Незважаючи на перший успіх, сили були надто нерівні: богунці мали застарілу учбову стрілецьку зброю часів українсько-румунської віцни і обмаль боєприпасів; у шістнадцятилітніх дітей не було бойового досвіду, але вони, зупинивши броньовану колону, не відступили, а по-хлоп'ячому азартно втяглися в затяжний бій. Оговтавшись, муравйовці викликали допомогу — штурмові гелікоптери «Казань-57», які скинули контейнери з напалмом і алюмінієвою пудрою і спалили юних захисників Києва.

У тому бою загинув коханий Олі Гудими, командир сотні УРА Максим Боровик.

Гайдук набагато пізніше дізнався про цей нерівний бій. Ворога не вдалося зупинити біля стін Києва.

Поки Гайдук, Палій, Невінчаний організовували зачистку території аеропорту від бойовиків, виведення з ладу навігаційної апаратури та допомагали Фатхуліну і його людям, диспетчерам та іншим добровільним помічникам втекти, користуючись безладом, атакуюча група з дев'яти бойових «черепах» Орди здійснила посадку в Києві: дві «черепахи» — на Батиєвій горі, дві — в Печерській Лаврі, три — на футбольному полі стадіону «Динамо», в результаті чого були блискавично захоплені урядові будинки. Одна «черепаха» сіла на Михайлівській площі, біля «чорного дирижабля» ГЕПРУ, і одна — на площі Перемоги, щоб перекрити рух на захід і підготуватися до атаки на комплекс будинків посольства Конфедерації.

Коли о п'ятий годині ранку першого серпня Гайдук і його бійці ледве пробилися з лівого берега через Південний триярусний міст і виїхали на набережну Дніпра, над якою тихо сходило сумне сонце ранньої осені, над головними будинками міста вже були вивішені білі з чорними зірками прапори Чорної Орди і червоні з чорним півмісяцем і чорними зірками прапори визвольних військ євразійського Степу...

Синій електромобіль Гайдука і Невінчаного, проїхавши через Поділ, стрімко помчав порожніми вулицями у бік Куренівки.

90.

1 серпня 2077 р.

До народів Києво-Дніпровської території

Спільне звернення

Голови Верховного Директорату В. Клинкевича

Головнокомандуючого Об'єднаними визвольними силами Чорної Орди генерала армії Мохамад-бека

Дорогі співгромадяни, брати і сестри!

Попереднє керівництво довело Територію та народи, що її населяють, до повної руїни, пішовши на злочинне руйнування основ економічного і політичного життя, зважившись на підтримку самовбивчих процесів, спрямованих на розпалювання міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі.

У цей трагічний час вам простягають руку допомоги брати, що прийшли з безмежного євразійського Степу під прапорами свободи, рівності всіх людей і економічного процвітання.

Об'єднані визвольні сили Чорної Орди несуть народам Території порядок і стабільність, спокій і мир, особисте процвітання і колективну відповідальність за скоєні протиправні вчинки.

Воїни Чорної Орди разом з силами правопорядку Києво-Дніпровської території, розвиваючи віковічні традиції дружби наших народів, скріплені спільно пролитою кров'ю, сповнені рішучості перетворити цю частину Євразії на зону безпеки і застерігають хрестоносців усіляких мастей — юдо-ліберальних, юдо-християнських і сіоністських агресорів на Заході — проти порушення нейтралітету колишнього геополітичного утворення під назвою Україна.

Віднині всі народи цього неіснуючого утворення об'єднуються в єдиній братській сім'ї Чорної Орди.

Брати і сестри,

Надавайте допомогу славним воїнам Об'єднаних визвольних сил у наведенні порядку і дисципліни на вашій землі. Боріться з саботажниками і диверсантами, провокаторами з числа мерзенних запроданців — українсько-американських націоналістів.

Відновлюйте роботу промисловості і виробництво сільгоспродуктів, не допускайте розкрадання природних ресурсів, зміцнюйте правопорядок і ефективність праці.

Треба покласти край усім виявам анархії та егоїзму і зрозуміти, що вищою свободою є колективна підпорядкованість всемогутній вертикалі влади від Чингіз-Сарая до Києва.

