— Именем всемогущественной Темной Энергии, что повелевает миром, возлагаю на вас, Ваше Величество, многотрудные обязанности главы Киево-Днепровской Державы и благословляю все ваши государственные будущие деяния. Объединимся в совместной молитве во имя торжества четырех Свобод, которые принесут вашей территории мир и благоденствие. Объявляю вас высшим иерархом церкви Христовой Смерти, ее Верховным магистром, и смиренно слагаю с себя сан магистра, передавая его вам.

Сансизбаєв скинув з себе червону мантію й накинув її на плечі Клинкевича. Потім повісив на шию Його Величності великий золотий знак «Т».

— Надеюсь, — продовжив о. Калерій, на круглому монгольському обличчі якого не було жодного волоска, — что вы, Ваше величество, объединяя в одной особе духовную и светскую власть, возглавите борьбу с иудо-христианской ересью и вымыслом о воскресении Христа из мертвых и поведете ваш народ по пути истины. Также надеюсь, что вашими трудами вознесена будет в стольном русском граде Киеве величественная могила-мавзолей, где будет покоиться бренное тело Христа, не-Бога, но лишь раввина из Назарета. Помолимся, братья и сестры, дабы сбылись наши упования.

Христос умер, ищите истину в себе!

Він та його почет приклали долоні правої руки до чола і завмерли на хвилину. Це був жест смертохристів, що прийшов на зміну традиції осіняти себе хрестом. Він означав, що людині треба спиратися лише на розум, на тверезий розрахунок, а не на серце чи душу.

Клинкевич повторив цей жест і підвівся з колін. Борисогліб Чикирисов підніс до нього блюдо з Євангелієм і попросив покласти праву руку на чорну книжку.

— Повторяйте за мной, — сказав Сансизбаєв. — Перед лицом всемогущественной Темной, правящей миром Энергии, клянусь...

Клинкевич повторяв слово до слова. «Сірий Князь повинен бути тут, — подумав Гайдук. — Він десь зовсім близько. Він і його бригадири сидять у цьому залі, і на очах мільйонів людей знищують древню країну. Але, може, вона сама себе знищує, втративши волю до життя? » Раптом відчув гидкий, нудотний запах щурів у камері, згадав, як вовтузилися навколо щурячої мамки малі пацючки, перевертаючись на спину і показуючи світлу шерсть на підбрюшші.

—...клянусь, — вів далі Сансизбаєв, — действовать сообразно интересам великого евроазиатского единения народов, сложившегося в ходе тысячелетней совместной истории, и способствовать развитию управляемой мною территории.

Мертва тиша стояла в залі. Гайдукові здалося, що всім, хто був присутній на церемонії, ввели парамнезии, і що почався колективний параліч, який викличе колективну смерть.

І в цю хвилину в залі пролунав свист, і якісь молоді голоси з дальньої трибуни вигукнули:

— Ганьба! Смерть зрадникам! Слава Україні!

Одразу сотня людей в світло-сірих костюмах, наче спринтери, що почули постріл стартового пістолета, кинулися до трибуни, де завирувала коротка бійка, й дуже швидко все затихло. Через хвилину верхні лавки на трибуні вже зяяли пусткою. Неприємний епізод не справив, здавалося, жодного враження на тих, хто був на сцені, і, звичайно, не потрапив на екрани телевізорів, бо інавгурація транслювалася з запізненням на п'ять хвилин від реального ходу подій: у режисерів був час відредагувати зображення і звук.

І все ж Гайдукові здалося, що зникла запрограмована психотехнологами аура таємничої величі дійства, все стало трохи метушливішим і прозаїчнішим. Сансизбаєв і його зграя топталися на сцені, не знаючи, що робити далі. Маршал Крейда, поспішаючи й плутаючи слова, прочитав акт про обрання Клинкевича дев'ятнадцятим президентом України, викликавши в глядачів хвилю сумнівів й здогадок; було зрозуміло, що Клинкевич — не гетьман. Але ким він є насправді? Королем — бо звертаються до нього «ваша величність»? Канцлером? Начальником території? Чи— як щойно оголосив Крейда — все ж таки президентом України?

У п'ятому ряду партеру, де сиділи відомі конституціалісти, правознавці та юристи, одразу розпочалися суперечки щодо визначення місця Клинкевича у владній системі України.

