Але коли цей же чоловік зателефонував втретє, в неї нерви не витримали і вона вирішила розповісти все чоловікові. Чоловік їй порадив, що якщо цей телефонний хуліган затефонує і ще раз, то скажи, що є і назнач йому побачення, але тоді як я буду дома.

Невдовзі чує знову той же настирливий невгамовний голос:

– Галина Іванівна.

– Так, Галина Іванівна.

– Скажіть, будь-ласка, а у вас пе-квіточка є?

– Є...

– А коли з вами можна зустрітись?

– Та хоч і сьогодні.

– А в котрій годині?

– В будь-який для вас зручний час.

– Тоді давайте о сьомій вечора.

– Вважайте, що домовились.

Жінка тут же повідомила чоловіку. Той схопив монтировку, і причаївся за дверима. Аж ось і довгожданий стук в двері. Жінка відкрила, аж дивиться перед нею стоїть з виду надто симпатичний інтелігентний чоловік, який привітався до неї надто чемно і запитує:

– Ви Галина Василівна?

– Так, я Галина Василівна.

– А, скажіть будь-ласка, у вас пе – квіточка є?

– Є.

– Так чому ваш чоловік ходить до моєї дружини?

8.7.1969 р.

А Я – ТАКИЙ!

То якось кум запросили куму, щоб піти прогулятися лісом, а поскільки кума жила без чоловіка, то і погодилась. А коли зайшли в ліс, то вона і говорить до кума:

– Куме, ви мене трохи почекайте, а я піду ген за тим кущиком позасмагаю, а ви ж дивіться, не згвалтуйте мене.

Кум розправив вуси, ніби він і справді козак, і їй відповів:

– А я такий!...

Кума чекала кума, чекала, але бачить, що всі її сподівання марні, знову сіла на підводу і їдуть далі. Але ж кумі хочеться і вона знову до кума:

– А давайте і ще позасмагаємо. Ото бачите, кумчику, кущик що під дубочком, так ото я буду там. Тільки ж ви, дивіться, мене не того самого, ну ви розумієте мене?..

– А я такий,– знову вигукнув чоловік, і далі їдуть.

Дивиться і ліс вже кінчається. Вона і в третє йому те саме...

але Іван є Іван, вухами хлопає. Тут кума піднялась і до кума:

– Е, куме, якби я знала, що ви такий – то я б з вами і не поїхала в ліс.

ЖИВИЙ СУВЕНІРЧИК…

Якось із Росії в Париж приїхав товариш до товариша, і той, що з Росії, запитує в француза:

– А як у вас відносно шури-мури?

– Ніяких проблем. На любий смак. Ото бачиш Ейфелеву вежу, а навпроти стоять красунечки.

– Звісно бачу.

– А ти яких хочеш, дуже дорогих чи... звичайних?

– Давай по повній.

– Так от, тих, що в шляпочках, і в чобітках вище колін, бачиш?

– Бачу.

– Так ото якраз ті, про яких ти мрієш. Вони – дорожчі, але зате можуть і «сувенірчиком» нагородити.

– І що це таке?

– Це таке, що в нас сифілісом називається.

БУЛЬДОГ БЕРЕ СЛІД

Якось Абрам з Сарою пішли на пляж. А коли прийшли, то Сара спохватились, що забула взяти плавки. А повертаться їй за плавками не хотілось і вона до Абрама:

– А давай пошлемо нашого Джека.

Абрам тут же впер голову бульдога Сарі в спідницю і дав команду:

– Слід.

Побіг бульдог. Не пройшло і п’яти хвилин, як чують на пляжі шум, крик. Аж дивляться, а той бульдог тягне за штани якогось здоровенного грузина. Сара як глянула, так і обомліла.

2.2.1967 р.

СТУДЕНТ І ШАРФИК

Якось студент із студенткою пізнім вечором постукали до старенької бабусі у віконечко, щоб та пустила їх переночувати, так як додому було йти ще дуже далеченько. Бабуся виглянула через віконце і говорить:

– Я вас можу пустити, але в мене тільки одне ліжко.

– Дуже вам вдячні за вашу гостинність. Ми перегородимось одіялом і так переспимо. Так вони і зробили. А ранком подякували бабусі і пішли далі. А в цей час піднявся ураган, який із дівчини зірвав шарф і поніс через тин до сусіда в город. Студент кинувся за шарфиком і до дівчини:

– Я зараз перелізу через тин.

