Тайлер втомлено всміхається.

— Так, — вимовляє він. — Давайте так і зробимо.

— Як скажеш, — каже йому Джек.

Дейл обережно розвертає авто у дворі й прямує до початку дороги, коли Тай скрикує:

— Дивіться! Дивіться всі! Вони йдуть!

Дейл зупиняється, дивиться в дзеркало заднього виду і шепоче:

— О, чорт. Присвята Богородиця. — Він припарковує поліцейське авто і виходить із нього. Вони всі виходять, озираючись на Чорний Дім. Він досі має звичайну форму, проте магія ще не зовсім зникла. Десь двері — можливо, в підвалі, чи спальні, чи в брудній і занедбаній, але абсолютно звичайній кухні — залишились відчиненими. По цей бік — Кулі Кантрі, по-інший, Конґе-роуд, на якій димиться щойно зруйнована Велика Комбінація і Дін-та.

Бджоли вилітають на ґанок Чорного Дому. Бджоли і діти, яких вони ведуть, виходять групками, сміючись, плачучи, тримаючись за руки. Якусь мить Джек Сойєр уявляє тварин, які залишали Ноїв ковчег після повені.

— Свята Маріє, Матір Божа, — шепоче знову Дейл.

Подвір’я заповнюється дітьми, які сміються, плачуть і бурмочуть.

Джек підходить до Шнобеля, який провертається до нього з сяючою посмішкою.

— Діти вийшли, і ми можемо зачинити двері, — каже Джек. — Назавжди.

— Я знаю, що робити, — каже Шнобель.

— Здається, в тебе є чудова ідея?

— Ну, — каже Шнобель, — скажімо так. — Якщо ти пообіцяєш, я маю на увазі справді пообіцяєш не ставити дурнуватих запитань і не згадувати про це пізніше, то сьогодні до півночі я знайду спосіб вигадати дещо ефективне.

— Що? Динаміт?

— Ну, я тебе прошу, — каже Шнобель. — Хіба я не сказав ефективного?

— Ти маєш на увазі?..

Шнобель посміхається, і його очі звужуються.

— Я радий, що ти на моєму боці, — каже Джек, — зустрінемося раніше від півночі на дорозі. Нам доведеться прокрастись, але не думаю, що з цим будуть проблеми.

— Безперечно, адже, коли ми виходили, не було ніяких проблем, — каже Шнобель.

Док поплескує Дейла по плечу.

— Капітане, сподіваюсь, у цьому куточку світу знайдуться хороші організації охорони дітей. Думаю, вони тобі знадобляться.

— Святі… — Дейл переводить перелякані очі на Джека. — Що мені робити?

Джек посміхається.

— Думаю, тобі краще подзвонити… як Сара їх називає? Кольоровий загін?

В очах Дейла з’являється проблиск надії. Чи, можливо, це зароджується тріумф. Джон П. Реддінґ з ФБР, офіцери Перрі Браун і Джеффрі Блек з поліції штату Вісконсин. Він уявляє обличчя цієї трійки, коли вони зіткнуться з середньовічним дитячим Хрестовим походом в західній частині штату Вісконсин. Уявляє Діккенсові стоси паперів, які неодмінно спричинить така нечувана подія. Це займе в них близько кількох місяців, а то й років. Можливо, навіть спричинить нервові зриви. Безумовно, це відверне їхню увагу від начальника поліції Френч Лендінґа Дейла Ґілбертсона.

— Джеку, — каже він. — Що конкретно ти пропонуєш?

— Грубо кажучи, — каже Джек, — я пропоную, щоб вони виконали всю важку роботу, а лаври залишились тобі. Як тобі таке?

Дейл задумується.

— Дуже навіть чесно, — каже він. — Що скажеш на те, щоб відвезти цього малого до його батька і обох їх до Ардена, щоб він побачився з матір’ю?

— Добре, — каже Джек. — Але як би мені хотілося, щоб Генрі теж був тут.

— Так само, як і мені, — каже Дейл і сідає за кермо.

За мить вони вже їдуть по дорозі.

— А як щодо тих усіх дітей, — запитує Тай, дивлячись крізь заднє вікно. — Ви збираєтесь їх просто залишити тут?

— Я зателефоную в поліцію штату Вісконсин, щойно ми виїдемо на шосе, — каже Дейл. — Думаю, вони виїдуть негайно, чи не так, хлопці? Як і агенти ФБР, звичайно.

— Так, — промовляє Шнобель.

— Неодмінно, — говорить Док.

— Відмінний адміністративний дзвінок, — повідомляє Джек і садить Тайлера собі на коліна. — Зовсім скоро в них усе буде гаразд, — каже він на вухо хлопчику. — Вони бачили набагато гірше, ніж Вісконсин.

Давайте пронесемось легеньким вітерцем повз вікно водія і поспостерігаємо за ними — чотирма хоробрими чоловіками і однією хороброю дитиною, яка вже ніколи не буде такою юною (чи такою наївною) знову. За ними, тепер уже не шкідливий і не магічний, двір Чорного Дому ожив великою кількість дітей з брудними обличчями і широкими від здивування очима. Англійською тут говорять меншість, а більшість говорять мовою настільки заплутаною, що це буде головоломкою найкращих лінгвістів у світі не один рік. Це початок світової сенсації (уже цього тижня на обкладинці «Таймс» буде напис: «Диво-діти, які з’явилися нізвідки») і, як Дейл уже здогадався, бюрократичного кошмару.

Проте вони в безпеці. І наші хлопці теж. Вони всі повернулися цілі і неушкоджені, хоча ми цього, звичайно, не очікували, адже більшість таких завдань вимагають як мінімум однієї жертви. Якою зазвичай буває другорядний персонаж, такий, як Док, наприклад. Добре все те, що добре закінчується. І це може бути закінченням, якщо хочете. Жоден із тих писак, які завели вас так далеко, не заперечуватиме. Якщо ж ви вирішите продовжити, то не кажіть, що вас не попереджали: те, що відбуватиметься далі, вам може не сподобатись.

ХХХХХ ДАДЖ РЕПОРТ ХХХХХ

НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛКУ ПОЛІЦІЇ ФРЕНЧ ЛЕНДІНҐ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ СКАСУВАТИ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЮ, ПОСИЛАЮЧИСЬ НА ПІДТРИМКУ МІСЦЕВИХ ЧИНОВНИКІВ, ДЖЕРЕЛА ПІДТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО ТАМ БУДЕ ПРИСУТНІЙ ЗНАМЕНИТИЙ КОП ІЗ ЛОС-АНДЖЕЛЕСА; ФБР І ПОЛІЦІЯ ШТАТУ ВІСКОНСИН, ВИСЛОВЛЮЮТЬ СИЛЬНЕ НЕСХВАЛЕННЯ

* * Ексклюзив * *

Один із них Тайлер Маршалл, сам із Френч Лендінґа. Інший — Джозелла Ракін — з маленького села Бетінґ у південній частині Англії. Третій — з Багдада. Загалом сімнадцятеро так званих диво-дітей, яких ідентифікували протягом тижня з того часу, як їх знайшли, коли вони йшли звичайним шосе (Шосе-35) у західному Вісконсині.

Але ці 17 — це лише верхівка айсберга.

Джерела, наближені до розслідувань об’єднаних ФБР і штату поліції Вісконсин (а тепер і ЦРУ?) розповідають «Дадж Репорт», що дітей є щонайменше 750, це набагато більше, ніж повідомлялось засобами масової інформації. Хто вони? Хто викрав їх і куди? Як вони опинились у місті Френч Лендінґу, вимученому серійним убивцею (тепер, як відомо, покійним) протягом останніх тижнів? Яку роль відіграв Джек Сойєр, детектив з Лос-Анджелеса, який, будучи на піку слави, в 31-річному віці пішов у відставку? І хто відповідальний за потужний вибух, який зруйнував таємниче житло в лісі? Вочевидь, центр справи Рибака.

На деякі з цих питань можна буде почути відповідь завтра в парку Ла Фоллетт у Френч Лендінґу, коли начальник відділку поліції Дейл Ґілбертсон проводитиме прес-конференцію. Його давній друг Джек Сойєр вважає, що він самотужки розкрив справу Рибака, і також стоятиме на подіумі поруч з ним. Також будуть присутні два помічники — Арманд Сент-Пір і Реджинальд Амберсон, які брали участь у рятувальній місії протягом останніх тижнів.

Прес-конференція пройде під сильні — можна навіть сказати різкі — заперечення цільової групи представників ФБР і поліції штату Вісконсин, очолюваної агентом ФБР Джоном П. Реддінгом і детективом поліції штату Вісконсин Джеффрі Блеком. «Вони [керівники цільової групи] вірять, що це не що інше, як остання спроба з боку Ґілбертсона зберегти свою роботу», — як повідомили джерела. «Він усе зіпсував, але, на його ж щастя, в нього є друг, який багато знає про піар».

Місцеві чиновники Френч Лендінґа співають іншої. «Це літо було жахливим для мешканців Френч Лендінґа», — каже міський скарбник Бет Варен. «Начальник Ґілбертсон хоче переконати людей, що жах закінчився. А якщо, між іншим, він зможе нам дати кілька відповідей з приводу дітей, то це тільки на краще».