Машина часу (англ. The Time Machine) — роман Герберта Веллса написаний у 1895, перший науково-фантастичний роман письменника. «Машина часу» стала одним з перших літературних творів, де описуються мандри людини у часі за допомогою техніки. Основна частина цього порівняно невеликого за об'ємом твору описує світ майбутнього (802701 рік), куди відправляється Мандрівник в Часі (автор не називає героїв книги за іменем). Цей світ є своєрідною антиутопією — науковий прогрес привів до деградації людства. У книзі описані 2 види істот, на яких перетворилася людина. Морлоки — нащадки робітників, що мешкають в підземному світі і обслуговують машини. Вони набагато менші і слабші за сучасну людину, покриті шерстю і погано переносять сонячне світло. Елої — нащадки колишньої еліти суспільства, слабкі і крихкі істоти, абсолютно не пристосовані для праці. І ті, й інші за довгі тисячоліття існування, яке не вимагає розумової діяльності, практично позбулися розуму та перетворилися на напівтварин. Довгі тисячоліття морлоки забезпечували елоїв всім необхідним, але з часом їжа в підземному світі закінчилася і морлоки стали в безмісячні ночі виходити на поверхню, щоб викрадати елоїв і вживати в їжу їхнє м'ясо. Автор описує декілька днів, проведених в цьому світі Мандрівником в Часі. Морлоки, які, не зважаючи на втрату інтелекту, зберегли інтерес до техніки, викрали його Машину Часу, і він вимушений був знайти спосіб повернути її собі. Згодом він відвідав ще віддаленіші епохи і повернувся у наш час. Проте більшість тих, кому він розповідав про побачене, визнали це вигадкою. Тоді він вирішив зробити ще одну подорож в часі, щоб знайти докази...