ІГНАТЕНКО Андрій Левкович (? с. Щербанівка — 1960-ті, с. Щербанівка). Повстанець отамана Зеленого.

ІГНАТЕНКО Трохим Іванович (1881, с. Щербанівка — 1933, с. Щербанівка). Гармаш Дніпровської повстанської дивізії. Георгіївський кавалер. Помер від голоду.

ІГНАТУША Василь Павлович (1898, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТУША Іван Павлович (1906, м-ко Трипілля — 29.04.1938).

Сприяв повстанцям отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТУША Степан Павлович (1900/1905, м-ко Трипілля — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ІГНАТУША Павло Федорович (1885, м-ко Трипілля — 29.04.1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КАБАНЕЦЬ Василь Григорович (1895, с. Красна Слобідка — 1938).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КАГАРЛИЦЬКИЙ. Курінний Черняхівського куреня Дніпровської повстанської дивізії, згодом 2-ї Київської повстанської селянської дивізії. Курінь нараховував 300 — 400 козаків.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Кирило Антонович. Повстанець отамана Зеленого, можливо, курінний Дніпровської повстанської дивізії. Емігрував. У 1920-х рр. листувався із братом Филимоном.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Федось Гнатович (1897, с. Черняхів — 27.09.1937).

Повстанець отамана Зеленого, можливо, курінний Дніпровської повстанської дивізії. Батько письменника Миколи Кагарлицького. Тричі тікав з таборів — Біломорканалу, Байкало-Амурської магістралі та Соловків.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Филимон Антонович (1886, с. Черняхів — 16.07.1929). Повстанець отамана Зеленого, можливо, курінний Дніпровської повстанської дивізії. Арештований 17 квітня 1929 р. Колегією ОҐПУ 8 липня 1929 р. засуджений до розстрілу.

КАРПЕНКО Т. (? с. Стайки Київського пов. — 1923). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КАЧАНЕНКО Антон Тарасович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КАЧАНЕНКО Зосим Тарасович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КЛИМЕНКО Антон Давидович (1899, с. Красна Слобідка — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Бригадир столярної бригади. Розстріляний.

КОВАЛЕНКО Іван Федорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОВАЛЕНКО Лука Федорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОВАЛЕНКО Михайло Овер’янович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОЛЕСАН Олександр Васильович (? с. Щербанівка — 1938). Учасник Визвольного руху у лавах Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

КОЛЕСАН Кіндрат Дмитрович (? с. Щербанівка — 1938). Учасник Визвольного руху у лавах Дніпровської повстанської дивізії. Розстріляний.

КОЛІСНИК Андрій Григорович (1898, м-ко Трипілля — 1941?). Повстанець отамана Зеленого.

Не повернувся з Другої світової війни.

КОЛІСНИК Оврам Григорович (? м-ко Трипілля — 1919?). Прапорщик російської армії. Під час Світової війни за хоробрість був нагороджений Георгіївським хрестом. Старшина Дніпровської повстанської дивізії. Загинув у бою. Брат Андрія Григоровича Колісника, зятя Одарки Терпило (сестри отамана) та батька Надії Андріївни Колісник (онуки Одарки Терпило).

КОЛІСНИК Трохим. Комендант запілля отамана Зеленого. Отаман партизанського загону ім. отамана Зеленого (1921).

КОНОНЕНКО Василь Йовхимович (Юхимович). Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОНЬКО Сергій Іванович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

КОНЬКО Т. І. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КОНЬКО Федось Іванович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р. Репресований у 1930-х роках.

КОР’ЯН Максим Микитович (1881, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КОСАР Павло Григорович (1898, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1937 року засуджений на 10 р. неволі.

