те, що я в вас розгледів. Я міг би й сам зайнятися цим ділом, але мені подумалося, що, можливо, ви захочете скористатися нагодою і довести, що ви чогось варті.

Несан раптом відчув себе так, ніби самі добрі духи запитали у нього, чи хоче він зробити щось хороше.

Морлі поставив пляшку і розправив плечі, як солдат по стійці «струнко».

— Так, майстер Кемпбелл, я, безумовно, хочу скористатися такою можливістю.

Несан, в свою чергу, набрав поважного вигляду.

— Я теж, майстер Кемпбелл. Ви тільки скажіть, що потрібно зробити, а ми вже постараємося довести вам, що ми чоловіки, які готові взяти на себе відповідальність.

— Добре… Дуже добре, — відповів андерець, пильно вивчаючи обох. Трохи помовчавши, він продовжив. — Це важливо. Дуже важливо. Я думав доручити це комусь іншому, більш досвідченому, але в кінцевому підсумку вирішив дати вам шанс. Доведіть, що ви гідні довіри.

— Все, що завгодно, майстер Кемпбелл! — Гаряче відповів Несан, ні трохи не покрививши душею. — Ви тільки скажіть, що потрібно.

Несан аж тремтів від захвату: нарешті йому випала можливість проявити себе в очах Далтона Кемпбелла. Здавалося, сама музика наповнює його бажанням зробити щось важливе.

— Суверен нездоровий, — повідомив Кемпбелл.

— Це жахливо, — відповів Морлі.

— Нам дуже шкода, — додав Несан.

— Так, як це не сумно, але він уже старий. А міністр Шанбор як і раніше молодий і повний сил. Він безсумнівно буде обраний Сувереном, і цей день вже не за горами. Більшість Директорів приїхали сюди, щоб обговорити це тут — справи, пов'язані з успадкуванням титулу Суверена. Провести деякі дослідження, скажімо так, поки у них є така можливість. Вони хочуть уточнити деякі факти стосовно міністра. Хочуть трохи краще дізнатися його характер, зрозуміти, що він за чоловік. Упевнитися, чи гідний він їх підтримки.

Несан скоса глянув на Морлі і побачив, що той не зводить широко розкритих очей з помічника міністра. Несан повірити не міг, що чує настільки важливі новини з вуст такої високопоставленої людини. Врешті-решт адже вони всього-навсього хакенці! І раптом сам помічник міністра, андерець, і високопоставлений андерець! — Розповідає їм про такі важливі справи.

— Дяка Творцю, — прошепотів Несан. — Нарешті наш міністр отримає визнання, якого заслуговує!

— Так, — з трохи дивною інтонацією протягнув Кемпбелл. — Коротше, справа в тому, що є люди, охочі перешкодити міністру стати Сувереном. Ці люди мають намір нашкодити міністру.

— Зашкодити? — Перепитав здивований Морлі.

— Саме. Ви обоє пам'ятаєте, як вас вчили, що Суверена необхідно захищати, і все, що робиться на захист Суверена — чеснота?

— Так, пане, — відповів Морлі.

— Так, пане, — луною повторив Несан. — А оскільки міністр буде Сувереном, то і його слід захищати точно так само.

— Відмінно, Несан.

Несан просяяв від гордості. І пошкодував, що від випитого досить важко фокусувати погляд.

— Ми хотіли б допомогти, майстер Кемпбелл, — заявив Морлі. — Ми хочемо довести вам, що чогось варті. Ми готові.

— Так, пане, ми готові, — підтримав Несан.

— Ну, тоді я вам обом, так і бути, надам шанс. Якщо впораєтеся і будете тримати язик за зубами, незважаючи ні на що — тобто до гробової дошки, — Я буду задоволений, що моя віра в вас виявилася виправданою.

— До гробової дошки, — кивнув Несан. — Так, пане, ми впораємося.

Несан почув дивний металевий звук, і з жахом відчув, що йому в горло впирається вістря меча.

— Але якщо хоч один з вас не виправдає моєї довіри, я буду дуже розчарований, тому що через це міністр опиниться в небезпеці. Вам ясно? Я не дозволю людям, яким довіряю, підводити мене. Підводити майбутнього Суверена. Обом ясно?