2017

Моє життя видається таким далеким від життя тієї людини, яка писала новорічні обітниці 12 місяців тому. Невтримно боляче дивитися на повні сподівань слова минулого року. Де б я зараз була, якби ми з Оскаром зачали дитину з першої чи другої спроби? Штовхала б візочка Брюсселем? Чи була б я щасливою? Уся ця картина надто далека від реальності мого життя, щоб її уявляти.

Зрештою, досить оглядатися назад. Час дивитись уперед.

1. Час визначитись із житлом. Мені цього літа виповнюється 30 — стара вже для того, щоб винаймати кімнату в чужій квартирі.

2. Робота. Нічого не маю проти своєї теперішньої роботи, але вона якась заяложена. Мені вистачає на сплату рахунків — саме на це й вистачає, але наразі не думаю, що цього достатньо. Я топчуся на одному місці. Дійсно, отак можу підбити підсумок усьому своєму нинішньому життю. Дивно: здавалося б, після потрясіння від розлучення стабільність роботи була б бажаною. Але насправді вона справляє зворотний ефект. Хочеться підкинути в повітря гадальну колоду та поглянути, як карта ляже. Я товчу воду в ступі, а волію пливти сама.

Ось. Такі мої рішення на наступний рік — в одному слові.

3. Пливти.