– А чи не краще, шановне товариство, йому доточити ноги, адже такий рідкісний експонат треба в музеї тримати, щоб ним всі жінки любувались.

ЯКІ ГУБИ СТАРШІ?

Професор медінститута запитує студентку:

– Скажіть, будь-ласка. які губи старші, нижні чи верхні?

Студентка подумала і відповіла:

– Верхні.

– А чому ви так думаєте?

– А тому, що у верхніх є зуби, а в нижніх нема. Друге, верхні губи з бородою, а в нижніх бороди нема. І третє, верхні губи ще тільки вчора соску смоктали...

ВІВЦЯ І БАРАНИ

Вівця зробила аборт. Лось подарував їй шубу. Вовк подарував лівчик /він у цьому мав досвід/. Ведмідь подарував килим. Баран подарував квіти «сірень», бо думав, що у жінки мігрень.

Мораль цеї байки така:

– Є ще й досі на світі такі барани, що дарують квіти в день аборта для жони.

ХІБА ТРИ ГРИВНІ ГРОШІ?

Запитує подруга в подруги:

– Валю, ти Миколі віддалась по любові, чи за гроші?

– Ай, Катерино, ти хоч не смійся. Хіба три... гривні гроші?

10.10.1980 р.

МИ З ТІМУРОВСЬКОЇ КОМАНДИ

Йде бабуся, а назустріч хлопчики – піонери:

– А ну, бабусю, знімай штани.

– Та що ж ви, шиночки, хіба вам не хватає молоденьких?

– Знімай!– тобі говорять.

Діватися було нікуди, зняла бабуся штани, зігнулась, стала і жде. А вони до неї:

– А тепер, бабусю, на тобі нові штани, а старі викинь. Ми з Тімуровської команди.

НАВІЩО ТОДІ ЖИТИ?

Приймають одного кандидата в члени партії і запитують:

– Ви п’єте?

– П’ю.

– Але ж ви знаєте, що партійним неможна.

– Покину.

– А палите?

– Палю.

– Але ж у партії не можна.

– Перестану.

– Жінок любите?

– Люблю.

– Але ж партійним заборонено,– відповів парторг. І тут же задає ще одне питання.– А якщо вам накажуть померти за Батьківщину?

– Зроблю це з задоволенням.

Парторг подивився на хлопця з подивом, похитав головою і говорить:– Ви впевнені в тому, що говорите?

– Звісно А ви ще й вагаєтесь?

– Цікаво, чому?

– Бо якщо не пити, не палити, не любити, то ж нахрена його і жити?

ЗОЛОТА РИБКА І ДВА СУСІДИ

Пішли якось два сусіди, які вічно ворогували між собою, на рибалку. Посідали, закинули вудочки і один що не закине вудочку – так і рибка, а другий як не старається – а ні жодної. Аж раптом витягує золоту. Рибка проситься:

– Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за те виконаю любі твої три бажання.

– Ні,– вперся чоловік рогом,– не відпущу і баста.

Уже і сусід почав умовляти сусіда, щоб той змилувався над рибкою і відпустив, але все марно.

– Я тобі,– сказав сусід,– своїх три рибки дам – тільки відпусти ти її. Одним словом, умовили чоловіка і той, нарешті, відпустив. А коли рибка відпливла від берега, то говорить:

– А тепер, за те, що ви мене відпустили – я виконаю три ваші бажання, але одному – два, а другому тільки одне. Так, яке твоє бажання, – до того що спіймав?

– Ага, якщо я скажу, що хочу «Волгу», то мені буде одна, а йому – дві,– думає сусід. А хрена він не хоче – подумав про себе чоловік і голосно зареготів:

– Зроби так, щоб у мене лишилось одне яйце… Ходить і радується, що в сусіда не буде ні жодного. От як буває, коли в людей розуму бракує і перемагає чорна заздрість замість доброти.

Пам’ятайте про це, пани добродії, бо чорна заздрість розїдає душу, як іржа залізо, губить нашу Україну, позорить нашу націю, а людей робить ворогами. І про це ніколи не забувайте, бо сила нації в її солідарності, в її взаємоповазі.

ТРИ ПЕНСІОНЕРИ

Якось зустрілись три давніх приятелі і перший з них говорить:

– Ось скоро Новий рік. Давайте по старій традиції зустрінемо його в мене. Я приготую бутерброди і дещо до них.

