Де ж вона та гордість, та звитяга,

Що громила вічно ворогів?

Де вона та сила і відвага

Що була від прадіда-дідів?

Україно матінко, рідненька,

Як це могло статися, скажи,

Та чи й справді ти така слабенька? –

Щоб над нами тішились жиди.

11.6.2013 р.

ПОЇХАВ ДЯДЬКО У МОСКВУ...

Ой, поїхав дядько з Києва в Москву

І залишив дядину в Києві одну?

Ну, а я все думаю, як вона живе,

Й хто ж її біднесеньку в Києві еге?

10.6.2013 р.

БОРОДА

Заіскрилась, засвітилась

У Дніпрі вода,

І від того її сяйва

Засріблилася вода.

10.6.2013 р.

ЯКЩО ТИ ЄВРЕЙ

Хто б тобі не гнав гусей,

Пам’ятай, що ти єврей,

Будь упевнений в собі,

Так, як справжні голубі.

В нас в сім’ї дурних немає,

І про це усі вже знають.

То ж люби – веселу, сиву,

Бо єврею все під силу.

Бо як в тебе будуть гроші

Зможеш і прим’єршу тоже.

1.7.2013 р.

БУЛИ ЧАСИ

Ну ж колись були часи

Як «Катюші» вили,

Як одного мужика

На сімох ділили.

І хоч вражі месершміти

Нас усіх бомбили,

А ми хрін на них ложили

І діток робили.

А тепер, коли побачив,

Як в нас дітки робляться?

То ж бомби свою ти фройлінг,

Може й їй захочеться?

А тепер, коли поглянув

На мою ти попу,

То хапай свій хрін у зуби

І валяй в Європу.

8.07.2013 р.

НА ДОРОЗІ ВІТЕР СВИЩЕ

На дорозі вітер свище,

Хата ходить ходуном,

– Чи далеко ще Ставище? –

Хтось питає за вікном.

22.7.2013 р.

ПІДНІМАЙСЯ

От до чого ж ти ледачий, –

Жінка мужа дістає,

Потім кажеш – яку стрінеш,

Що дружина не дає.

Піднімайся, вражий сину,

Скільки можна спать та спать?

Не піднімешся сьогодні? –

Піду іншого шукать.

Ой та ой, та ой я-яй,

Зорі з неба падають,

От пішли вже мужики,

Що й жінок не лапають.

8.07.2013 р.

ШОРТИКИ

Ой, до чого у дівчини

Та й гарненькі шортики,

Як з красою, що під ними

Хоч би день почовгаться.

Ой-йо-йой, та ой-йо-йой,

Що ж то воно робиться?

Ну чому б з красою тою

І не познайомиться?

9.7.2013 р.

ДІВЧИНКА З ХИТРИНКОЮ

Я б влюбився в цю дівчину,

Що стоїть з корзинкою,

Та, здається, що вона

Надто вже з хитринкою.

1.7.2013 р.

ДЕЦИБЕЛИ

Я пам’ятаю децибели,

Якими повнилась душа,

Як нас приймали в піонери,

А в нас ні жодного гроша.

1.7.2013 р.

ЩОБ ВИЙТИ ЗАМІЖ

Лесі

Якби й куди б ти не спішила,

Але завжди ти пам’ятай:

Старим не можна відмовляти

Навіть, якщо спішиш ти в рай.

Бо якщо будеш утікати? –

Не вийдеш заміж – мусиш знати.

– А я ще й не збираюсь заміж, –

Кивнула діду і пішла...

– А ти в подружки... запитала,

Як про це думає вона?

Отож, не кидайся словами,

І не біжи, як мишка в млин,

І треба, щоб завжди ти мала,

На всіх в запасі п’ять хвилин.

19.8.2013 р.

ЧОГО ТИ ХОТІЛА

Чого ти хотіла,

Того і добилась,

Замість, щоб радіти,

Ти пішла втопилась.

От і плавай з рибками,

Я чіпать не стану,

Ну хіба як в річці

З рибки – раком станеш?

9.7.2013 р.

НЕСПОКІЙНА СТАРІСТЬ

Постарів я, постарів,

Та чомусь не віриться,

Бо яку б я не зустрів –

То кортить погрітися.

