Влизько Олекса

Влизько Олекса (UK)

Средняя оценка: 10 (1)
Пол: мужской
Язык страницы автора: Украинский
Дата рождения: 04 (17) лютого 1908
Место рождения: Боровьонка, Крестецький повіт, Новгородська губернія, Російська імперія
Дата смерти: 14 грудня 1934 (26 років)
Место смерти: Київ, Київська область, УСРР, СРСР
Годы творчества: 1925–1934
ID автора: 121634
Просмотров книг
за день: 5
за неделю: 8
за месяц: 88
за год: 921
за все время: 12294

Оле́кса Фе́дорович Влизько́ — український поетпрозаїк. Жертва сталінського терору.

Олекса Федорович Влизько – талановитий український поет та дотепний прозаїк (автор оповідань та нарисів). Йому, жертві сталінських репресій, судилося прожити лише 26 років. Проте він залишив помітний слід в українській літературі.Олекса Влизько – один із найяскравіших представників революційного романтизму в українській поезії 20-30-х рр. ХХ ст. Поет завжди намагався жити на рівні великої мрії, працювати в літературі по новому, по-ударному. Він тільки тоді давав свій твір на суд читачеві, коли був переконаний, що це справді поезія.

Олекса Влизько народився 4 (17 за старим стилем) лютого 1908 р. на станції Боровьонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломником. 1917 року родина переїхала на батьківщину діда — в село Сигнаївка Звенигородського повіту Київської губернії (нині — Шполянський район Черкаської області). У 1919 — в с. Станіславчик, далі в с. Лебедин. Хлопець ходив до школи в Лебедині. Життєва доля Олекси склалася драматично. Тринадцятилітнім, після захворювання на скарлатину і тяжких ускладнень, він став глухим. Незрима стіна відгородила його од людських голосів, од усіх звуків життя.

Ще з малих літ Олекса вражав усіх начитаністю і гострою пам’яттю. Тож не дивно, що він легко вступив на мовно-літературний факультет Київського інституту народної освіти (на базі Державного університету ім. Т.Г. Шевченка). Саме на той час припадають і перші його літературні спроби. О. Влизько почав писати вірші російською мовою, згодом складав їх українською мовою за словником. У 1926 р., уже набувши певних знань, створив вірне «За всіх скажу».

Швидко змужнів його талант. Легко й невимушено ввійшов у літературу Олекса Влизько. Ввійшов трохи екстравагантним і водночас романтично замріяним. Світлий пафос, молодеча безжурність, надлишок нерозтрачених душевних сил відзначають автора книжки «За всіх скажу». Ця тоненька книжечка з’явилася навесні 1927 р. і стала подією в молодій українській радянській поезії. Динамізм думки, вибухова енергія почуття проймають кожен її рядок; кожен вірш – мов сторінка своєрідного ліричного щоденника, з якого постає яскравий духовний автопортрет поета гранично відритої душі й щирого слова.

Влизько енергійний, гарячковитий і в житті, і в творчості – подекуди схильний і до містифікацій. Так, одного дня до редакцій кількох газет надійшли телеграми, в яких сповіщалося про загибель Олекси Влизька (потонув у Дніпрі за невідомих обставин). Як стверджують у своїх спогадах Л. Первомайський та приятель Влизька журналіст Л. Пом’янський, то була витівка самого поета. Йому доконче хотілося знати, чого варта книжка «За всіх скажу», так би мовити, «з погляду вічності». За цим, м’яко кажучи, легковажним вчинком – справді серйозні мотиви, бажання побачити себе очима інших.

Поривчастий, бурхливо емоційний, Влизько постійно у роз’їздах. Він – один з небагатьох українських письменників, що їздили до Німеччини. Після цієї поїздки з’явилися численні репортажі й дорожні нариси, а також вірші, зібрані в книжку „Hoch, Deutschland”. Він зарекомендував себе справжнім репортером – спостережливим на характерні соціальні деталі, здатним на широкі узагальнення.На час виходу першої збірки поезій О.Влизько належав до літературного угрупування «Молодняк», куди входили Л. Первомайський, П. Усенко, Т. Масенко, Є. Фомін та ін. Своєю творчістю, і своїм неординарним життям, поет надзвичайно імпонував українським футуристам. У 30-х рр. він переважає особливе творче піднесення: пише вірші, прозу, публіцистику, перекладає. Одна за одною з’являються його книжки: «Живу, працюю» (1930), «Рейс» (1930), «Книга балад2 (1930), «П’ятий корабель» (1933), «Мій друг Дон-Жуан» (1934).

Чехословацький дослідник творчості Влизька Орест Зілинський писав про цей період у літературній біографії поета: «Весь його шлях, усі зусилля спрямовані після першої збірки до все нових заперечень того, що вже здобуту, до іронічного зниження всього в собі й навколо себе… Отой гарячковитий неспокій Влизька, можливо, знищив його як визначного поета, але розкрив у ньому трагічного речника нездійсненних, навіть до кінця не усвідомлених перспектив поезії, що їх заглушувала епоха, яка не хотіла розуміти повсякчасного права поезії на круті й виняткові шляхи…».

