Кафизма №17
[Алилуя.]
1 Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.
2 Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.
3 Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.
4 Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.
5 О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!
6 Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.
7 Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.
8 Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.
9 Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.
10 Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.
11 Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.
12 Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.
13 Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.
14 Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.
15 Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.
16 Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.
17 Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.
18 Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.
19 Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.
20 Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.
21 Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.
22 Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.
23 Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.
24 Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.
25 В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.
26 Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.
27 Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.
28 Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.
29 Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.
30 Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.
31 Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.
32 Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.
33 Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.
34 Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.
35 Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.
36 Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.
37 Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.
38 Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.
39 Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.
40 Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.
41 І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.
42 І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.
43 Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.
44 Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.
45 Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.
46 Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.
47 Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.
48 Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.
49 Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.
50 Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.
51 Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.
52 Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.
53 Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.
54 Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.
55 Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.
56 Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.
57 Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.
58 Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.
59 Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.
60 Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.
61 Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.
62 Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.
63 Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.
64 Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.
65 Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.
66 Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.
67 Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.
68 Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.
69 Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.
70 Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.
71 Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.
72 Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.
Слава…
73 Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.
74 Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.
75 Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.
76 Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.
77 Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.
78 Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.
79 Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.