біле оружжя — холодна зброя, зокрема шаблі

білля — білизна

бішений — божевільний

бодяк — будяк

боківка — бокова кімната

болій (старосл.) — більший

боржій — швидше (від борзо — швидко)

булдимка [булдимок] — гвинтівка

бульба — тут: картоплина

бурдюг — бурдей, бурдій, землянка; халупа

бусоля — бусоль, інструмент для вимірювання магнітного азимуту, тобто горизонтального кута між яким-небудь напрямом на місцевості і магнітним меридіаном

в обморок упасти (з рос.) — зімліти

ваган — дерев'яна миска, ночви

валах — кастрований кінь

Валькіра [Валькірія] — у скандинавській міфології Валькірії — войовничі діви, які за волею бога Одина вирішували долю битви. Вони вибирали найхоробріших полеглих воїнів і відносили їх у Валгаллу — місце вічного щастя.

вальторня — валторна

варґа (польськ.) — губа

вареха — ополоник

вартівня — приміщення для сторожа або війскових вартових

вділ — униз, додолу

веґера — вегеря, вид танцю

верзуни — постоли

вертеп — ляльковий театр з біблійними персонажами, який колядники показують на Різдвяні свята

весталка — жриця римської богині домашнього вогнища Вести. Давала обітницю безшлюбності і цнотливості; була зобов'язана підтримувати у храмі невгасимий вогонь.

весь — село

вечірня — вечірнє Богослужіння

Виговський Іван (?-1664) — гетьман Війська Запорозького (1657–1659); за Б. Хмельницького генеральний писар; 1658 придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша; уклав з Польщею Гадяцьку угоду 1658; розбив московське військо в Конотопській битві 1659, але незабаром зазнав поразки в громадянській війні, зрікся булави і виїхав до Польщі; звинувачений П. Тетерею у зраді польського короля і розстріляний поляками.

видень — глядач

видиво — видіння, примара

вижки — вишки, місце над сіньми, де зберігають сіно, солому тощо; підрі

виклинати — проклинати

вильот — відкидний рукав

вилущок — лісковий (ліщиновий) горіх, який сам вилущився; перен. міцний, здоровий, гарний хлопець

випенетрувати — дослідити, вивчити

випороток — недоношене маля тварини, яке виймають з тіла убитої або загиблої матері

випощений — виголоднілий

випулити очі — витріщитися

Висока Порта [Оттоманська Порта, Блискуча Порта] — заведена в європейських документах та літературі середніх віків і нового часу назва уряду Османської імперії

вихрестка — дівчина або жінка, яка перейшла в християнство з іншої релігії

віват (лат.) — вітальний вигук «хай живе». Тут: вітальний постріл

віддоловувати — відкопувати зі сховку

відшиб'я — затишне місце: на боці, осторонь

віз — тут: сузір'я семи зірок, що нагадує віз (Велика Ведмедиця, Мала Ведмедиця)

вісьта — вигук, яким повертають коней наліво

вітчина — вітчизна

вйо — окрик, яким підганяють коней; но

вносити — тут: висновувати, робити висновок

Вобан Себаст'єн Ле Претр (1633–1707) — французький військовий інженер, маршал Франції. Викладав наукові основи фортифікації, розробив метод поступової атаки фортець; один із засновників міннопідривної справи.

Водан — верховний Бог давніх германців континенту (у скандинавській міфології — Один)

Войнаровський Андрій Янович (1681/1682–1740-і) — небіж І. Мазепи, син Олександри Мазепи і київського земського судді Яна Войнаровського. Навчався у Києві й у Дрезденському університеті. У жовтні 1708 І. Мазепа відправив А. Войнаровського до Меншикова з повідомленням, що не може зустрітися з ним через хворобу. А. Войнаровський, отримавши нові повідомлення від гетьмана, втік з Горська. Взяв активну участь в антимосковському повстанні — їздив до Туреччини, Криму зі зверненнями про допомогу, відзначився у боях за Веприк і Гадяч. У Бендерах домігся передання йому в спадок великого скарбу гетьманського уряду. Провадив переговори у Криму, Стамбулі, з європейськими урядами в українській справі, намагався створити антиросійську коаліцію, щоб відновити українську державність. 1716 був підступно захоплений і вивезений з Німеччини до Петропавлівської фортеці, де пробув до 1723, потім його заслали в Якутськ. Там він помер десь у 1740-их роках.

