Раптом над горизонтом з боку Круглика вони помiтили яскраву зiрку, що швидко прокреслювала небо.

"Невже -- Мiнiмакс?!" -- блискавкою майнула у дiтей думка, i вони мiцно схопилися за руки.

А зiрка пiднялася до Чумацького Шляху, пригальмувала свiй рух -i раптом почала кружляти серед iнших зiрок.

-- Дивися! -- вигукнув Олег, усе зрозумiвши. -- Зiрка щось пише!

Затамувавши подих, брат i сестра широко розкритими очима уважно стежили за рухами зiрки.

Ось з'явилася лiтера "Я"...

За нею -- лiтери "ПО"...

А тодi, вже швидше, -- "ВЕРНУСЬ"...

Олег та Лiзка скрикнули вiд радостi i щосили замахали руками.

А зiрка спалахнула ще яскравiше, наче побачила їх, i широкими -на пiвнеба! -- рухами виписала останнє слово:

МIНIМАКС!

А тодi зникла у таємничих глибинах космосу...