В названии книги http://litlife.club/bd/?b=199624 исправить "крыма" на "Крыма".
 
Заранее спасибо!

Ещё один "автор" - саги Исландские. Ссылка на "автора" http://litlife.club/a/?id=42052
 
Нужно страницу "автора" перевести в серию "Исландские саги".
 
Заранее спасибо!

У меня вопрос. Что за автор такой "эпос Славянский"? Ссылка на "автора" http://litlife.club/a/?id=575
 
Нужно страницу этого "автора" удалить, а вместо него создать серию книг под названием "Славянский эпос". Если такую серию создать не представляется возможным, то "авторскую" страницу просто удалить.
 
Если некорректно сформулировал мысль, то прошу извинить.
 
Однако твёрдо уверен, что использовать словосочетание "Славянский эпос" как имя и фамилию автора - неправильно.
 
Заранее спасибо!

Заранее спасибо!

Просьба к книге http://litlife.club/bd/?b=74398 добавить обложку:

Добрый вечер! Просьба к книге http://litlife.club/bd/?b=259617 добавить обложку:

Откройте, пожалуйста, для чтения книги :
 

http://litlife.club/bd/?b=288185
http://litlife.club/bd/?b=288284
http://litlife.club/bd/?b=288288
       Спасибо !  

Доброго дня !
        Откройте, пожалуйста, для чтения книги :
 
http://litlife.club/bd/?b=288753
http://litlife.club/bd/?b=288754
http://litlife.club/bd/?b=288880
        Спасибо !  

Здравствуйте! Прошу на авторской странице http://litlife.club/a/?id=105625 добавить данные, биографию и фото автора.
Отчество - Іванович; дата рождения - 1891; место рождения - м. Новомиргород, Херсонська губернія; дата смерти - 14 листопада 1937; место смерти - Одеса; страница в Википедии - https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Биография:
Дата народження невідома. Довгий час була невідома і справжня дата смерті. Народився в м. Новомиргороді (колишня Херсонська губернія) у родині священика, що, як це не парадоксально, не вірив у бога. Внутрішній конфлікт у 1897 році, коли Дмитру було 6 років, привів його батька до самогубства, мати перебралася в глухе село в Миколаївській губернії, де спочатку працювала вчителькою, незабаром вдруге вийшла заміж.
Вчився в духовній школі, потім в Одеській духовній семінарії, де він як сирота з духівництва мав безкоштовне навчання і пансіонат (бурсу). Саме в Одесі на початку 20 століття хлопець вивчив українську мову, захопився національними ідеями. В 1904 році стає членом учнівського революційного гуртка. Вів пропагандистську діяльність, взяв участь в організації Всеросійського страйку семінаристів, 27 жовтня 1907 року засуджений до каторги, яку замінили засланням у Сибір. В 1912 втік із заслання за кордон. Жив у Німеччині, Швейцарії, Італії, Бельгії, вступив в агрономічний інститут у м. Жамблю.
З початком першої світової війни, в 1914 році, перебирається в Лондон, через рік — у Швецію і Данію, де продовжує навчання на сільськогосподарському факультеті Копенгагенського університету.
Після Лютневої революції в 1917 повернувся на Батьківщину. У Петрограді став членом Північного обкому партії лівих есерів із групи  Земля і воля . Згодом на короткий час відправляється делегатом на фронт, звідти — в Одесу, де викладає в початковій школі.
В 1918 році Дмитро Бузько виходить з партії есерів і переїжджає в Київ, приєднується до петлюрівців і займає дипломатичну посаду в Міністерстві закордонних справ УНР, через рік пориває з новим урядом.
Навесні 1920 року Бузько — співробітник Одеського губернського ЧК, яке мало завдання знайти засідку лісового отамана Заболотного і змусити його добровільно здатися або ж заманити в пастку і захопити силою. Завдання було не тільки успішно виконане, але і лягло в основу першої автобіографічної повісті  Лісовий звір  (1923).
Згодом переїжджає в Харків, де поринає у літературну творчість і роботу в кіно. Працював редактором  Укркінофотооб'єднання  у Києві і Харкові. Був членом літературного об'єднання українських футуристів  Нова генерація  (1927–1931).
16 липня 1937 року на загальних зборах Одеської організації Спілки письменників Дмитро Бузько у своєму виступі, висловлюючись про боротьбу за ідею й ідейні помилки, обмовився, що помилятися можуть всі, навіть сам  великий, мудрий Сталін … На тих же самих зборах  за контрреволюційний виступ  його виключають з Спілки письменників, а 20 жовтня Дмитро Бузько був арештований і звинувачений в тому, що  у 1918–1920 роках займав ряд посад у петлюрівських організаціях, був учасником націоналістичної організації, вів контрреволюційну агітацію на зборах письменників… .
 
1 листопада 1937 року трійка НКВС засудила письменника до вищої міри покарання, і через два тижні, 14 листопада, його розстріляли. Точна дата смерті письменника довго була невідома. Адже на основі  Свідоцтва про смерть , виданого в 1957 році після реабілітації Дмитра Бузька  за недоведеністю складу злочину , вважалося, що він помер 18 квітня 1943 року  від крупозного запалення легень . Лише на початку 90-х, після розсекречення архівів КДБ, стала відома справжня дата смерті письменника.