воловід — товстий шнур, налигач

воловодити — зволікати

волока — ділянка землі площею близько 16,8 гектара

волохи — населення Придунайських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська і молдавська нації

восвоясі (рос.) — додому, геть

впів — тут: упоперек

вразі (старосл.) — вороги

всадник (рос.) — вершник

всеп'яніший синод — зборища наближеної до Петра I верхівки російського суспільства, на яких панувало пияцтво, розпуста і богохульство

всовганий (сніг) — слизький, утрамбований ковзанням ніг

встеклий (польськ.) — божевільний; збожеволілий

вчасний — ранній

гавра — лігво звіра, барліг

газард — азарт

гайдук — виїзний лакей; слуга; придворний охоронець

гайта — вигук, яким повертають коней направо

гаківниця — довга важка рушниця з гаком на прикладі

галябарда — алебарда

гармаш — артилерист

гевал — велика, неповоротка, незграбна людина

гемонський — від слова «гемон» — демон (у лайливому значенні)

Геракл [Геркулес] — у давньогрецькій міфології герой, наділений надзвичайною силою. Здійснив багато подвигів: переміг Антея, звільнив Прометея та ін.

Герта — скандинавська богиня моря, дружина Водана (Одина). Мати-годувальниця всіх живих істот.

Герцик Григорій Павлович (? — після 1735) — син Полтавського полковника. Закінчив Києво-Могилянську колегію. Виконував обов'язки наказного полковника. Ймовірно, 1708 р. перебував у Батуринській фортеці і якимсь чином врятувався. В уряді П. Орлика обійняв посаду генерального осавула. їздив з дипломатичними завданнями до кубанського султана, донських козаків, казанських татар, запорожців, до Туреччини. Проживаючи у Швеції, виконував різні доручення П. Орлика. 1720 р. його підступно викрали у Варшаві царські агенти. 1728 р. перебував у Петропавлівській фортеці, а пізніше жив як політичний засланець у Москві. Ще раніше, 1712 р., була заслана його дружина. Коли вона померла 1732 р., Г. Герцик навіть не мав грошей на її поховання. 1735 р. був звільнений з-під караулу і почав отримувати на сім'ю, в якій було четверо дітей, 25 копійок на день. У тексті прізвище цього діяча подано автором у двох варіантах: Герцик і Герциґ. Останній ближчий до німецького слова herzig, що означає «милий, славний».

гетера — у стародавній Греції освічена неодружена жінка, яка провадила вільний спосіб життя і привертала увагу чоловіків своїм артистизмом; переносно — легковажна жінка

гіпокрит — лицемір, святенник

гіпоцентавр — кентавр, у давньогрецькій міфології химерна істота — напівлюдина-напівкінь

глемезнути — гепнути, сильно вдарити глота — скупчення людей

Голгота — Голгофа, узвишшя на північний захід від Єрусалиму, де розіп'яли Ісуса Христа

голодна кутя — переддень Водохреща

гольштайнець — родом із Гольштайну (Німеччина)

гоненіє фараонове (бібл.) — гоніння на євреїв у Єгипті, щоб вони не множилися

гони — лінійна міра — чверть версти

гопліт — важкоозброєний піхотинець у Стародавній Греції

горда — орда

гордийський вузол [гордіїв вузол] — за легендою, фригійський цар Гордій зав'язав дуже складний вузол, якого ніхто не міг розв'язати. Александр Македонський, якому сказали, що, хто розв'яже цей вузол, той оволодіє Азією, просто розрубав його мечем.