КОСИНКА (СТРІЛЕЦЬ) Григорій Михайлович (29.11.1899, с. Щербанівка Трипільської вол. Київського пов. Київської губ., тепер Обухівського р-ну Київської обл. — 15.12.1934). Учасник Визвольного руху в лавах Дніпровської повстанської дивізії (працівник штабу), письменник. Змалку наймитував, працював на Григорівській цукроварні, служив канцеляристом. У 1919 — 1922 рр. навчався в Київському інституті народної освіти. 1919 року в газеті “Боротьба” з’явилось перше оповідання Косинки “На буряки”. В 1920-х рр. працював у редакції газети “Вісті Київського губревкому”, журналах “Нова Громада” та “Всесвіт", директором харківського і київського радіокомітетів. Належав до літературних об’єднань АСПИС (1923 — 1924), “Ланка” і “Марс”. Проза Косинки відзначається правдивістю і гостротою життєвих конфліктів. У творах змальовуються події Визвольної боротьби 1917 — 1920-х років. Офіційна совєтська критика звинувачувала його у сповідуванні “куркульської ідеології” та націоналізмі.

В листопаді 1934 р. арештований. Проходив по судовій справі разом з письменниками Антоном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, Олексою Влизьком, Дмитром Фальківським. Під час судового процесу у грудні 1934 р. звинувачений у приналежності до терористичної організації і засуджений до розстрілу. Реабілітований 19 жовтня 1957 р. Автор збірок оповідань: “На золотих богів” (1922), “Заквітчаний сон” (1923), “Мати” (1925), “За ворітьми” (1925), “В житах” (1926), “Політика” (1927), “Вибрані оповідання” (1928, 1929), “Циркуль” (1930), “Змовини” (1933), “Серце” (1933), “Гармонія” (1933) та ін.

КОЧУБЕЙ Григорій Петрович. Козак Халеп’янської пішої сотні Дніпровської повстанської дивізії. Учасник бою в Халеп’ї 28 червня 1919 р.

Арештований 23 квітня 1938 р.

КОЧУБЕЙ Олексій Прохорович. Повстанець отамана Зеленого з Халеп’я. Репресований у 1930-х роках.

КРАВЕЦЬ Федось Олексійович (1897 — ?). Начальник обухівського гарнізону, підпорядкованого отаманові Зеленому; військове звання — прапорщик російської армії. 1917 року закінчив Саратовське юнкерське училище. У повстанському русі з 1918 року. Учасник антигетьманського повстання. Учасник боїв проти більшовиків під Васильковом. Арештований 1937 року. “Трійка” засудила його до 10 років виправних таборів. З ув’язнення не повернувся.

КРАВЧЕНКО Микола Миколайович (1894, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Робітник. Розстріляний.

КРАВЧЕНКО Микола Романович (1879, м-ко Трипілля — 1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КРАВЧЕНКО Петро Трохимович (1900, м-ко Трипілля — ?). Повстанець отамана Зеленого. 1937 року засуджений на 10 р. неволі. Не повернувся.

КРЕЗУБ Семен Макарович. Повстанець отамана Зеленого із с. Гудимівка (тепер Перше Травня).

КУЛЬБАЧНИЙ Степан Кузьмович (1902, м-ко Трипілля — 29.04.1938). Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

КУПРІЄНКО Василь Іванович (1902? с. Гребені Київського пов. — кін. 1940-х, с. Гребені). Старшина Дніпровської повстанської дивізії.

Репресований. Похований ус. Гребені.

КУХАРЕНКО Павло Федорович (1894, с. Красна Слобідка — 1937).

Повстанець отамана Зеленого. Розстріляний.

ЛАВРІНЕНКО Гаврило Макарович (1895, с. Халеп’я — 25.10.1937). Військовий і громадський діяч; писар Халеп’янської пішої сотні та штабу Дніпровської повстанської дивізії, голова халеп’янської “Просвіти” (з 1921 р.), учитель халеп’янської школи, бригадир колгоспу “Жовтень”. Син Макара Юхимовича Лавріненка, члена Української соціал-демократичної партії, пізніше партії есерів, репресованого 1907 року. Гаврило Лавріненко брав участь у боях, під час одного з яких був поранений у голову. Учасник рейду отамана Зеленого на Умань. Здібний організатор і агітатор. Арештований 1937 року. Охарактеризований слідством як “запеклий націоналіст”. Обвинувачувався в участі в “політбанді Зеленого”, “трипільській трагедії”, зв’язках “с расстрелянным террористом “Косынка”.