Леонід Гаврилович Скрипник (псевдонім — Левон Лайн; 1893-1929, Харків) — український письменник: прозаїк, теоретик мистецтва, критик і публіцист.

За фахом — інженер. Закінчив Київський політехнічний інститут. 1914 — був мобілізований до армії, будував Мурманську залізницю. Скрипник був одним з перших, що працював у відомого московського професора М. Жуковського в галузі аеродинаміки й робив перші спроби повітряних польотів ще перед Першою світовою війною. Одного разу випав з аероплана й урятувався тільки випадково. 

3а часів непу кинув інженерський фах і перейшов на працю в галузі культурній. Унаслідок праці на Одеській фабриці ВУФКУ вийшли дві його книжки: «Порадник фотографа» (Харків: ДВУ, 1927) і «Нариси з теорії мистецтва кіно» (Харків: ДВУ, 1928). Обидві книжки, як згадувалося в той час, були першими, які заговорили на ці теми українською мовою. 

Скрипник друкував свої твори у «Всесвіті» (де працював заступником редактора), у «Культурі і побуті» і «Червоному шляху». Але головна його діяльність була таки зв’язана з «Новою генерацією», де він був членом редакційної колеґії. Там, під псевдонімом Левон Лайн, уперше з’явився роман «Інтеліґент», одне коротке оповідання і низка статей, між ними уривки згаданої вище праці «Мистецтво і соціяльна культура». Крім іншого, в літературній спадщині Скрипника залишився незакінчений роман «Епізоди з життя чудної людини», фрагменти котрого як окремі оповідання друкувалися в журналі «Червоний шлях».

23 лютого 1929 року на 36 року життя Леонід Скрипник помер від туберкульозу горла і легенів у в Харківському Туберкульозному Інституті.