– Добре!– сказав другий,– а я приведу дівчаток... як в старі добрі часи.

– Ну що ж,– сказав третій. – В такому випадку я приведу хлопчиків.

ЩОБ НЕ КАРКАЛА

Ворона тримала сир, аж прийшла Лисиця і хвалиться:

– А я в партію поступила.

Ворона в цей час каркнула і сир випав. Лисиця схопила той сир і до Ворони:

– Ото будеш знать, як на партію каркать.

А МИ ЩЕ БАЛУЄМОСЬ...

Зустрілись якось старі приятелі і один до одного:

– Ну і як, Миколо, ти ще з своєю... балуєшся?

– Ні.

– А ти?

– А я балуюсь.

– І як же ти балуєшся?

– Дуже просто. Полягаєм. А ранком, як просипаємось, а в хаті холодно, то жінка бере і піднімає мій кінець, а потім відпускає.

Якщо впаде на мою сторону – то я іду грубку топити, а якщо на її сторону – то вона іде грубку топити.

БАГАТОЖОНСТВО

Якось в Союз по обміну досвідом прибув один іноземець.

Парторг повів його на виробництво, познайомив з виробничим процесом, а потім запросив до себе в гості. Дома, крім господаря, не було нікого і іноземець запитує:

– Скажіть, будь– ласка, Петре, а хто вам прибирає квартиру?

– Жінка.

– А хто дітей виховує?

– Жінка.

– А хто ж це вам приготував такий смачний обід?

– Жінка.

Тут якраз з роботи і жінка прийшла. Петро до іноземця:

– Знайомтесь, Джоне, моя дружина з роботи прийшла.

– А де решта дружин?

– Яка решта? В мене одна дружина.

– Одна і це все встигає?А я думав, що у вас багатожонство.

1.6.1980 р.

ПРО БОЖЕВІЛЬНИХ

В будинок для божевільних /по простому – дурдом/, прибула група лікарів – експертів, щоб комісувати тих хворих, які подають надію на виздоровлення, тобто – порозумнішали. Ідуть вони та й ідуть, аж дивляться, як один хотів попісять з п’ятого поверху, а коли помітив делегацію, як тут же почав утікать. Ну думають – цей, певно, порозумнішав і всі пішли за ним. Догнали. Питають:

– Чому ти втік і не став пісять?

– Еге, нема дурних. Щоб за струю мене з п’ятого поверху стягнули.

Ідуть далі, аж дивляться, один з басейна за чуприну тягне другого. Ну, думають,– цей явно порозумнішав. Приходять, дивляться, аж той другий, якого він витяг з бассейна – уже вісить на крючку.

– Це ти його на крючку підвісив?– питають того, що порозумнішав.

– Я.

– А навіщо?

– Щоб висох.

Ідуть далі, аж дивляться, стоять два здоровані, а третій сидить. І один з тих що стоїть, держить над головою сидячого – цвях, а третій приготовився кувалдою забить той цв’ях сидячому у голову. Але, як тільки той, що тримає кувалду – розмахнеться, як той що тримає цвяха – руку забирає. Ну, думають, цей уже справді порозумнішав. Приходять. Запитують:

– Чому ви забрали руку з цвяхом, як той розмахнувся кувалдою?

– А раптом він промахнеться і вліпить мене кувалдою по руці.

Роздосадована медкомісія так і пішла ні з чим. Підійшли ще до одного божевільного, що сидів біля грубки і запитують:

– Ну от скажи, Сидоров, якби ми тебе комісували, тобто, виписали додому, щоб ти робив?

– Женився б.

О, цей, мабуть, порозумнішав і запитують далі:

– Ну, а якби женився, то щоб потім робив?

– А потім я б з жінкою ліг спати.

– Молодець, ну а далі щоб ти з нею робив?

– Зняв би з неї труси.

– Це ж геніально, а далі що?

– А далі я б з трусів повитягував гуми і ними гонив би мух, щоб спати не заважали.

НУ ФРАЄР!

Один чоловік вирішив розлучитись з дружиною. Йде суд.

Суддя й запитує в чоловіка:

– Пане Сушицький, розкажіть, чому ви вирішили розлучитись із своєю дружиною?

– Бо вона мене не влаштовує.

Із зали голоси:

– О, фраєр! Ви тільки подивіться на нього! Всю Дарницю влаштовує, а його,– бачите,– ні!