Проте всього за якихось п’ять-шість років безслідно розвіявся оптимізм поета, зник його енергійний, вольовий порив. Причини цієї разючої метаморфози, думається треба шукати в тому, що відбувалося у нашому суспільстві на початку 30-х рр. Сталінізм, остаточно зміцнивши свої позиції, приступив до винищення народу. На Україну хвиля за хвилею накочувалися «оргзаходи», після яких зникали сотні людей. Процеси над «ворогами народу», колективізація, голод, знову процеси… – така «аура», звичайно, не була сприятливою для розвитку літератури взагалі і молодого таланту Влизька зокрема.

В його віршах з’являлося дедалі більше болісних рефлексів і неусвідомлених тривог. З поезій зникла романтика, не було вже в ній тієї одухотвореності, що так пристрасно звучала зі сторінок збірки «За всіх скажу».

О. Влизько, на жаль, не встиг реалізувати всі свої творчі задуми. Так, він готував всі свої поезії до видавництва «Література і мистцецтво» 1934 р. Поет включив шість віршів, написаних ще 1926 р., та «Пісню про колгоспне зерно» до неопублікованої збірки з багатозначною назвою «Пісня, якої не вбити!» для масової бібліотеки. О. Влизько відчував на собі жорстку тінь безпідставного звинувачення, втіливши його в образ підступної ночі.

Влизька розстріляли у грудні 1934 р. Ім’я поета зникло з літератури аж до початку шістдесятих, коли народові поверталися тисячі імен невинних жертв кривавого терору.

Олекса Влизько – талант, який, по суті, лише почав розкриватися, так багато обіцяючи. Можна тільки здогадуватися, скільки було йому посильно зробити в літературі, уявляти ті книжки, які він міг би написати, з болем і подивом замислюватися над цим коротким, але напрочуд яскравим літературним шляхом. Це – біографія справжнього поета, відданого сина свого народу. Без таких біографій всі наші уявлення про літературу, її історію і про сам час були б вельми схематичними і катастрофічно вбогими. 

Написанные книги
Заголовок Оценка Добавлена Жанры Серии Язык Издана Написана

Автомати

0 (0) 0 11 июня 2017 17:09 Советская классическая проза 2 Поїзди йдуть на Берлін #0005 UK 1930

Акційне т-во Фрідріх Круп в Есені

0 (0) 0 26 июня 2017 03:39 Сатира, Советская классическая проза 7 Поїзди йдуть на Берлін #0007 UK 1930

Ваш труп зі Шпре

0 (0) 0 2 июня 2017 10:18 Советская классическая проза 1 Поїзди йдуть на Берлін #0003 UK 1930

Вибрані поезії

0 (0) 0 14 мая 2017 11:43 Поэзия 0 UK 1963

Гарматний марш

0 (0) 0 10 июля 2017 12:06 Поэзия 0 UK 1931

Експериментальний депутат

0 (0) 0 11 мая 2017 11:40 Юмористическая проза, Рассказ 4 З часопису "Нова ґенерація" 1927-1930 UK 1927

За всіх скажу

0 (0) 0 31 июля 2017 13:47 Поэзия 0 UK 1927

Золоті рядки української поезії. Розстріляне Відродження

10.0 (1) 0 14 мая 2017 11:34 Поэзия 0 UK 2008

Історія закордонного пашпорту

0 (0) 0 18 мая 2017 05:27 Советская классическая проза, Юмористическая проза 3 Поїзди йдуть на Берлін #0001 UK 1930

Книга балад

0 (0) 0 9 сентября 2017 09:51 Поэзия 0 UK 1930

Мій друг Дон-Жуан

0 (0) 0 14 мая 2017 12:01 Поэзия 0 UK 1934

Моє ударне

0 (0) 0 14 мая 2017 12:12 Поэзия 0 UK 1931

Негри, карти, аперитиви

0 (0) 0 19 июня 2017 07:25 Советская классическая проза 2 Поїзди йдуть на Берлін #0006 UK 1930

Поезії

0 (0) 0 14 мая 2017 12:28 Поэзия 0 UK 1927

Поїзди йдуть на Берлін (збірка)

0 (0) 0 2 июля 2017 09:27 Советская классическая проза, Сатира 15 Поїзди йдуть на Берлін #0008 UK 1930

Притони

0 (0) 0 29 мая 2017 10:47 Советская классическая проза, Сатира 3 Поїзди йдуть на Берлін #0002 UK 1930

Рейс

0 (0) 0 14 мая 2017 12:22 Поэзия 0 UK 1930

Розстріляне відродження. Антологія 1917-1933

0 (0) 0 1 октября 2017 05:16 Поэзия, Советская классическая проза, Драматургия 0 UK 1959

Серце і вогонь

0 (0) 0 14 мая 2017 11:53 Поэзия 0 UK 1942

Спорт у Берліні

0 (0) 0 7 июня 2017 11:48 Сатира, Советская классическая проза 3 Поїзди йдуть на Берлін #0004 UK 1930