Ми переконані, що новий євразійський порядок буде підтриманий всіма здоровими елементами. З метою реалізації нашої програми оголошуємо про організацію таких гуманітарних заходів:

1. На всій території Києво-Дніпровського улусу (дивись карту з точно окресленими кордонами) запроваджується комендантський час з 20.00 за Чингіз-Сарайським середньоєвропейським часом.

2. Забороняються будь-які збори, демонстрації, мітинги, пікети, що можуть порушити права громадян на спокій і тишу.

3. У спеціально визначених пунктах оцінки демографічної ситуації (ПОЦДЕС), відкритих при місцевих відділеннях поліції з 3-го по 15 серпня ц.р., проводиться реєстрація всіх громадян віком з 10 до 80 років. При собі мати документи, що засвідчують національність, релігійну приналежність, статеву орієнтацію, партійність, освіту, дані про національність батьків та дідів.

4. З метою покращення стану здоров'я населення улусу, заборонити продаж алкоголю, включно з пивом, та свиного сала з підвищеним вмістом холестеролу.

5. Заборонити громадянам жіночої статі виходити на балкони в трусах і ліфчиках чи без них.

6. Дозволити чоловічому населенню улусу віком від 15 до 80 років мати кожному до чотирьох дружин віком від 13 до 65 років.

7. Провести мобілізацію до складу Об'єднаних визвольних сил Чорної Орди обмеженого контингенту (за планом) чоловіків Улусу, віком від 16 до 40 років, згідно з їх військовою кваліфікацією.

Невиконання будь-якого пункту гуманітарних заходів карається смертю. Відповідальність за реалізацію вищезазначених заходів покласти на Маршала юриспруденції Крейду І.О. та командира карального корпусу яничар генерал-лейтенанта Алі Акбара Пєрєвєрзєва.

Голова Верховного Директорату В. Клинкевич

Генерал армії Мохамад-бек

91.

Завдяки шифрам, збереженим Боженою, Гайдуку вдалося відновити дію інформаційної системи, встановленої на супутнику ВІРУ Січ-77. Суть цієї системи полягала в тому, що кожен офіцер ВІРУ міг увійти в розвідувальну мережу з номера своєї електронної пошти і передати інформацію будь-кому з користувачів мережею без небезпеки для себе і для колег: місцезнаходження як сендера Е-меседжу, так і ресівера залишалося невідомим для тих, хто намагався захопити контроль над Інтернетом. Через супутник було розповсюджено ряд повідомлень та закликів до тисяч офіцерів розвідки і контррозвідки з метою встановити, чи бажають вони взяти участь у боротьбі з окупантами. Звичайно, такі повідомлення потрапляли і до зрадників, людей Крейди, до потенційних агентів Орди. Але ці люди, оголошуючи своє бажання приєднатися до військового крила Фронту Визволення України (ФВУ), не знали, куди йдуть їх відповіді, де перебуває центр ФВУ, хто його очолює. І головне — вони не знали, що кожна відповідь, щира чи брехлива, аналізується, співставляється з базою персональних даних і вводиться в одну з чисельних горизонтальних мереж, на чолі яких стоять перевірені офіцери, які вирішують, чи може людина взяти участь в русі опору.

Було створено два штаби — один назовні зони окупації, в Чабанах, на території колишнього інституту садівництва, і другий — на Черепановій горі, усередині Києва, під трибунами стадіону імені В. Банникова. До ФВУ одним з перших зголосився начальник ескадрильї розвідувальних дронів ВІРУ класу «Ластівка» і «Яструб», літне поле яких розміщувалося в Ново-Біличах, поза межами зони окупації.

Гайдук, невиспаний після нічного бою в Борисполі, неголений і роздратований, сидів у бетонному, прохолодному навіть у таку спеку приміщенні стадіону на Лабораторному провулку. Це був колишній центр охорони, цінність якого полягала в наявності добре організованої системи камер зовнішнього спостереження. Підземний коридор вів до паркінгу, де стояв «Форд-Скорпіон». Роздратування Гайдука посилилось, коли на моніторах охорони побачив, як молоді парубки в темно-червоних спортивних костюмах почали тренування й весело перекидалися м'ячами, які фосфорично світилися на сонці. Все, що відбувалося на полі, здалося Гайдуку безглуздим, хоча в глибині душі він відчував заздрість до цих добре тренованих йолопів, які не розуміють, що означає цей день для них, для Києва, для світу.