25 Істина Моя і милість Моя з ним, і ім’ям Моїм піднесеться сила його.
26 І покладу на море руку його і на ріки — правицю його.
27 І буде він звати Мене: “Ти Отець мій і Бог мій, твердиня спасіння мого.”
28 І я первенця піднесу Мого високо, вище царів землі.
29 Навіки збережу йому милість Мою, і завіт Мій вірний йому.
30 І продовжу навіки рід його, і престіл його — як дні неба.
31 А якщо сини його покинуть закон Мій і не будуть ходити за заповідями Моїми,
32 якщо зневажать устави Мої і повелінь моїх не збережуть,
33 то Я з жезлом прийду на беззаконня їх і з тяжкою карою — на неправду їх.
34 Милості ж Моєї не відійму від нього й не переміню правди Моєї,
35 не зламаю завіту Мого і не зміню того, що вийшло з уст Моїх.
36 Один раз клявся Я святістю Моєю і не скажу неправду Давиду.
37 Насіння його перебуватиме повіки, і престіл його — як сонце переді Мною,
38 як місяць, так буде він стояти вічно. Свідок на небесах певний”.
39 А ось тепер Ти відкинув, занедбав і прогнівався на помазаника Твого.
40 Зневажив завіт Твій з рабом Твоїм і скинув на землю вінець його.
41 Ти зруйнував навкруги мури його і твердині його обернув на руїну.
42 Грабують його всі, хто проходить шляхом, став він посміховиськом у сусідів своїх.
43 Ти підніс правицю супротивників його, порадував усіх ворогів його.
44 Ти обернув назад вістря меча його і не підкріпив його в бою.
45 Відібрав славу його і престіл його повалив на землю.
46 Ти вкоротив дні влади його і вкрив його соромом.
47 Доки ж, Господи, будеш відвертати від нас лице Твоє, доки буде палати над нами гнів Твій?
48 Спом’яни, який вік мій. Хіба не на марне Ти створив усіх синів людських?
49 Хто з людей пожив і не зазнав смерти? Хто визволив душу свою від руки пекла?
50 Де давні милості Твої, Господи, що ними клявся Ти Давидові в істині Твоїй?
51 Згадай, Господи, наругу над слугами Твоїми, яку я ношу в серці своїм від сильніших народів.
52 Від ворогів Твоїх, Господи, що знеславлюють ім’я помазаника Твого.
53 Благословен Господь навіки. Амінь, амінь.
Слава…
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
1-2 Господи! Пристановищем нашим був Ти з роду в рід.
3 Перше, ніж з’явилися гори і створилися Земля і Вселенна, — од віку й до віку Ти єси.
4 Ти повертаєш людину у тління і кажеш: “Верніться, сини людські!”
5 Бо тисяча літ перед очима Твоїми — як день учорашній, що пройшов, як сторожа нічна.
6 Ти, наче повінню, зносиш їх. Вони як сон, як трава, що зранку зеленіє й цвіте, а ввечері опадає, в’яне й сохне.
7 Бо ми в страху від гніву Твого, і від ярости Твоєї ми в тривозі.
8 Ти поклав перед Собою беззаконня наші і таємне наше перед світлом лиця Твого.
9 Всі дні наші минають у гніві Твоїм, і роки наші щезають, як мрії.
10 Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби: час швидко минає, і ми зникаємо.
11 Хто знає силу гніву Твого, щоб страхом перед Тобою виміряти ярість Твою?
12 Навчи нас так обчисляти дні наші, щоб ми придбали серце мудре.
13 Повернися, Господи, доки ж? Змилосердься над слугами Твоїми.
14 Наповни нас вранці милістю Твоєю, Господи, і зрадіємо та звеселимось.
15 Звесели нас у всі дні наші — за ті дні, коли Ти смиряв нас, за літа, коли ми бачили зло.
16 І подивись на рабів Твоїх і на діла Твої і навчи синів їх.
17 І нехай буде милість Господа Бога нашого на нас. Діла рук наших виправ і в ділах рук наших допомагай нам.
Хвалебна пісня Давида (у євреїв не надписаний) .
1 Хто живе під охороною Всевишнього, той під покровом Бога Небесного оселиться.
2 Каже він до Господа: “Ти пристановище і захист мій, Бог мій, і я уповаю на Тебе”.
3 Він спасе тебе від сіті ловця і від пошести згубної.
4 Плечима Своїми Він захистить тебе, і під тінню крил Його ти надійно спочиватимеш. Обороною тобі буде правда Його.
5 Не побоїшся страху вночі, ані стріли, що летить удень.
6 А ні пошести, що ходить у темряві, ані напасти духа зла опівдні.
7 Впаде біля тебе тисяча, і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.
8 Тільки очима твоїми будеш дивитися і помсту над беззаконними бачити.
9 Бо ти сказав: “Господь — надія моя”, і Всевишнього ти обрав за оборонця собі.
10 Отже, не прийде до тебе лихо, і пошесть не наблизиться до оселі твоєї.
11 Бо Він ангелам Своїм звелить, щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.
12 На руках вони понесуть тебе, щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.
13 На гаспида й василиска ти наступатимеш і потопчеш лева й змія.
14 Бо каже Господь: “За те, що він поклав надію на Мене, Я визволю його і захищу його, бо він знає ім’я Моє.
15 Буде кликати Мене, Я почую його; буду з ним у скорботі, визволю його і прославлю його.
16 Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння Моє”.
Слава…
Після 12-ї кафизми Трисвяте.
І тропарі, глас 7.
Господи, Ти прийняв сльози Петра і блудниці, Ти й митаря виправдав, що зітхнув з глибини душі. Тому й я в покаянні припадаю до Тебе й молю: зглянься й на мене, Спасе, і помилуй мене.
Слава..
Прийми мене, Господи, як митаря, і, як блудницю, очисти мене, Владико; як хананеянку, помилуй з великої Твоєї милости.
І нині..
Мати Світла, благословенна Богородице, моли Христа Бога, щоб засяяв душам нашим великою Своєю милістю.
Господи, помилуй (40 разів ).
Господи Боже мій! Єдиний благий і чоловіколюбний, єдиний милостивий і лагідний, єдиний істинний і праведний, єдиний щедрий і милосердний, Боже наш! Нехай найде на мене, грішного і нікчемного раба Твого, сила Твоя і нехай укріпить мене Євангелієм Божественного вчення Твого! Владико, Чоловіколюбче любомилосердний! Просвіти моє тіло й очисти мене від усякої злоби й гріховности. Збережи мене в чистоті й непорочності від усякого дійства диявольского. Даруй мені за Твоєю милістю вчення Твоє розуміти, про Тебе думати, за Твоїми заповідями жити, Твого гніву боятися і чинити тільки угодне Тобі до останнього мого зітхання. Збережи милосердям Твоїм мою душу і тіло, розум і думки і весь мій тілесний храм від супротивної спокуси, Господи, мій Господи! Покрий мене милосердям Твоїм і не покинь мене, негідного раба Твого, бо Ти захисник мій, Господи, і про Тебе пісня моя завжди. І Тобі возсилаю славу, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.