9.7.2013 р.

КУДА ДІВАЛАСЬ СИЛА?

– Ой, дівчата ви, дівчата,

Що сталося з Вами?

Колись всіх вдержать міг членом

– А зараз?

– Не можу – й руками.

20.9.2013 р.

ЯКЩО ТИ РОЗУМНА

Якщо хочешь, щоб на тебе

Не казали – дура,

В рот води ти набери –

Й сять сиди ти, Шура,

А як хочеш, щоб про тебе

Говорили рими,

То тримай відкриті стегна,

Ну, а рот – закритим.

23.9.2013 р.

ЯКЩО НЕ БЕРУТЬ ЗАМІЖ

Дівчат розумних розхватали,

Навіть і тих – які втікали,

А чарівні так і дають,

А що ж? – як заміж не беруть.

23.9.20113 р.

ЩО МЕНІ РОБИТЬ?

Я не знаю, що робить,

Як мені надалі жить?

Бо як ляжу під сосною,

Ти між жінкою і мною.

28.6.2013 р.

ЦІЛУЙ МЕНЕ!

Коли у небі грім гримить

Й на березі роса,

Цілуй мене, цілуй мене,

Так хочуть небеса!

28.6.2013 р.

Я ОБ’ЇЗДИВ ВСЮ РОСІЮ

Ну нащо, скажи, ти брешеш? –

До колеги Яценюк.

– Бо за це держава платить, –

Відповів йому курдюк.

Хочеш глянуть ти на банду,

Що у нас в законі?

Там вона в Верховній раді,

Ніби на долоні.

От до чого дожились ми,

Можна все вже говорить,

А держава, як горіла,

Так і досі все горить

Гляньте ви на Президента,

Це хіба не бандитизм?

Тратить, людоньки, мільйони

На повій і на стриптиз.

Я об’їздив всю Росію

Від кінця і до кінця,

Та ні в жодному подвір’ї

Я не бачив деревця.

Я об’їздив всю Росію,

Весь Сибір, й Далекий край,

Та як в нас – таку стихію,

Ще не бачив й Юлій Гай.

Я кинув виклик всьому світу

І не жалію, ані чуть,

Не терплю тих спритних хлопців,

Які під себе все гребуть.

Скільки житиму – не знаю,

Але радий, що живу,

І хоч мало друзів маю,

Та зате їх всіх люблю.

6.7.2013 р.

СОЛОДЕНЬКІ ОБІЦЯНКИ

В нас Верховна – інкубатор

Самих “праведних” ідей,

Бо що роблять депутати,

То, звичайно, для Людей.

От, наприклад – депутатам

(Бо робота в них тяжка),

Тим, хто їде у Карпати –

І путівка дармова.

Там – дорога, оздоровчі,

Та ідеї щоб рішать, –

Хлопцям сотовий, комп’ютер

Й на тріпню по тисяч п’ять.

Їм безплатна медицина,

Санаторії, таксі,

Одним словом, як не скажеш

Комбінаторам – «мерсі»,

І за нас ті не забули

(Як же їх не похвалить?!),

Вже на все підняли ціни,

Що аж поперек болить.

Вміють нас «вожді» любити,

Що уже і говорить,

Піднімають на все ціни,

А народ, як танк, мовчить.

От ідеї, так ідеї,

Що уже і говорить!

Де не станеш, скрізь – євреї,

Чи не час вже їх гонить?

Ой, народе ти, народе!

Гаю зелененький,

Звідки в тебе гроші будуть?

Як такий дурненький.

9.7.2013 р.

НАШ ДЕПУТАТ

Український депутат –

Він, неначе козі брат,

Поки кущ весь не об’їсть,

Не пройде у нього злість.

28.6.2013 р.

ЧОМУСЬ ТРИВОЖНО НА ДУШІ...

Чомусь тривожно на душі,

Кругом не люди, а – шакали,

Ну скільки ж можна так вже жить,

Щоб нас уже й зайці лякали?

Не знаю, чому всі мовчать,

Чому всі мекають телята,

Ну що ще можу вам сказать,

Якщо давно вже зникло свято.

А люди п’ють, дівки дають,