- Що каже твоя чуйка? - запитала я його.

- Мовчить, як могила.

- Хм, а як з приводу інженерної точки зору?

- Якось буде - універсальний інтерфейс.  Будемо сподіватися обійтися без фоллоуапт. - з такою безбашеною посмішкою відказав він.

- Тоді вперед. Ну, що юнак ведіть нас до дверей свого пекла.

- А що мені робити? - задав запитання він.

- Дочекатися на нас. - пробурмотіла я.

- А якщо там справді щось є? - пожувавши нижню губу запитав він.

- Чел, ти справді чекаєш нечистої сили? - зловісним голос запитав Міх.

- Так, всяке може бути. - обережно відказав хлопчина. - Світ існує задовго до нас.

- Ваші пізнання про світ мене неймовірно радують. Та ми свій вибір зробили. - і я пішла перша до стіни, в якій до нашого приходу зробили дірку.