Край суперечкам поклав голос Швайки:

— До слова запрошується Дев'ятнадцятий президент Києво-Дніпровської держави, Лідер народів території Україна, Великий Магістр церкви Христової Смерті, Його Величність Вітольд-Ярополк Клинкевич!

До оздобленої золотом трибуни легкою спортивною ходою наблизився новий лідер країни й уважно глянув на прозорі екрани-суфлери — чи є на них текст інавгураційної промови, написаної особисто ним, Вітольдом Клинкевичем, невдовзі після вбивства гетьмана Махуна. Ніякому Никифору Саливону з його сопливою сентиментальною риторикою не можна було доручити цю історичну справу. Текст був схвалений самим Князем.

— Вітаю народи Києво-Дніпровської Держави зі святом демократії і свободи.

Клакери з задніх рядів партеру привітали цю заяву гучною овацією, вигуками «Слава!»

— Як верховний головнокомандувач, вітаю доблесні збройні сили та сили правопорядку з новим етапом внутрішньої консолідації та зміцнення обороноспроможності країни!

Тепер чорно-синьо-зелено-коричневі шеренги військових і жандармських начальників бурхливо відреагували на ці слова.

— Вітаю всіх одновірців і єдинодумців, всіх братів і сестер церкви Христової Смерті, які молилися за мене, звертаючись до всемогутньої Темної Енергії, що править світом, аби дарувала мені перемогу!

Він приклав долоню правої руки до чола й витримав хвилину мовчання, після чого продовжив:

— Але доволі тішитися перемогами народовладдя і рожевими ілюзіями благополуччя, які розцвіли пишним цвітом за попереднього керівництва. Треба відверто визнати, що політика попереднього керівництва поставила країну на край прірви. Соціальна демагогія, популізм, пустопорожні обіцянки, лицемірство у внутрішній і зовнішній політиці призвели до нестабільності в державі й різкого падіння її міжнародного авторитету. Слід визнати, — тут голос Клинкевича наблизився до драматичних модуляцій голосу Швайки, — що спроба створення Української військово-козацької федеративної держави повністю провалилася, а сам проект виявився архаїчним і не відповідає реаліям XXI століття. Військові адміністрації виявилися неспроможними ефективно управляти цивільним суспільством і перетворилися на розплідники корупції та кумівства. Зростає потенціал зневіри народу до держави та її лідерів.

Гайдук не вірив своїм вухам: це були ЙОГО слова з таємної «Доповідної записки», підготовленої для гетьмана Махуна у червні. Гетьман, повертаючи «Доповідну», поклявся, що, крім нього, ніхто не читав цього тексту.

— У державі насаджувався примітивний хуторянський націоналізм провінційного гатунку, прищеплювалися архаїчні традиції, які не відповідають євразійському духу нашої історії, — вів далі Клинкевич. — Тому я, даною мені Всемогутньою Темною Енергією та виборцями владою, приймаю наступні рішення, викладені у Декреті номер один, підписаному мною сьогодні.

Перше: віднині країну іменувати Києво-Дніпровською державою (територією), уникаючи слів «Україна», «український» як таких, що принижують нашу національну гордість, оскільки означають зневажливе поняття «окраїна», узбіччя, маргінес.

Друге: державний синьо-жовтий прапор доповнюється великою чорною зіркою посередині — цим символом євразійської спільноти, до якої належить наша держава.

На сцену повільно спустився новий державний прапор території, збагачений чорним декоративним елементом — знаком Антихриста — перевернутою п'ятикутною зіркою.

— Третє, — зачитував декрет Клинкевич. — Державний герб — золотий тризуб князя Володимира — доповнюється чорною зіркою.

Четверте. З федеративної держава перетворюється на унітарну. Це робиться з метою досягнення більшої вертикальної керованості територіями і поліпшення фіскальної політики.

П'яте. Негайно ліквідується п'ятипалатний Сейм і Сенат, усі колишні депутати цього неефективного, зненавидженого народом органу з цієї хвилини втрачають свої привілегії та імунітет. Нові вибори до Народних Зборів (парламенту) держави будуть призначені моїм окремим декретом у березні 2078 року.