– Е, куди вже тобі перелізти через тин, коли ти не зміг перелізти, навіть, через одіяло?

22.3.1961 р.

ВАША ЖІНКА КРАЩА...

Якось директор одного заводу запитує в свого замісника:

– Ну як тобі наша нова секретарка?

– Та нічого собі, але ваша жінка краща.

Я НЕ ВАГІТНІЮ...

Одна молода жіночка шукала роботу. Прийшла у відділ кадрів одного підприємства і запитує:

– Чи не могли б ви мене взяти на роботу секретаркою?

Кадровик подивився на вродливу жіночку і запитує:

– Ви швидко друкуєте?

– Ні.

– Тоді, певно, ви досвідчена стенографістка?

– Ні.

– Тоді, що ж ви можете робити?

– Я не вагітнію.

СЕКРЕТАРКА І СЕКРЕТУТКИ

Приходить один чоловік у приймальню де було багато секретарок і звертається до першої:

– Скажіть, будь-ласка, де можна знайти вашого директора?

– Я не знаю.

Він до другої. Та теж не знає. Він до третьої, і третя не знає.

Потім дивиться, а в кінці кімнати сидить і ще одна така старенька- старенька жіночка. Він звертається до неї. Та йому відповіла. Тоді він і запитує в неї:

– А чому ви знаєте, де директор, а ті три не знають?

– Бо я – секретарка, а ті три – секретутки...

КІТ І КОРОВА

Іде якось Корова по селу, аж бачить Кіт іде. Вона до нього:

– Гай-гай, такий малий, а вже з вусами.

– Ай-ай,– замуркотів Кіт,– а ти така здорова, а ходиш без ліфчика.

ТИ ОПУСТИСЬ, АБО ПІДНІМИСЬ

Одружилась висока жінка з малим чоловіком, полягали спати і лежать. Жінка крутиться, їй хочеться, а він ні туди, ні сюди. Ото вона мовчала-мовчала, а потім і говорить до нього:

– Слухай, чоловіче, ти або піднімись – то будемо про щось говорити, або опустись – то будемо щось робити...

11.3.1960 р.

САМ ПРИЗНАВСЯ

То якось на Крайній Півночі археологи робили розкопки і викопали скелет мамонта. Довго думали – міркували, скільки років мамонту? Одна група вчених стверджувала, що мамонту дві з половиною тисячі років, а друга, що – три тисячі з половиною.

А поскільки виникла суперечка – то вирішили здати у міліцію на експертизу.

– Через скільки прийти за результатом?– запитали в начальника.

– Прийдіть, будь-ласка десь через деньків три – чотири.

Приходять. Вийшов міліціонер богатирського росту, морда аж до п’ят одвисає, кулаки, як у Жаботинського, весь у милі, пар з нього стовпом, всі кинулись до нього:

– Ну і скільки років мамонту?

– Три тисячі з половиною.

– А ви як узнали?

– Сам признався.

1976 р.

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ОРДЕН?

Одного єврея представили до нагороди і запитують:

– Що тобі краще дати 100 гривень, чи орден?

– А скільки коштує орден?

– П’ять крб.

– То давайте краще 95 крб і орден.

ПОКАЗОВИЙ ВИСТУП

Посилають Дуньку в Європу на конкурс проституток і наказують:

– Ти ж дивись, хоч не займи перше місце, а то скажуть, що в нас в Союзі тільки те й роблять, що б..твом займаються.

Поїхала Дунька. Не пройшло і двох тижднів, як приїзджає з двома великими валізами.

– Так яке місце зайняла?– питає секретар Дуньку?

– Третє.

– А це що в тебе за валізи?

– А це за показовий виступ.

МАШИНА ЗА ПЛЯШКИ

Жили-були по сусідству два сусіди, де один з них пив, а другий складав гроші на машину. Ото, кожен день, як проснуться, такі перегукуються між собою:

– То як, ти все п’єш?– питає Данило.

– П’ю, відповідає Грицько. –А ти все гроші складаєш на машину?

– Так!-відповідає Данило, – складаю.

І так кожен раз протягом декількох років один одному вони звітували і задавали одне і те ж питання, і так же само відповідали, аж поки якогось дня, вже першим до Данила Грицько заговорив: